100 днів на посаді: перший заступник міського голови Тарас Яковлев

DSC_0720

Серед заступників луцького міського голови чи не найширша “область” дісталася першому заступнику Тарасу Яковлеву. Тут і сфера житлово-комунального господарства, муніципальна поліція, містобудування та архітектура, земельні ресурси, економічна політика, управління міжнародного співробітництва та капітальне будівництво. У підпорядкуванні Яковлева також КП «Водоканал», ДКП «Луцьктепло», ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс», житлово-комунальні підприємства, Луцький спецкомбінат побутового обслуговування та КП «Луцьксвітло». Проте, за словами самого заступника, йому трішки простіше, адже він не вперше обіймає цю посаду.

В інтерв’ю “ВАР” Тарас Яковлев розповів про підсумки ста днів роботи та плани на найближчу роботу на посаді.

-З якими планами ви прийшли на посаду та що вже вдалося зробити?

-Я відповідаю за галузь ЖКГ, будівництва та все, що входить у цю структуру. Це і продовження ремонту прибудинкових територій, реконструкція, будівництво доріг, мостів тощо. Це питання інвестицій, транскордонного співробітництва та діяльності  у рамках програми – це речі, які входять у сферу мого впливу та над якими я працюю.

Мені трішки легше, бо я у команді Миколи Ярославовича працюю вже давно і було багато напрацювань у попередньому році, тож зараз тільки їх завершуємо. Є й багато нових планів, проте в осінньо-зимовий період немає можливості робити все задумане. Нині лише розпочалися роботи у понад 10-ти дворах, відбувається ремонт шляхопроводів, реконструкція системи освітлення.

Зараз ремонтують міст на Ківерцівській, нове освітлення на вулицях Глушець, Паркова, Винниченка і частині проспекту Волі, частково ремонтуємо дороги на Львівському масиві, в районі Чернишевського поблизу третьої поліклініки. Завершені ремонтні роботи на прибудинкових територіях на вулиці Бенделіані, 1а та 3а, Соборності, 12, 14, 16, Дружби народів, 13, Володимирській, 95, 95а, 96, 97, 99. Ці роботи почали ще у минулому році, але завершили зараз, тож люди мають змогу ходити нормальними дорогами та тротуарами.

У січні ми повністю завершили проект з реконструкції зоопарку, всі задоволені роботою. Ми його відкрили ще у жовтні та по проекту ще були певні моменти, які ми завершили до лютого – поміняли вольєри, доставили додаткові місця для тварин, встановили гойдалки, лавочка та альтанки. Зараз вже готуємо фінальні звіти та готуємося до написання нових проектів, які стосуватимуться подальшого розвитку парків, розбудову спортивної частини та благоустрій парків. Цим ми займаємося спільно із Юрієм Моклицею. Дуже цікавий сквер вздовж річки Сапалаївки від «Сіті-парку» до дитячої залізниці – територія дуже гарна, тож один з проектів плануємо присвятити облагородженню цього парку.

Маємо співпрацю та алгоритм дій по парку на Конякіна-Гордіюк біля «нашумівшої» забудови, яку здійснюватиме ЛДБК. Минулого тижня ми вже підписали меморандум між міським головою, мешканцями та представниками ЛДБК. Люди погодилися на будівництво, однак виставили свої умови,  які зобов’язується виконати ЛДБК. Ми виступили гарантом та здійснюватимемо контроль. Згідно проекту там має бути дуже гарний парк, футбольне поле та спортивну зону.

Маємо ще великі плани у напрямку переформатування роботи житлово-комунального господарства. Держава дає можливість зробити цей ринок конкурентним, тож будемо переформатовувати роботу ЖКГ з наглядачів на структуру,  яка реалізовуватиме певну стратегію. З 1 липня буде можливість залучити інші, приватні структури для обслуговування будинків, проте не хочу «хоронити» існуючі комунальні підприємства. Тож їхнє завдання стати конкурентними та пропонувати послуги високої якості.

У галузі архітектури плануємо створити якісної інформаційної системи та формування інтерактивної карти Луцька.

-У чому суть цього проекту?

-Це віртуальна карта, яка в себе включатиме усю інформацію про Луцьк – про житлові чи не житлові будинки, об’єкти комунальної власності, зовнішньої реклами, де планують робити реконструкцію тощо. Там мала б бути вказана і інформація  про підрядника та вартість робіт. Думаю, що до кінця цього року ми вже частково презентуємо цей продукт.

-Чи буде реконструйованаий “Бім-бом” у центрі та чи буде збудований перехід на Театральному майдані?

