На депресію нема часу, – родина незрячих із Луцька

top-photo

У луцькій родині Заячківських зрячою є шестирічна Катруся. Натомість її батьки та братик мають проблеми із зором.

Про це повідомляє Громадське. Волинь.

Наталія Заячківська втратила зір поступово, так само, як і її чоловік Іван. Подружжя познайомилось у спецшколі для людей із вадами зору. Після закінчення школи влаштувались на роботу на одному з луцьких підприємств, одружилися.

Наразі Наталія вже не працює, а Іван підпрацьовує у ГО «Генерація успішної дії». Кажуть, що, незважаючи на проблеми із зором, вони чудово із усім справляються. Наталія ліпить та варить вареники, заготовляє варення та консервацію, прибирає оселю, шиє та навіть малює з донькою.

«Приготувати їсти, дітей зібрати, то цьому даємо раду самі. Роман, наш син, також має порушення зору. Труднощі є, не скажу, що їх нема. Коли наш Роман став на ноги, то постійно хотів гуляти та бігати. То ми робили свої хитрощі: причіпляли йому до шнурівок чи штанців дзвіночки. Він бігав, а ми чули, де він є. А тепер він у нас займається шашками, шахматами, має нагороди. Займається музикою. Мала ходить в музичну школу, він на гітарі грає», – розповідає Наталія.

«Що стосується відпочинку, то в парк піти, це вже складніше. Супровід для цього не призначений. Нема таких закладів, де могли б незрячі відпочити. Луцьк у цьому плані необлаштований», – додає жінка.

«Самотні люди, які мають проблеми із зором, часто замикаються в собі. У нас на це часу немає. Ми завжди десь ходимо. То в одну школу, то в другу, то в третю. В школу завести, зі школи забрати», – каже Іван Заячківський.

«Треба мати бажання щось робити, адже іноді може незрячий сказати, що він не бачить, не вміє і не хоче. Потрібно мати наполегливість та впертість. І все вийде», – зазначає Наталія.

Також сім’я розповідає, що їхній син Роман планує вступати до музичного училища. Йому потрібна нова гітара, проте коштів на неї немає.