100 днів на посаді: заступник міського голови Сергій Григоренко

Одним із заступнків мера у новій каденції став екс-секретар міської ради минулої каденції, радник міського голови Сергій Григоренко. До його обов’язків входять курування сфери соціальної політики, управління майном міської комунальної власності, туризм і промоція, розвиток підприємництва і реклами, транспорт і зв’язок. Григоренкові підпорядковуються міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, КП «Центр туристичної інформації та послуг, «Луцькреклама», «Автопарксервіс» та Луцьке підприємство електротранспорту.

Перед тим, як взятися до виконання своїх обов’язків, Григоренко пообіцяв стежити за режимом роботи торгівельних закладів, дбати про розширення міста, забезпечувати підтримку родин бійців АТО та самих бійців, працювати над перенесенням «Старого» ринку, однак тільки в результаті переговорів із підприємцями. Також Григоренко обіцяв збільшити кількість тролейбусів (до кінця року із 45 до 49) та проводити виїзні Дні депутата.

В інтерв’ю ВАРу Сергій Григоренко розповів про те, що із запланованого на посаді вже вдалося здійснити та найближчі плани.

– З якими планами прийшли на посаду? Що вже вдалося втілити в життя та які перспективи найближчої роботи?

– Якщо дивитися по напрямках, за які я відповідаю, то департамент соціальної політики своєчасно оформляє субсидії – їх на сьогодні має близько 60% лучан. Також ми плануємо максимально усі послуги перенести у ЦНАП – протягом кількох тижнів представників департаменту фізично переведемо у ЦНАП, щоб люди, прийшовши туди за довідкою, могли одразу ж написати заяву на отримання субсидії чи матеріальної допомоги.

Щодо управління розвитку підприємництва та реклами, тут основна проблема – малі архітектурні форми, які ростуть, як гриби. За попередніх каденцій міських голів, я вважаю, дозволи на встановлення МАФів роздавали неконтрольовано, по 30-40 об’єктів на рік. Зараз у Луцьку маємо близько 400 МАФів, багато із них у неохайному стані. Дозволи на їх встановлення видавали без певної концепції чи обговорення, непрозоро і безсистемно. Тож ми максимально, наскільки можливо, призупиняємо їх видачу, щоб розробити концепцію принаймні для центральних вулиць. Зараз вона розміщена на сайті. Ми зобразили, як там бачимо МАФи: всі об’єкти там позначені трьома кольорами: червоним ті, які треба знести, бо вони незаконні, жовті – законні, та ми не бачимо їх там після закінчення терміну паспорта прив’язки, та зелені – ті, до розміщення яких немає зауважень.

Поки ми напрацювали пропозиції по восьми вулицях, 18 квітня був останній день з надання пропозицій, ми отримали таких близько 10-ти. Це пропозиції від підприємців чи громадян. Далі ми винесемо це питання на робочу групу та виконком і тоді ці схеми стануть, так би мовити, законом.

У Луцьку 495 вулиць, ми плануємо розробити такі схеми принаймні для 30-40 найбільших вулиць. Для вулиць, які не матимуть схеми, рішення про встановлення МАФів прийматиме архітектор та робоча група. Проте ми намагаємося зменшити їх кількість, і я прошу підприємців зрозуміти, що Луцьк не гумовий і безсистемне масове розміщення кіосків не є доцільним. Усі ж хочуть ставити кіоски у центрі. Позиція міського голови і моя  – проспект Волі та вулиця Лесі Українки взагалі без МАФів, крім літніх майданчиків ресторанів, кафе, пересувних лотків для торгівлі морозивом.

– Чи є механізм боротьби із МАФами, які встановлені неправильно чи заважають лучанам, але мають дозвіл?

– Немає. Лише якщо складено декілька протоколів про порушення режиму роботи чи продаж алкоголю без ліцензії чи після 22:00 год. Тобто має бути підставність. Зараз деякі підприємці ображаються, що ми позначаємо їхні МАФи жовтим кольором. Ми ж пояснюємо – якщо вони встановлені без згоди громади чи через певні зв’язки із посадовцями міської ради – вибачайте. Має бути громадське обговорення, прозора схема розміщення тимчасових споруд в інтернеті – тоді немає питань.

– Директор «Кічкарівки» Віталій Бобир написав у соцмережі, нібито ви перешкоджаєте встановленню його МАФу,  як прокоментуєте цю ситуацію?

