Сепаритисти, атеїсти та волонтери, – капелан з Шацька про фронт

капелан

Священик з Шацька Роман Скірак розповів про війну, бійців та чому знову збирається на війну.

Про це інформує Шацький край.

Настоятель парафії свя­того Архістратига Михаїла УПЦ КП селища Шацьк о­тець Роман Скірак повер­нувся із зони АТО. Протягом місяця він був віськовим капеланом для бійців, які служать під Ма­ріу­полем Донецької області.

За його словами, було важко і фізично, і психологічно, однак він жодного разу не пошкодував про перебування на війні. Чоловік часто переглядає фотографії та ві­део з зони бойових дій, зідзвонюється з бійцями та планує на Великдень знову поїхати на передову.

Священик згадує, як пізно ввечері в суботу він прибув у прифронтове селище Зоря, а вже в неділю зранку відслужив першу службу в храмі, облаштованому в приміщенні не­до­будованої лікарні. Отець живу у підвалі ра­зом з бійцями. Кожен день священика роз­­по­чинався з молитви, на яку до храму постійно приходило 5-10 сол­датів.

«Селище Зоря влітку минулого року було дуже гарячою точкою на карті АТО. Зараз там спокійно, проте звуки вибухів і пострілів долинають із передової щодня. Я часто ходив на блокпости, де спілкувався з бійцями. Нерідко вони самі йшли до мене. Приходили з бойових операцій, змучені, виснажені, їсти не хотіли, спати не могли. Прагнули одного – виговоритися і почути в розмові слова підтримки», – розповідає отець Роман.

Бійці, якими опікувався священик, були мешканцями Волинської, Львівської та Хмельницької областей.

Священнослужитель пригадує 60-річного професійного військового, танкіста, який все життя покладався лише на власні сили. Мовляв, лише тривала участь у бойових діях, моменти, змусили його визнати і зізнатися священику: «Знаєте, отче, таки є над нами Вища сила».

У вільний час чоловік допомагав бійцям на кухні та грав з солдатами у футбол.

«На війні є велика потреба в капеланах. У зоні АТО мають одночасно перебувати 400 військових священиків. Таких показників ще не досягнуто, проте приємно, що з відрод­женням армії відроджується і капеланство, що поруч із православними Київського патріархату духовну підтримку українським бійцям надають греко- і римо-католики, протестанти. Вже два роки триває неоголо­шена війна, проте й досі священики доїжд­жають у зону АТО з великими труднощами і перешкодами. На блокпостах їх детально перевіряють, телефонують у військові частини, де на них чекають. А ще запи­ту­ють пароль, якого духовні отці зазвичай не знають. Зараз наша церква вирішує разом із міністерством оборони України питання видачі посвідчень для капеланів і їхнього законного перебування в зоні АТО», – зазначає капелан.

Як стверджує Скірак, спільну мову з місцевими мешканцями знати не вдалося. Мовляв, у містечку лишилися одні жінки, діти і люди похилого віку, майже всі чоловіки воюють на боці російсько-терористичних угруповань.

За його словами, жінки, як тільки бачили укра­їнських військових, відразу припиняли роз­мови, щоб не видати інформацію про чоловіків-се­паратистів. Окрім того, вони, як згадує священик, постійно носили їм харчі і все необхідне.

Волинян разом з нас­тоятелем парафії УПЦ КП селища Люблинець Ковельського району отцем Матвієм планує поїхати у зону АТО у якості волонтера, зібравши необхідну допомогу для сиріт дитбудинку, людей похилого віку, переселенців, вій­сь­кових та бідних місцевих храмів і священиків. Поїздку планують у поне­ділок, на другий Великодня.

 Допомогу збиратимуть біля каплички святої мучениці Тетяни у Шацьку. Відтак, усі охочі допомогти можуть приносити паски, сирі яйця, ковбасу, консерви, пральний порошок, туалетний па­пір, памперси, вологі серветки, а також одяг, спідню білизну і шкар­петки.