Петиції: панацея чи марна трата сил

petyciya

Журналісти з’ясовували, чи діють насправді петиції і яка результативність від їхнього написання.

Про це інформує Конкурент.

Електронна петиція – один з інструментів електронної демократії. Такий механізм має допомогти налагодити діалог між владою та суспільством. Завдяки петиціям можна порушувати важливі питання, вимагати вирішення певної проблеми.

Створити петицію може кожен. У тексті звернення не має бути закликів до війни, посягання на права і свободу інших, повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, розпалювання ворожнечі, закликів до терористичних актів. Петиції є на сайті Верховної Ради, обласних та міських рад різних рівнів.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», Глава 14 розділу 5 Угоди про асоціацію України з ЄС прописує необхідність реформування і становлення інформаційного суспільства, яке включає в себе е-послуги, електронне урядування і електронну демократію.

У липні 2015 року Верховна Рада прийняла зміни до статті 5 Закону України «Про звернення громадян», у якій встановлено, що особливою формою колективного звернення громадян до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та органів місцевого самоврядування є електронна петиція, та доповнила ІІ Розділ Закону ст. 23-1, де регламентовано порядок подання та розгляду електронних петицій.

У серпні 2015 року Президент України Петро Порошенко видав Указ «Про порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові Україні». Відтоді на сайті глави держави з’явився розділ для електронних петицій. Такі ж розділи є на сайті обласної та місцевої ради.

З допомогою петицій звертаються до влади, щоб порушити важливе питання і в інших країнах. Великобританія започаткувала практику електронних петицій. Спочатку там петиції були на регіональному рівні, згодом поширились на всю країну.

У Шотландії, Уельсі та Федеративній Республіці Німеччина, в країнах Центральної та Південно-Східної Європи розглядом електронних петицій займається спеціальна петиційна служба.

ЛУЧАНИ АКТИВНО ПИШУТЬ ПЕТИЦІЇ: ЩО ЦЕ ЗМІНЮЄ?

На сайті Луцької міської ради зареєстровано близько 200 петицій. Звертаються люди до влади з різними темами. Лучани від влади вимагають поновлення постачання гарячої води, облаштування світлофорів, тротуарів, заборону закупівлі тролейбусів б/у, будівництво підземного переходу біля гіпермаркету «Там-Там», очищення річки Сапалаївки та парку, спрощення процедури подачі петицій, нанесення розміток на дорожнє покриття, продовження тривалості робочого дня на ринках, відновлення орнітологічного заказника “Пташиний гай” та інше.

На розгляді міськради перебувають петиції про екстер’єр біля РАЦСу, про припинення забудови парку та футбольного поля на розі вул. Конякіна-Гордіюк. Також набрала необхідну кількість голосів петиція про те, аби назвали одну з вулиць Луцька (парк, сквер) «вулиця 51 бригади».

Перший заступник Луцького міського голови Тарас Яковлев розповідає, що для розгляду петиція має набрати 300 голосів упродовж 14 календарних днів.

Можна зареєструвати петицію, записавши спершу свою електронну адресу і отримавши смс-повідомлення, або ж через ID-банкінг. Після дводенної модерації петиція публікується на сайті, якщо відповідає законам України. Далі люди можуть за ідею голосувати.

Однак не всі петиції, що набрали необхідну кількість голосів, влада підтримує. Чиновник визнає, що петиція не гарантує вирішення проблеми.

«Люди думають, якщо є підтримана петиція, то має вже питання бути вирішеним. Все ж таки – це є один із способів звернення громадян. Так, він має набагато більшу вагу. Бо все ж таки 300 людей її підписали, влада на це не може не звертати уваги. Однак від цього в нас не збільшився бюджет в місті, не збільшилась кількість грошей, можливостей теж в нас не збільшилось. Тому дуже часто не має можливості це питання вирішити. І ми часто відповідаємо на підтриману петицію, що не можемо її втілити в життя, і це пов’язано з відсутністю фінансування. Або умовно – неможливо це виконати», – пояснює Яковлев.