– Він у мене у кабінеті був 5 чи 6 разів із різними пропозиціями. На сьогодні у нього 10-ть діючих МАФів, 2 з яких на проспекті Волі. Вони, з точки зору робочої групи, мають бути забрані з центральної вулиці міста. Він має право лобіювати свій бізнес, але треба робити це чесно, не зачіпаючи інших виробників хліба. Ми позначили два МАФи жовтим, а він сказав, що ми його притісняємо. Я запропонував Віталію Бобиру знайти ділянки у інших частинах міста. Це принципова позиція, не буде такого, що ми прибираємо його МАФи, а чиїсь інші встановлюємо.

У дописі Бобир вказував на нібито порушення з боку іншого претендента. Чи була перевірка?

– Перед встановленням МАФа висновок дає архітектура. Тобто перед тим, як ухвалювати рішення робочої групи, ми отримуємо висновок щодо додержання всіх норм. Можливо, це незаконно лише на його думку. Надалі я з ним спілкуватимусь лише офіційно, бо це недобросовісна конкуренція. Тож, щоб уникнути звинувачень у лобізмі чи ще чогось, я запропонував не розглядати це питання на виконкомі.

Підприємець з «Ковель-хліба» вже знайшов інше місце. Він жодним словом не зачепив Віталія Бобира чи інших виробників. Віталій же, з моєї точки зору, повів себе некоректно.

Робоча група працює прозоро – там є представники усіх фракцій міської ради, архітектури тощо, тож будь-яке лобістське рішення одразу ж було б помітним.

– Ігор Семеніхін та Сергій Романчук були включені до складу конкурсного комітету з перевезень, хоча мають стосунок до перевізників. Чому ви пропонували їхні кандидатури?

– Є постанова Кабміну від 2008 року, у якій чітко вказані вимоги до конкурсного комітету. Там зазначено, що обов’язково в його складі мають бути представники громадських організацій, які представляють транспортників. На ім’я міського голови надійшли листи від громадських організацій із проханням включення цих людей. Тож я просто озвучив листи, а колегіальний орган – виконавчий комітет Луцької міської ради, прийняв рішення їх включити. Семеніхін, коли почалися ці розмови, відмовився від участі у конкурсному комітеті і жодного разу не взяв участь у його роботі.

Різноманітні петиції та листи проти мене, а також інсинуації в інтернеті організовують перевізники, які були зняті рішенням конкурсного комітету з конкурсу на перевезення за суттєві порушення. Зокрема, АТП «Луцьк» та його керівник Олег  Колесник, який обслуговував 31-ший та 47-ий маршрути, а також нахабний лобіст інтересів фірми пана Колесника, колишній активний поплічник сумнозвісного Віктора Медведчука на Волині Назар Романюк. Коли закінчився термін дії договору на організацію перевезень на 31 та 47 маршрутах, на конкурс Олег Колесник подав неправдиву інформацію щодо вільних автобусів. Інформацію спростувала облдержадміністрація. Тому, побачивши суттєве порушення у документації, ми зняли його підприємство, «АТП Луцьк», з конкурсу. Тож він та окремі його друзі розв’язали проти мене цю брудну кампанію, щоб помститися. Я ж дію лише у межах закону.

У галузі транспорту ми маємо наміри поступово виводити з міста маршрутки та збільшувати кількість тролейбусів. Ми ніколи не виведемо всіх маршруток, бо є вулиці, де тролейбус не зможе працювати технічно. Проте вже у цьому році ми плануємо на маршрутах 17 та 17а запустити тролейбуси. Це станеться одразу, як тільки ми отримаємо польські тролейбуси.

– Чи виправдали себе польські тролейбуси, які вже є у Луцьку?

– Так, повністю. Наші тролейбуси мають по 25-30 років, польські ж по 12-15 років і вони у кращому технічному стані. Ми хочемо довести кількість тролейбусів до 60-ти до кінця року. Зараз у нас є 53, на маршрут виходить 47. Якщо ми забезпечимо маршрути 17 та 17а тролейбусами, то 12 маршруток виведемо із міста.

Ми хочемо, щоб Луцьке підприємство електротранспорту саме заробляло на себе. Коли ми запустили тролейбуси на маршрути 15 та 15а, вони почали давати прибуток ледь не як всі інші тролейбуси разом взяті. Новий маршрут теж має бути прибутковим.

Ці тролейбуси місто отримує на пільгових умовах?

– Так, за ціною брухту. Минулого року середня вартість такого тролейбуса становила 200 тисяч гривень, новий вартує мінімум 5 мільйонів. Безумовно, новий кращий, але за ціною одного ми можемо омолодити половину наявного парку.

Які зараз головні проблеми на ЛПЕ? Які бачите шляхи їх вирішення?