-Ми зараз розробляємо проектно-кошторисну документацію на реконструкцію проспекту Волі та вулиці Лесі Українки. Цьогоріч до Дня Незалежності відреконструюємо частину від Театрального майдану до перехрестя з Кривим Валом. Серед іншого у проекті входять декілька фонтанів, зокрема на перехресті з вулицею Кривий Вал – там плануємо маленьку відпочинкову зону з доступом до wi-fі.

ЧИТАТИ, ЯКОЮ ХОЧУТЬ ЗРОБИЛИ ВУЛИЦЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

В проект ми не включаємо реконструкцію фасадів. Однак із реконструкцією вулиці ми будемо підходити до кожного будинку окремо і там, де необхідно, оновимо  фасади.

Стосовно пішохідного переходу я вважаю, що він необхідний. Земля в оренді давно, сперечаються давно. Я консультуюся із багатьма спеціалістами і вони теж вважають, що підземний перехід потрібний. Нічого поганого немає, якщо там розмістять ще й торгові площі. Це практикують у багатьох містах. Проте поки навіть не розроблений конкретний проект.

До слова, у цьому році плануємо й відкрити фонтан. Ряд підприємств висловили бажання щодо фінансування цього проекту, ініціатором виступило «Теріхем-Луцьк», за що ми дуже вдячні. Фонтан збудують за рахунок небюджетних коштів.

-Чи готовий Луцьк до переходу від ЖЕКів до ОСББ?

-Скоріше не готовий. Ми лідери в Україні по створенні ОСББ та по співпраці їх з місцевою радою, проте якщо глянути статистику, то у Луцьку ми маємо 1700 житлових будинків, з  яких 1400 – багатоповерхові. Зараз лише близько 280 охоплюють ОСББ. Це лише 19%, і враховуємо те, що найактивніші вже створили об’єднання. Ми майже кожного дня виїжджаємо у двори і спілкуємося із людьми. Можливо, що 20% створять ОСББ, але 60% призупинять створення, бо саме люди не готові. Вони чекають, що їм усе готове мають подати на тарілці. Це ментальність людей – квартира це приватна власність, а під’їзд – вже ні, тож його мають ремонтувати Яковлев, Романюк чи ЖЕК. Насправді будинок весь належить людям – з дахом, під’їздом та підвалом. ЖЕК лише надає послуги на сплачену суму. Іноді ЖЕКи використовують ці кошти неефективно.  Проте люди мають право відмовитися від їх послуг та господарювати самим.

З цим треба боротися. Наше завдання – пояснювати, поки люди не зрозуміють, що  самі мають доглядати свій будинок. Проте більшість не готова щось робити. Держава спростила механізм та дала можливість до 1 липня, не створюючи ОСББ вибрати уповноважену особу з управління будинком. Це спрощена форма об’єднання. Ця людина має оформити на себе підприємця з видом діяльності “управління будинком” та від імені мешканців будинку укласти договори на прибирання, вивіз сміття тощо. Тож невдовзі ми запустимо інформаційну кампанію у цьому напрямку. Проте поки пасивність грає свою роль.

Зараз ще маємо цікаву ідею. Ми хочемо об’єднати диспетчерські та зробити одну централізовану диспетчерську службу, яка буде підв’язана під 15-80. Це буде не просто звернення, ми організуємо диспетчерський центр. Будь-яке питання, скажімо, стосовно роботи ЖЕКу, можна буде повідомити сюди. Система фіксуватиме звернення та передаватиме його на відповідний підрозділ. Тепер не треба буде шукати номер ЖЕКу чи ще якоїсь служби.

-Під час обговорень вашої кандидатури на посаду заступника, ви анонсували, що  зможете залучити у місто інвестицій на 600 мільйонів. Чи можете деталізувати, що це за кошти?

-Це 14 мільйонів євро із Європейського банку реконструкції і розвитку, із яких 10 мільйонів кредит, а 4 – грант. Це кошти, які ми залучимо із інвестиційного банку у “Водоканалу” і “Луцьксвітла”, які ми теж долучимо. Це кошти на енергозбереження із НЕФКО – цьогоріч реалізовуємо проект на 750 тисяч євро. Наступного року теж буде проект – енергозбереження у бюджетній сфері – встановлення ІТП, заміна системи освітлення, на 7, 5 мільйонів євро

Кредити довгострокові – від 3 до 10 років. Із 600 мільйонів 200 – це кошти, які нам не треба буде повертати.

-Під час опалювального сезону виникали проблеми із опаленням будинку на вулиці  Шевченка, 37а. Як вирішили цю ситуацію??

