«Шило на мило»: 4-ий день протесту на Волинській митниці

DSC_0365

У Римачах Любомльського району, де ось уже декілька днів поспіль пікетують офіс Волинської митниці, сьогодні тихо, але знову людно. Протестувальники не збираються нікуди йти, поки не заберуть «нового» митника. Проте конкретних вимог рядові учасники акції назвати не в змозі, ба більше – не всі можуть назвати прізвище такого ненависного «нового».

Вимоги протестувальників рішучі і безкомпормісні – «Бізнес Волині хоче стабільності», «Не допустимо Шавлакових упирів», «Геть з Волині чернігівського «бурштинового короля» тощо. Щоправда, ті протестувальники, з якими нам вдалося поспілкуватися, називають прізвище в.о. начальника митниці не з першого разу. Щодо його непрофесійності посилаються на досвід чи то чернігівський, чи то вінницьких активістів, «звідки він там приїхав».

Тож проти чого чи кого вони протестують?

***

Ми приїхали до офісу митниці у Римачах 7 квітня. Учора тут розгорілося голосне дійство – шум, музика  та стукання по бочках, учасники акції блокували входу в офіс Волинської митниці.

Сьогодні ж усе спокійно: більшість протестувальників стоять, сидять, а то й лежать на траві за парканом, яким обнесена територія будівлі. Лише поодинокі учасники мітингу розташувалися на території митниці, та й то вкрай близько до огорожі. Дехто вже встиг сходити в магазин та «затаритися» мінералкою.

На місце також приїхали активісти ЦК «Азов. Волинь» та формування «Буг», щоб запобігти провокаціям. За ситуацією навколо спостерігають правоохоронці.

Ми вирішили поспілкуватися із пересічними учасниками мітингу, щоб зрозуміти, проти чого вони протестують. Проте говорити на камеру відмовлялися майже усі, до кого ми підходили – мовляв, для чого усе це, ще хтось впізнає. Молодші учасники ж наголошували, що їх можуть знайти через соцмережі, а їм «світитися не можна» – абсолютно «логічна» думка для тих, хто прийшов відстоювати державні інтереси.

Люди, які представляються «активістами організацій», відмовляються уточнювати, яких саме.  «А нащо анонсувати?», – відповідає чоловік, обертається і йде.

Більшість із тих, з ким ми намагалися поспілкуватися, відсилали до «старшого» у синій куртці або ж до Богдана Красулі, який «усе вам розкаже». Останній навіть намагався розповісти, що люди не йдуть на контакт, бо уже втомилися пояснювати проти чого протестують. Місцевий журналіст теж робив спроби пояснити. Мовляв, всі люди стоять за одне, а говорити не хочуть не тому, що не знають, а тому, що за три дні вже втомилися від уваги. На питання, чому ж вони  не могли відповісти на аналогічні питання й у перший день акції повідомив, що напевне розгубилися.

Але нас цікавили думки саме пересічних учасників мітингу.

Отож, на прохання назвати, проти кого протестують, ми почули декілька версій: проти начальника митниці, проти «нового», проти «заїжджого козачка», проти міністра (щоправда, ще не визначилися якого), проти контрабанди і «я перший день».

Прізвище того, хто є головною причиною проблем митниці, теж озвучене у різних інтерпритаціях: «Шталак», «он там написано», «на плакаті прочитайте», «яка різниця».

Один з активістів заявляє, що прислуховується виключно до думки чернігівських протестувальників, які знають нового митника краще. На прохання показати цих людей знизує плечима: були вчора, а сьогодні їх не видно. Хто ці люди та чи є якісь інші свідчення «неправильності» митника – знову без відповіді. Мовляв, прочитав у Facebook, приїхав підтримати. Дехто взагалі не знає, звідки перевели Шавлака, тож намагається відгадати. Серед варіантів ми почули Вінницю і Суми.

