Брудна проблема Шацького поозер’я

66

З кожним роком Шацькі озера стають все популярнішими. Десятки тисяч людей їдуть сюди, щоб позбутися втоми, помилуватися волинською природою та набратися сил. В сезон чути тут не тільки українську. З-за кордону найбільше приїжджає поляків і білорусів.

У зв’язку з подіями в державі кількість відпочивальників постійно б’є рекорди. За різними оцінками у 2015 році лише озеро Світязь відвідали від 60 до 80 тисяч людей. Цьогоріч прогнозують, що кількість гостей може сягнути 150 тисяч, що в рази збільшує навантаження на інфраструктуру рекреаційних зон, розташованих поруч з перлиною Волині.

І якщо торгівля від такої кількості відпочивальників лише розквітне, дороги так-сяк з великим потоком авто впораються, то з каналізацією у населених пунктах біля Світязю та інших Шацьких озер – величезна проблема. При тому проблема така, через яку сором мав би палити всіх – від місцевих мешканців до керівників області. Адже наявність каналізації та туалету – це стандарт цивілізованого відпочинку, до якого всі звикли. Натомість на поозер’ї спостерігаємо майже повну відсутність системи каналізації, а справляти природні потреби переважно доводиться ходити, як кажуть, “у кущі”, або в дерев’яні будки з вигрібними ямами.

Схоже, крім групи місцевих активістів та бізнесменів, ніхто братися за пошук виходу з цього глухого кута не хоче або не може.

*********

За словами Володимира Захарка, директора Шацького національного природного парку, наразі готова каналізаційна мережа з очисними спорудами облаштована лише в Шацьку. Одна лише халепа – запрацювати на повну потужність їй заважає відсутність підключення до житлових будинків райцентру.

“Шацьк та урочище Гряда на 80% відповідають нормативам каналізування. На даний момент проблеми по очисним спорудам Гряди та Шацька частково знялись. Селищний голова та об’єднана громада готові докласти всіх зусиль, щоб доробити почате кілька років тому. Найбільші проблеми маємо з каналізацією в селі Світязь. З наближенням курортного сезону збільшується кількість людей на території села. Кількість жителів села Світязь — 2 тисячі. Літом збільшується навантаження на очисні системи в десятки разів”, – каже Захарко

“Більше десятка років назад Світязька сільська рада розробила проектно-кошторисну документацію на каналізування Світязької території. На той час вартість була приблизно до 15 млн гривень. Але грошей ми не отримали. Якщо цього сезону на озері кількість відпочиваючих дійде до 150 тисяч це буде мати наслідки серйозно екологічного забруднення. Незважаючи на те, що озеро має властивість самоочищуватись”, – додав він.

За словами директора, на території Шацького поозер’я налічується 24 озера, але основне навантаження у відпочивальний сезон припадає на Світязь, Пісочне та частково Пулемецьке.

Крім того він звернув увагу на те, що з кожним роком зростають показники забруднення озер. На Пісочному, наприклад, допустимо граничні норми вже практично досягнуті.

Володимир Захарко зауважив: “Є проектно-кошторисна документація очисних споруд на санаторій “Лісова Пісня”, озеро Мельники. Є можливість підключення до неї Шацька. Але насправді ці питання не вирішуються”.

 

Для мандрівки по існуючих очисних спорудах в межах Шацьких озер в гіди обираємо собі Миколу Цвида, світязького сільського голову.

По дорозі до очисних споруд він розповідає, що основна проблема, яка хвилює місцевих жителів та відпочиваючих — це якість води. З часом вона змінюється і не в кращий бік. До цього призводить вже згадана відсутність каналізації і недобудовані очисні споруди. За словами посадовця, від початку свого головування, в 2006 році, він розпочав роботу по розробці проекту.

Проектно-кошторисна документація пройшла експертну оцінку і в 2007 році розпочалося будівництво очисних споруд. З державного бюджету виділили 408 тис гривень. Світязька сільська рада в період з 2007 по 2009 вклала близько 600 тисяч. За ці кошти був розроблений проект та побудоване та накрите приміщення для очисних споруд. Далі справа не пішла. Без підтримки державних органів, це зробити не можливо, – вважає Цвид.