-Проблема пов’язана з тим, що опалення забезпечував завод, якому раніше й належав будинок. Проте завод знаходиться у поганому фінансовому стані і припинив опалення. Ми розуміли, що так відбудеться,  тож у травні минулого року попереджали людей та пропонували зробити індивідуальне опалення. Частина людей, які були проти цього, агітували інших, мовляв, усе нам зробити має міська рада. Тому частина людей відмовилися від індивідуального опалення. Ми пояснювали, що підведемо газ,  зробимо проект, а люди мають купити котел та реконструювати систему теплопостачання у квартирі. Коли стало холодно, переважна більшість перейшла на індивідуальне опалення і на сьогодні там тільки кілька квартир, які ще його не мають, але встановлять у міжопалювальний сезон. Проблема була, але зараз значних проблеми не бачу.

-Луцьк потребує заміни значної кількості тепломереж. Чи щось зроблено у цьому напрямку?

-Ми передбачили у бюджеті 3 мільйони гривень на часткову реконструкцію мереж теплопостачання. На мільйон гривень передбачено  реконструкцію за рахунок кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку. У міжопалювальний сезон і «Луцьктепло» за свої кошти реконструюватиме аварійні ділянки. На жаль, в цьому році ми не маємо можливості зробити термомодернізації мереж – щоб зменшити теплові втрати треба 50 мільйонів гривень. Зараз ми плануємо проекти, щоб залучити кошти до реконструкції у майбутньому.

Які шляхи виходу ДКП «Луцьктепло» з кризи?

-Я б не говорив, що  ситуація критична. Так, є величезні проблеми з розрахунками за природній газ та за його транспортування. Ситуація виникла ні не з вини «Луцьктепла», ні з вини міської ради. На жаль, десятками років існувала практика, коли держава давала не обґрунтовані економічно тарифи на енергопостачання – собівартість вироблення тепла булав вища на 10-15%. Гігакалорію тепла продавали за нижчими цінами, ніж виробляли.

Держава частково компенсовувала кошти, проте завжди із запізненням. Разом з тим завжди нараховували пеню по податках, які лягали на плечі комунального підприємства. Є великі суми заборгованості, які держава навіть не визнає. Саме така популістична політика призвела до того, що усі підприємства теплокомунальної галузі мають заборгованості і знаходяться у такому стані.

Окрім того, є величезні борги населення – понад 63 мільйони. По всіх великих боржниках є рішення судів, накази про стягнення на виконавчу службу, однак на законодавчому рівні не було передбачено механізму вилучення та продажу з  аукціону майна. От що робити, коли люди мають по 30 тисяч боргу, ведуть асоціальний спосіб життя і кошти не мають звідки взяти? А майно іноді навіть неможливо продати. Це глухий кут. Тому мав би бути чітко пропрацьований механізм. Як  варіант – на законодавчому рівні дозволити цих людей із квартир переселяти в менші, а за рахунок різниці від реалізації закривати борги. Так роблять у всьому світі.

-Чи не боїтеся громадського спротиву таких дій?

-Ми будемо підходити акуратно до кожного окремого випадку. На сьогодні на аукціон виставлена одна квартира, там проживає літня жінка та повнолітній син. Звичайно, їх шкода – пропонують реструктуризувати борг та погасити, однак немає розуміння. У людей повна впевненість, що цієї квартири у них ніхто не забере. Набагато більше людей страждають через таких боржників. Впевненість у тому, що тебе не покарають призводить до того, що усе місто без гарячої води.

-Ширилися чутки, що «Луцьктепло» доводять до банкрутства, щоб  приватизувати. Як можете це прокоментувати?

-Однозначно спростовую. На сьогодні між Луцькою міською радою, «Луцьктеплом» та Європейським банком реконструкції і розвитку підписаний договір на 13 років на отримання кредиту на реконструкцію системи теплопостачання. Одним із пунктів є неможливість зміни права і форми власності. Тому навіть якщо б було бажання, то продати чи приватизувати його не можна. Більше того – це стратегічне підприємство для Луцька і навіть без існування цього договору доцільності приватизації немає.

-Які бачите шляхи виведення підприємства з кризи?

-Боротьба з боржниками, реалізація проекту Європейського банку реконструкції і розвитку на понад 300 мільйонів гривень, які оживлять підприємство. Там передбачений великий обсяг робіт, частину з яких освоїть саме підприємство, що дасть можливість мати оборотні кошти і вийти з кризи.

-З початку року у міській раді мав запрацювати відділ архбудконтролю, проте поки по це нічого не відомо. Чи створений такий відділ?

-Можливо, це наше недопрацювання у питаннях інформаційної роботи, але архбудконтроль працює із січня і досить ефективно – приймають декларації на початок та видають декларації про завершення будівництва. За кілька місяців роботи у бюджет міста вже надійшло штрафів на 192 тисячі гривень, а накладено загалом на 600 тисяч. Ми готуємо позови до суду та спонукаємо забудовників іти на контакт з міською радою та дослухатися до нашої думки. Вважаю, що ефективно провели роботу із забудовниками, які будують будинок на Соборності, 20в, пов’язаний із  руйнуванням сусіднього будинку. Тож ми сьогодні маємо проект з укріплення сусіднього будинку, яку здійснять забудовники.