Посадовець навів приклад ідеї перенесення Центрального ринку, що знаходиться неподалік замку Любарта. А це історична частина міста. Одні люди зверталися з петиціями, щоб перемістити ринок, інші ж просили, аби цього не робили. Працівники ринку не хочуть покидати свої робочі місця. Над цим питанням лунають дискусії не один рік.

«Я особисто про це всім завжди говорив, що я прихильник кардинальних дій з приводу вирішення питання Центрального ринку. Якби це тільки від мене залежало, я б від сьогодні напрацював би план дій, які треба зробити, щоб хоч частково звідти перенести. Я вважаю, що там, де зараз Центральний ринок, а саме частина, яка знаходиться ліворуч замку, має бути однозначно парковка, місця для відпочинку, лавочки. Я б вже завтра почав це робити. Але є договори, є люди, які там працюють. Наявність петиції не гарантує 100% вирішення цих питань», – зазначає чиновник.

Перший заступник Луцького міського голови наголошує, що підтримує петиції, які можна вирішити, які не потребують значних фінансових вливань.

«Я керую процесом розгляду петицій. Всі звернення приходять безпосередньо мені. Повірте, дуже незручно підписувати петицію, що проблема не може бути вирішена, бо там немає фінансування чи ще щось. Коли відписуємо, то розуміємо, що по-іншому, на жаль, бути не може. Питання, які можемо вирішувати, ми однозначно вирішуємо», – каже Тарас Яковлев.

За його словами, підтримана петиція не завжди свідчить про реальну думку громади. Мовляв, може бути по-різному.

Як приклад, у Луцьку була підтримана ініціатива щодо перенесення пам’ятника Степану Бандері. Однакцього поки не зроблять. Вже кілька років поспіль планується зведення пам’ятника на площі біля РАЦСу. Однак не всіх влаштовує місце розташування.

Керівник виконкому партії «Народний контроль» Михайло Шелеп – автор петиції про зміну розташування пам’ятника Степану Бандері у Луцьку. Його ініціативу підтримало більше 300 людей. Однак після громадських слухань таке рішення не прийняли. Михайло Шелеп вважає, що краще встановити пам’ятник на вулиці Лесі Українки, 24 поряд з Луцьким військовим гарнізонним госпіталем. На його думку, там краще місце для проведення національно-патріотичних заходів.

«Петиції, відповідно до законодавства, прирівняні до електронних звернень громадян. Я вважаю, що це неправильний підхід. Петиції слід розглядати, як електронні ініціативи. Я прихильник того, щоб електронні петиції розглядали саме таким чином, як місцеві ініціативи, які назбирають певну кількість підписів, виносились на сесію», – розповідає він.

Михайло Шелеп створив ще одну петицію. Він вимагає спрощення процедури реєстрації петицій. Зокрема, збільшити кількість днів для збору підписів на підтримку петицій з 14 до 30. А також зменшити кількість необхідних підписів під петицією з 300 до 200 (орієнтовно 0,1% від кількості жителів міста). На думку Михайла, це дозволить збільшити кількість петицій, що будуть підтримані лучанами. Це активізує громадськість до використання цього інструменту електронної демократії. У випадку підтримки петиції він буде вимагати обов’язкового розгляду на сесії Луцької міської ради.

«Те, чим я займаюсь, – це вдосконалення інструменту електронних петицій. Я за спрощення процедури. Якщо переглянути частину непідписаних петиції з цікавими ініціативами, то вони не набрали необхідну кількість голосів. Сьогодні для того, щоб підписати петицію, дають 14 днів. А чому 14 ? Чому аж 300 голосів? Я за те, щоб петиції розглядав виконком», – каже він.

Михайло Шелеп розповідає, що ще мало людей знає про такий механізм як е-петиції.