“В 2007 році ціна на побудову всіх очисних споруд становила 14,6 млн гривень. На сьогоднішній день ця сума в рази більша. Без зовнішніх грошей, освоїти такий проект ми не можемо. Тому писали проекти на гранти до Європейських фондів. За рахунок програми добросусідства з Польською республікою була поставлена коробка для очисних споруд. Але для них ще треба обладнання та мережі, які поведуть від кожної вулиці та оселі до цих споруд”, – каже сільський голова.

*********

Далі їдемо до очисних споруд, які були здані в експлуатацію ще в 1968 році. Вони обслуговують туристичні бази розташовані поруч зі Світязем. Бачимо насправді застарілі стоки. Змінилися технології і такі очисники вже давно застаріли. За сучасними стандартами на очисниках мала б проводитись біологічна очистка, але вона відсутня.

“У нас тут просто стоки витікають. І фільтруються викиди в грунт. А тверді рештки через деяких час захоронюються. Отакий принцип для очисних баз урочища Гушове. Цими очисниками користуються бази Львівського фізико-механічного університету, “Гарт”, колишній дитячий табір “Салют”, “Супутник”, база Луцького Технічного університету”, – зауважив посадовець.

Сьогодні доцільною була б реконструкція таких споруд, бо віддаленість від баз — 1,5 км. Для цього потрібні суттєві кошти, вже не кажучи про будівництво нових стоків.

*********

Наступна зупинка нашої подорожі очисні споруди селища Шацьк. Тут нас зустрічає заступник селищного голови Віталій Яльницький. Різницю відчуваємо вже по наближенню до споруд. Об’єкт обгороджений парканом, чистота та технології зустрічають нас.

“Ми пройшли по тендеру по каналізуванню і тепер маємо очисні споруди на 400 кубів. З польською стороною грант був підписаний саме в євро. Будівництво припало на період підвищення курсу, тому з’явилась потреба в додаткових коштах. Зробили проект ще на 7 млн на підключення садиб і продовження каналізування. На жаль, кошти ми не отримали бо програма закінчилась”, – бідкається посадовець.

Нещодавно побудовані очисні споруди нині проходять процедуру здачі в експлуатацію. При будівництві постійно був присутній польський аудитор, тому чиновники кажуть, що все виконано згідно норм.

*********

Організовані мешканці поозер’я власними силами облаштовують каналізаційні мережі з очисними спорудами. Завершуємо свою поїздку візитом до так званого “Царського села”. Тут зустрічаємо голову кооперативу, який розповів нам як врегулювали питання з каналізацією. У 2008 році тут за кошти кооперативу звели невелику станцію. Власники будинків збирали по 15 тис гривень на побудову колектора та очисних споруд.

“Станція розрахована на 60 кубів за добу на очищення. Практично одна половина запущена, друга в резерві. Розрахована на 102 будинки, забудовано тільки 89. Практично зроблена з запасом для розвитку кооперативу”, – пояснив він.

Коли репортери називають садовий масив “царським”, голова кооперативу виправляє нас: “Нічого царського тут немає. Тут живуть звичайні люди.”

*********

Допікає проблема з каналізування місцевим мешканцям, які влітку приймають на проживання відпочивальників. Жителька села Світязь Олена Зборовська каже: “Найбільша проблема для жителів це каналізація. Викачати бочку дуже дорого — 200-250 грн”.

“До того ж це створює проблеми, бо заїжджає автомобіль на подвір’я. Там і діти і цей весь запах. Влітку коли сезон в тиждень викачуємо двічі, а то і більше разів. Багато по селі є туалетів без зливів. Приїжджають люди з Польщі і дивляться на усе як на атракцію, на дуже низький рівень життя. Хіба ми інші за них?” – скаржиться жінка.

Вона, як і більшість мешканців району, чекає на допомогу від влади, адже власними силами оплатити мільйонні бюджети облаштування каналізації не можуть ні сільради, ні районна адміністрація. А, враховуючи постійно зростаючий потенціал рекреаційної зони, це буде дуже ефективна інвестиція.

Ольга ВАЛЯНІК