– Головні проблеми зараз на Печерських пагорбах у Києві. Держава ніколи не повертала більше ніж 60% від необхідної суми компенсації за пільги нашим тролейбусникам. А тим часом підприємство електротранспорту витрачає електроенергію, платить зарплату працівникам, має оновлювати контактну мережу, підтримувати в робочому стані тролейбуси. Тож ми бачимо кілька варіантів – держава профінансує усі пільги. Але це фантастичний варіант. Другий варіант розвитку подій – держава залишить лише найнезахищеніші категорії пільговиків та дасть кошти на їх фінансування. Третій, найліпший варіант, монетизація пільг.

Нині пільговиків у Луцьку 50 тисяч. Якщо скоротити їх кількість до 15-ти тисяч та встановити дві поїздки на день, то це було б посильно навіть для міського бюджету. Тож головним питанням є те, що вирішить держава. Цьогоріч, до речі, ми ще не отримали ніяких коштів. За цих 4 місяці на підтримку ЛПЕ витратили понад 8 мільйонів із бюджету міста.

Якби держава зробила монетизацію пільг і всі би платили у тролейбусах, то підприємство ще би й заробляло. Ми плануємо ввести систему обліку пасажирів. Оголосимо відкритий конкурс, запросимо фірму, яка розробить план, дамо усім луцьким пенсіонерам пластикові картки, які дадуть змогу промоніторити, скільки пільговиків їздить кожного дня. Запровадимо автоматичне оголошення зупинок та контроль за роботою водіїв. У нас вже є пропозиції різних фірм, будемо розглядати.

– У такому випадку, кондукторів більше не буде?

– Вони мають попрацювати перших півроку, привчаючи людей користуватися новою системою. Згодом треба ліквідовувати цю службу та суттєво збільшувати штат контролерів. Люди знатимуть, що загрожує великий штраф, тож платитимуть.

Нова система дасть змогу дисциплінувати водіїв, контролювати зупинки та проводити облік, якому немає альтернативи. За попередніми оцінками, таке обладнання і його впровадження  коштуватимуть 1-1,2 мільйона, це будуть власні кошти ЛПЕ.

У сфері транспорту є ще одна проблема – при- та міжміські перевізники їздять без погодження із міською владою. Тож поки вони доїдуть до автостанції на вул. Конякіна, то їздять, куди хочуть. Найбільш нахабно рухаються Луцьком перевізники із Ківерців. Водії роблять ціле коло по місту вулицею Гордіюк та проспектом Соборності, додатково забруднюючи Луцьк, збільшуючи трафік та відбираючи хліб у наших луцьких перевізників. Ми ведемо, сподіваюсь,  успішні перемовини із радником голови ВОДА Олегом Степанцовим, начальником департаменту інфраструктури і туризму Іваном Миркою і маємо попередню домовленість, що на вулиці Глушець зробимо автостанційний пункт, де працюватиме диспетчер та каса. Туди заведемо маршрутки із Дубнівського, Володимир-Волинського, Львівського та, можливо, Ковельського напрямків.

Тож тепер такі маршрутки не курсуватимуть центральними вулицями. Найбільша дискусія із маршрутниками із ківерцівського напрямку – ми пропонували рухатися або по Ківерцівській та Карпенка-Карого, або біля колишнього міського ДАІ та по вулиці Конякіна. Проте поки дискусії тривають.

– Чи брали ви участь у роботі тимчасової депутатської комісії з питань ЛПЕ?

– Ні, не брав, адже я не є депутатом. Був присутній як запрошений на засіданнях комісії. Ця комісія, до речі, рекомендувала міській раді якнайшвидше ввести електронний облік пасажирів. Також комісія рекомендувала Ігоря Грицюка на посаду директора Луцького підприємства електротранспорту. Проте я брав участь у засіданнях кадрової робочої групи – консультаційного органу, який давав рекомендацію міському голові. Зараз на посади керівників комунальних підприємств з ініціативи Миколи Романюка призначають за прозорим конкурсом. Далі група рекомендує міському голові найкращого кандидата, який найліпше склав теоретичну та практичну частини.

На посаду директора ЛПЕ було 4 кандидати. З нашої точки зору найкраще підготувалися двоє кандидатів – Ігор Грицюк та Володимир Пуц. Ми рекомендували Грицюка. У соцмережах звучать звинувачення у мій бік, нібито я призначив директора за своїм бажанням. Це, знову ж таки, роблять опоненти, зокрема вже згаданий лобіст-невдаха інтересів приватної фірми «АТП Луцьк» Назар Романюк.

Грицюка призначили нібито із порушенням процедури: у нього лише 3 роки досвіду роботи на необхідній посаді. Як можете це прокоментувати?

