Рік без Героя: Іван Сотник

cjn

Рік тому, 2 травня 2015 року, від отриманих під час оборони Широкиного поранень помер молодший сержант Збройних сил України, командир відділення 2-го батальйону спецпризначення НГУ, волинянин Іван Сотник.

Сотник носив позивний “Чекіст”. Воїн отримав поранення у бою з російськми загарбниками під час оборони селища Широкине Новоазовського району. Поранення завдав снайпер, куля пробила каску бійця. Сотник пережив операцію у Маріупольській лікарні та помер під час другого хірургічного втручання.

Іван Сотник був відомий як активний користуваач Facebook. В одному з останніх постів, яким поділився загиблий Герой, йшлося: «Якщо ти думаєш, що в твоєму містечку тихо, а значить, у твоєму світі немає війни, то ти свідомо помиляєшся. Якщо ти сидиш у костюмі хіпі-пацифіста, й проблеми тебе не турбують – це до першого вбитого друга, до першої жалоби у твоїх знайомих, до першої повістки, першого вибуху на зупинці ТВОГО міста…»

«Війна – це жінка, яка вийшла по хліб і загинула від розриву снаряда на зупинці. Цей снаряд міг бути провокацією для «лайфньюз», міг бути бракованим снарядом, який просто не долетів до цілі, міг бути невдалим влучанням української армії або вдалим актом залякування від російських терористів. Жінка вийшла по хліб, і жінки не стало. «УРА!» ніхто не кричав. Літаки не летіли. Місто не згоріло. Це і є ВІЙНА».

Волиняни зустрічали труну із тілом Гроя 5 травня стоячи на колінах, дорогу встелили квітами. У зв`язку із загибеллю воїна у Камінь-Каширському районі оголосили триденну жалобу.

Поховали бійця 6 травня 2015 року у рідному селі Грудки на Камінь-Каширщині. Односельчани пригадують загиблого як хорошу, добру та позитивну людину, сміливого та відповідального воїна і вірного друга.

Указом президента України від 8 червня 2015 року року № 324/2015 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Івана Сотника нагородили орденом «За мужність» III ступеня посмертно.