«Я був автором петиції щодо перенесення пам’ятника Степану Бандері. Питання актуальне. Я певен, що більша частина населення Луцька підтримує цю ініціативу. Але не всі про неї знають. Для того, щоб за неї підписались, я її рекламував. Я писав в приватні повідомлення: “Підтримайте мою ініціативу”. Писав в групи. Тобто я доклав зусиль. Це не була лише ініціатива, фактично, робив певну лобістську кампанію. Якщо є 300 підписів, то це вже важливіше, ніж звернення», – зазначає Михайло Шелеп.

Він додає, що тему перенесення пам’ятника Степану Бандері не полишає. А петиції буде створювати й надалі.

Окрім петицій, люди можуть звернутись до міськради заради вирішення певної проблеми на сайт “Open city” (Відкрите місто). Інтернет-сторінка була створена задовго до появи петицій на сайті Луцькради. Люди часто вимагають через цей інтернет-ресурс вирішення певних питань.

ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ В РУКАХ ВОЛИНЯН

Також створюють петиції, адресовані Волинській обласній раді. Проте не так активно, як міській. Чи то відлякує більша кількість підписів, або ж ще планують створювати нові ініціативи. У лютому 2016 року Волинська облрада затвердила порядок розгляду електронної петиції, адресованої Волинській обласній раді. Відповідне рішення і правила розміщені на сайті.

Для розгляду петиції необхідно набрати 1000 голосів упродовж 30 днів.

Про підтримку або непідтримку електронної петиції публічно оголошують на сайті облради. Надають відповідь на петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду. Рішення оприлюднюється на сайті обласної ради, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції. Електронна петиція, яка в установлений термін не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, після завершення терміну збору підписів розглядається як звернення громадян.

Зараз триває збір підписів про звернення до Президента України, Верховної Ради України щодо анексії Криму та воєнного конфлікту на Донбасі. Автор петиції вимагає негайного введення в зону воєнного конфлікту на Донбасі миротворчих сил ООН, відмову та денонсацію мінських домовленостей 1 і 2 та відкликання екс-президента Леоніда Кучми і Віктора Медведчука від переговорів у Мінську. Також автор зазначив, щоб організації переговорів була на основі розширеного формату. Зокрема, із залученням у переговорний процес США, Польщу, Словаччину, Туреччину та країни Прибалтики.

Через малу кількість голосів петицію про заборону бурштинокопачів не підтримали. Проголосували за таку ініціативу лише 13 людей з 1000 необхідних.Не підтримано петицію про маршрутку у село Великий Омеляник теж через недостатню кількість підписів. Село розташоване неподалік Луцька. Автор петиції стверджував, що туди не їздить жодне маршрутне таксі. Також не набрала петиція необхідної кількості голосів про благоустрій у цьому ж селі.

На сайті офіційного інтернет-представництва Президента України було зареєстроване зверення про звільнення із посади голови Волинської обласної державної адміністрації Володимира Гунчика. У цій петиції «за» лише 51 підписів з 25000 необхідних. За відставку Володимира Гунчика неодноразово виступав нардеп Ігор Гузь. Натомість у рейтингу сайту «Деловая столица» Гунчик став лідером серед губернаторів за результатами роботи першого кварталу 2015 року.

Як бачимо, електронні петиції не завжди є дієвими. Ініціативи людей можуть не збігатися з баченням влади. Не завжди підтримана петиція знайде підтримку в чиновників. Однак зараз – це хороший механізм привернення уваги до певних проблем. Все ж таки в Україні є підтримані ініціативи. Недоліки даного механізму е-петицій теж є, адже часто не можна вирішити певних важливих питань.

Аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» вважають, що зробити петиції більш дієвими може створення петиційних служб. Наприклад, як у Бундестазі Федеративної Республіки Німеччина. Тоді служби працюватимуть над розглядом петицій, будуть відповідальні люди за їх розгляд і реалізацію.

Майя Голуб