– Немає такої обов’язкової норми. У тексті наказу Міністерства соціальної політики України, на який посилаються опоненти, вказано, що досвід має бути не менше 5 років. Однак цей документ не зареєстрований у нормативно-правовій базі, тож носить лише рекомендаційний характер. Наші опоненти не подали до суду, бо розуміють абсурдність. Повторюю – обов’язкової законної норми, що людина має мати 5 років стажу, немає.

Ми вважаємо, що 3 роки достатньо. Якщо опоненти не погоджуються, то хай подають до суду. Але юридичної підстави для претензії немає.

Ви особисто спілкувалися із директором?

– Постійно з ним спілкуюся. Його бачення – це максимальне отримання прибутку підприємством із маршрутів, які є у користуванні, також облік робочого часу водіїв і  кількості перевезених пільговиків, поступова заміна тролейбусів на новіші. До речі, мій колега Тарас Яковлев працює із Європейським Банком реконструкції та розвитку, щоб по можливості залучити кошти на нові тролейбуси та оновлення контактної мережі.

Окрім того, ми виконуємо усі умови страйкового комітету, на виконкомі прийняли рішення, що завод «Богдан Моторс» візьме в оренду приміщення на ЛПЕ, де буде навчальний клас для підвищення кваліфікації водіїв тролейбусів. Колектив нормально працює. Є окремі незадоволені, але ми не ляльки Барбі, щоб усім подобатися.

Як місто готується до туристичного сезону?

– Ми опублікували графік цьогорічних фестивалів, щоправда, із певним запізненням, оскільки нас, заступників міського голови, призначили лише в грудні. Я говорив з Миколою Ярославовичем і на майбутнє ми домовилися складати графік фестивалів раніше, на початку року. Це важливо, бо коли працівник управління туризму їде на туристичні виставки, представники туристичних фірм, перш за все, цікавляться календарем подій, щоб організовувати тури. Цьогоріч серед найцікавіших подій буде фестиваль їжі, який вже полюбився лучанам. Тож 15 травня, у День Європи, на території замку буде цей фестиваль, де виробники представлять свою продукцію.

У липні у нас буде два цікавих фестивалі – «Ніч у Луцькому замку», яку цьогоріч уперше організовує студія «Гармидер», тож буде нова концепція, та ще один фестиваль їжі влітку. У серпні у нас теж буде декілька фестивалів, наприклад, на День міста хочемо провести свято меду. Львів асоціюють із кавою, Ужгород – із вином, то чому б брендом Луцька не зробити мед?

До туристичного сезону плануємо ще декілька «новинок» – у місті з’являться луцькі кликуни, які вказуватимуть на цікаві місця. У переддень відкриття сезону організуємо квест, на якому запропонуємо лучанам віднайти цих кликунів. Окрім того, аж до 14 жовтня, до офіційного закриття туристичного сезону, щодня із В’їзної вежі Луцького замку о 12-ій годині кликун буде сурмити мелодію пісні «Волинь моя».

Біля «Корони Вітовта» ми встановимо гарний інформаційний стенд про з’їзд королів у Луцьку 1429 року.

Ще однією новинкою стане проведення театралізованих екскурсій із луцькою міщанкою. Також відкриємо луцькі підземелля, вхідні квитки можна буде придбати у заповіднику, у касі замку. Єдина проблема –  із коштами на ремонт підземелля, будемо намагатися долучити європейські гранти до ремонту.

У місті велика проблема із невпорядкованою зовнішньою та внутрішньою рекламою. На якій стадії положення про вивіски у місті Луцьку?

– Ми підготували проект рішення міської ради «Про порядок розміщення вивісок у місті Луцьку». Легше працювати, коли правила визначені. Управління архітектури та містобудування провело регуляторну процедуру – обговорення із громадськими діячами. На останньому засіданні ми саме розглядали пропозиції громадськості. Є експертний висновок комісії міської ради, тож на наступну сесію внесемо положення на розгляд. Це і є шлях вирішення проблем – запровадити концепцію та контролювати її дотримання.

На нашу думку, ситуація з вивісками на сьогодні є задовільною – не доброю, але й не катастрофічною, бо безсистемні порушення ліквідовували у робочому порядку (як жахливу вивіску «Секонд-хенд» на вулиці Лесі Українки). Але, щоб пред’явити претензії, повторюю, необхідний порядок. У положенні ж будуть передбачені штрафи і санкції. Це буде цивілізованим виходом із ситуації.