Проте повноваження, які передала ДАБІ, дещо обмежені. Було багато шуму довкола реконструкції об’єктів культурної спадщини, та повноваження за контролем таких робіт нашій інспекції не передали.

-Яка ситуація із виділенням земельних ділянок для бійців АТО?

-На жаль, місто Луцьк – найменше з обласних центрів. Ми маємо усього-на–всього 42 кв.км площі. При всьому бажанні, яке дійсно є, забезпечити земельними ділянками атошників ми не можемо. Особисто я вважаю, що заява керівника структури, яка займається обліком землі у державі, була зроблена необдумано і питання хлопців, які нас захищали, треба вирішувати не таким шляхом. Треба грамотно продумати програму і на загальнодержавному рівні її реалізовувати. А просто сказати роздамо землю – це неправда.

У Луцьку ми маємо близько 1400 заяв. Із них ми маємо 30 загиблих, а на сьогодні забезпечили ділянками лише 10 сімей, ще 20-ом не можемо знайти землі.

Ми намагаємося домовитися із найближчими до Луцька сільськими радами, щоб вони виділили вільні землі для забезпечення лучан. Зараз ведемо переговори із Рокинівською і Баївською радами. Однак громада теж  вимагає компенсацію і ставить серйозні вимоги. Якщо вдасться домовитися, то частково ми потребу закриємо, проте можливості забезпечити всіх не буде, кажу як є.

-Чому на посаду керівника «Луцьксвітла» є лише один кандидат? Якщо посаду таки займе Іван Кубіцький, то хто очолить департамент житлово-комунального господарства?

-Ми оголосили відкритий конкурс, за інформацією  відділу кадрів підходили чотири особи, цікавилися та взяли перелік документів, які необхідно зібрати. Проте, окрім Кубіцького, ніхто повторно не звернувся.

У роботі чогось страшного немає. Можливо, чутки про те, що свою кандидатуру подав Кубіцький – дуже авторитетна і досвідчена людина та керівник, відлякали тих, хто злякався конкуренції. Проте мені важко відповісти.

На посаду наступного начальника департаменту ми вже маємо кандидатуру. Ця людина близько 10-ти років працює у департаменті – це Юрій Крась, на якого я покладаю великі надії. Він молодий реформатор, і має бачення розвитку житлово-комунального господарства. Це гідна кандидатура і він вдихне нове життя у цей департамент.

-Чи є глобальні плани на заміну каналізаційних мереж?

– У нас є декілька проблемних ділянок, які дають про себе знати після серйозних злив. Минулого року ми багато зробили, щоб трішки врегулювати ці питання. По-перше, купили для «Луцькводоканалу» спеціальний автомобіль, який має можливість промивати та прочищати системи каналізаційних мереж. Окрім того, протягом року ми дуже інтенсивно прочистили ці каналізаційні мережі.

Проблемні райони – це Балка, Дорошенка, Львівська – там ми зробили реконструкцію мереж, тому думаю, що глобальних проблем більше не буде. Збудували нову систему каналізації із можливістю збору і примусового відкачування води на Дорошенка, збудували каналізацію,  тож думаю, що великих проблем у місті вже не буде.

-Як змінився обсяг вашої заробітної плати від першого місяця роботи?

-Суттєвої змінми не було. Якщо в січні я отримував 10 300, то зараз маю 11 500.

-Чи плануєте в подальшому зв’язати свою долю із  якоюсь політсилою після виходу із “Самопомочі”?

 -В найближчій перспективі пов’язувати свою долю із якоюсь політичною  силою планів немає. Мені подобається займатися проблемами міста, у мене не дуже гарний досвід,  пов’язаний з політикою. Абсолютно без жодних претензій, досвід корисний і я вдячний усім, то працював зі мною у «Самопомочі», це приємні спогади. Але дуже багато часу, сил, нервів та енергії йшло саме на політичні процеси і боротьбу. Це відволікає  від основної роботи. Я вважаю себе муніципальним менеджером,  мені це подобається і весь свій час я хочу цьому присвятити.

-Чи не заважають певні політичні моменти у роботі?

-Навпаки, політична не прив’язаність мені допомагає. Я діаметрально близький чи віддалений до всіх. У мене гарні стосунки, мабуть, зі всіма політичними силами, які представлені у луцькій міській раді. Із жодними немає кардинальних розбіжностей, є  звичайно дискусійні речі, але це робочий процес. Поки співпраця ефективна і конструктивна, тож я дякую за це й усім депутатам.

Розмовляла Василина БОРУЦЬКА