Особливий лучанин допомагає іншим освоювати соціальний світ

сліпий

Незрячий із народження лучанин Едуард Поліщук допомагає іншим незрячим освоювати телефон, навчає їз працювати на комп’ютері та навіть користуватися соціальними мережами.

Про це йдеться у сюжеті “Громадського. Волинь”

Хлопець каже, що проблеми із зором ускладнюють життя, але й спонукають до самовдосконалення. Саме тому від організував у Луцьку курси для людей із вадами зору, де вчить їх «бачити світ» за допомогою мобільних додатків.

Курси він організував разом із очільником ВГО «Генерація Успішної Дії» Віталієм Ткачуком. Спочатку навчання проводились у тестовому режимі. Але потім Едуард зрозумів, що такі курси є корисними для людей із вадами зору і що вони хочуть вчитися. Хлопець розповідає, що багато незрячих людей, коли беруть до рук мобільний телефон, бояться. Їм важко, а особливо тим, хто раніше не користувався пристроєм з сенсорним екраном. Проте, тут головне бажання та наполегливість.

За допомогою різних мобільних додатків незрячі люди можуть користуватися соціальними мережами, навігатором, слухати аудіокниги, писати повідомлення та грати ігри.

Учні Едуарда кажуть, що такі знання їм дуже потрібні, адже допомагають стати самостійнішими. Найстарший із них – 54-річний Миколи Войтюк. Чоловік втратив зір п’ять років тому. Каже, що до курсів не міг написати смс-повідомлення чи самостійно подзвонити. Зараз чудово із цим справляється.

«Я навіть не міг подумати, що незряча людина може користуватися такою маленькою клавіатурої від комп’ютера. Я й не думав, що вивчу її. Телефон для мене – дуже необхідна річ. Він може і розбудити, подзвонити, нагадати, перекласти, навіть можу гуляти сам, адже є навігатор», – ділиться враженнями Микола.

«Я користуюся і Facebook і Twitter і програмою Osmand – це програма навігації. Також програмою «BlindDroid»,  яка розпізнає гроші. І «Goggles» – це програма, яка розпізнає зображення та предмети», – ділиться Едуард.

Ще одна учениця Едуарда Наталія Тарасюк має лише 3% зору. Каже, що це дуже страшно, втратити зір у молодому віці. Проте, дівчина запевняє, що не можна замикатися в собі.

«Люди мають пережити цей момент. Потрібно наважитись і прийти в організацію якусь, бути ближче до соціуму та до суспільства. Потрібно спілкуватися з такими людьми, знайти спілкування. І тоді людині буде легше», – радить дівчина.

«Запрошую усіх незрячих приєднатися до наших курсів, приєднуйтесь до нашої спільноти уFacebook. Звертайтесь до Віталія Ткачука, який є головою нашої організації. Будемо спілкуватися, будемо вчитися. Ми будемо раді усіх вас бачити. Адже потрібно розвиватися і йти вперед», – каже Едуард.

Також Едурд Поліщук розповідає, що курси потребуть меценатів. Наразі вони вчаться у приміщенні Луцького Навчально-реабілітаційного центру (колишня школа №8).  Вони мають свій офіс, який знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Вулиця Бенделіані, 7 а.

«Нам постійно треба оплачувати інтернет-послуги, щоб роутер був постійно з нами. Для когось мобільний інтернет занадто дорогий. Тому ми дуже потребуємо фінансування», – каже хлопець.