– Раніше ви повідомляли, що зі злісними порушниками правил дорожнього руху у місті будуть боротися евакуатори, проте поки їх немає. Чому процес гальмується?

– Проблема в тому, що порядок використання евакуаторів та таке право мають дати певні київські підрозділи поліції. У Луцьку є декілька підприємців, які готові купити евакуатор та здати в оренду комунальному підприємству «Автопарксервіс». Але поліція із Києва досі не надала остаточної відповіді. Вони мають дати дозвіл на два роки використання евакуаторів.

Ми вже направили відповідні листи, вони саме знаходяться на розгляді.

Коли буде евакуатор, то водії не ховатимуться від поліцейських, вдаючи, що їх біля машини немає. Нашою функцією буде прибути на виклик поліції та доставити у присутності патрульних авто на штрафмайданчик на вулиці Ківерцівській. Віддаватимуть машину також у присутності поліції після сплати водієм усіх штрафів.

Тож зараз чекаємо. Вважаю, якщо евакуатор тиждень попрацює на вулиці Лесі Українки, то там повністю вирішимо проблему. Загроза евакуації автівок дисциплінуватиме водіїв.

Паралельно ми працюватимемо над парковками. На Центральному ринку є приватна парковка, але ми, погодивши з поліцією, зробили проект ще під одну парковку. Розробляємо схеми та робимо комунальну парковку біля Завокзального ринку на 50 машин. Тариф становитиме  приблизно 6 гривень за годину, його ще має погодити Антимонопольний комітет.

– Чи буде обмежений рух у Старому місті?

– Так, суть у тому, щоб розвантажити Старе місто, особливо від автівок підприємців, які приїжджають із самого ранку та «забивають» усе.

Окрім того, плануємо зробити парковки для кожної служби таксі. Я дякую Сергію Романчуку, що зібрав усіх таксистів та обговорив ці пропозиції. Також цікаву ідею подали лучани – на нічний час дозволити службам таксі паркуватися на зупинках, коли громадського транспорту немає. Якщо не буде протиріч із законом, то це може стати цікавим експериментом.

А на обмеження руху у Старому місті можна очікувати із 1 червня. Усе буде автоматизовано, працюватимуть автоматичні обмежувачі руху – боларди. В’їзд та виїзд будуть з вулиці Данила Галицького, буде працювати виїзд до Старого ринку та об’їзд навколо замку. Люди звернули увагу, що вулиці Замкова і Плитниця не у дуже доброму стані. Тож міський голова Микола Романюк дав вказівку провести там ремонт.

Щойно згадані вулиці приведуть у необхідний вигляд, одразу ж обмежимо рух і запровадимо платне паркування. Очікувані надходження до бюджету – 200 тисяч гривень на рік. Ці кошти ми витратимо на розвиток Старого міста. До речі, у Старому місті плануємо відродити скверик, де стояв пам’ятник Паші Савєльєвій, щоб до річниці Незалежності привести це місце до порядку.

Хочем оживити історичну частину міста. Шукаємо інвесторів на так звану «кам’яницю Рабана», користуючись нагодою закликаю підприємців: якщо маєте бажання – звертайтеся, там можна зробити чудову кав’ярню чи ресторан. Зараз ми працюємо над тим, щоб, як варіант, погодити із Фондом державного майна оренду даного приміщення за 1 гривню на рік.  Справа в тому, що дана споруда у поганому стані і потребує ремонту.

– Чи налагодили ви співпрацю із депутатським корпусом?

– Великих проблем немає, я дякую депутатам за ту критику, яка звучить, але звичайно є політичні моменти. Іноді окремі депутати з політичних мотивів хочуть дошкулити мені чи міському голові. Це окремі випадки, переважно ж співпраця нормальна. Свідченням цього є те, що заступники міського голови, попри справедливу чи несправедливу критику, затверджені. Прийнятий бюджет на 2016 рік, проголосований запропонований Миколою Романюком склад виконкому, переважну більшість рішень на сесії приймають. Ми працюємо скоріше добре, ніж погано. Рішення приймаються навіть у такій складній за політичним складом раді. Коли я був секретарем міської ради, дві фракції у міській раді становили більшість, нинішня рада складається із семи фракцій, вона строката. З іншого боку, це добре для чиновників, оскільки стимулює постійно розвиватися, бути в тонусі та працювати максимально прозоро і ефективно. Може це не завжди вдається, але не помиляється тільки той, хто нічого не робить.

 – Як змінилася ваша заробітна плата від першого місяця роботи і до сьогодні?

– Насправді незначно. Якщо порівнювати грудень минулого року та березень, то вона зросла на 720 гривень.

Василина БОРУЦЬКА