З-поміж тих, з ким нам вдалося поспілкуватися, думки розходяться навіть з приводу порушень, які приписують Шавлакові: хтось сухо каже «контрабанда» і не хоче пояснити детальніше, хтось каже «вивіз 800 кг бурштина, я точно знаю». Хтось же очевидно вважає, що мовчання – золото, тож просто мовчить у відповідь. Лише деякі жінки винувато відводять очі.

«В мене навіть батьки говорять, що він з кожної фури бере по 100 доларів за пропуск», – зі знанням справи додає один з протестувальників. На питання, звідки така інформація, відповідають досить абстрактно – «та то всі люди так говорять», «кожна людина, яка буде працювати на такій должності, буде брати гроші» тощо.

Тих, хто йшов на хоч якийсь діалог, ми запитували, яке вирішення проблеми вони бачать, доки збираються стояти та кого варто поставити начальником митниці. Відповіді теж неоднозначні: мітинг безстроковий, поки не знімуть Шавлака, а начальником митниці треба зробити «нашого, волинянина».

Проте прохання назвати хоч одну кандидатуру усіх ставило у глухий кут, тож жодного прізвища ми так і не почули.

Молоді хлопці з Луцька, які відмовилися говорити на камеру», кажуть, що вони представники однієї з військових організацій. Раніше, мовляв, було простіше возити машини для АТО, зараз же новий митник не дає. Проте  вони не можуть конкретизувати, як давно це сталося.

«Може вже десь рік як», – додають. І машини наче «ганяють» не дуже часто, але все змінилося, коли поставили «цього». Проте уточнити,  скільки, на їх думку, на посаді Шавлак, не можуть.

Нагадаємо, в.о. головного митника Волині Олександра Шавлака призначили 14 березня. Проте у спілкуванні з учасниками акції доводилося чути різні версії – від «не знаю» до «та вже півроку як».

За нашими спостереженнями, учасники мітингу групами знайомі між собою. Їх легко можна класифікувати: спортсмени спілкуються зі спортсменами, у жінок у руках прапорці «Волинських патріотів», дехто у колі поприсідав навприсядки та теж , мабуть, обговорює перспективи розвитку митниці. Є й група “я сьогодні перший день”, є й такі, хто прийшов просто “промоніторити ситуацію”.  Частина людей втомлено сидить на траві – судячи з усього, сьогодні вже ніхто не готовий до активних дій.

Проте є декілька людей, які явно вирізняються із усієї «солянки» протестувальників. Тут і кілька місцевих жительок, які, здається, свято вірять, що відстоять правду і що люстрація відбудеться просто тут і зараз.

«Ми будемо тут стояти, щоб вже таки щось змінилося на краще», – каже одна з жінок.

Також є й кілька хлопців, які підтримують ідею, але називають ці «народні збори» відкритим піаром. За словами цих активістів, ефективніше було б зібрати маленьку групу, піти в кабінет до Шавлака та поспілкуватися з ним. А так він, бачачи скупчення людей, не з’являється на роботі.

Проте таких помітно менше. Не вдалося поспілкуватися й з представниками бізнесу Волині, який, якщо вірити транспаранту, “хоче стабільності”. А неохочі до спілкування мітингарі “стабільно” продовжують мовчки курити збоку.

Тим часом у Волинській обласній раді депутати саме вирішили звернутися до голови ДФС України Романа Насірова з проханням призначити постійного керівника з числа місцевих митників. Зрада це чи перемога, покаже час. Питання тільки в тому, чи “місцевим митником” не виявиться хтось із старих-добрих кадрів, завдяки яким і розвалювалася Волинська митниця та процвітала контрабанда.

***

Навіть не заглиблюючись в аналізування проблем Волинської митниці (яких, без сумніву, є чимало), та не беручи уваги постать Олександра Шавлака, стає зрозумілим, що більшість людей тут зовсім не за ідею.

Вони не можуть відповісти на елементрані питання та відсилають до старшого. Відмовляються говорити на камеру або ж просто мовчки заперечливо махають головами. Є група хлопців спортивної статури, які ходять групами і “відпрошуються з роботи”, щоб приїхати на акцію з Луцька. Тим часом поблизу стоять два автобуси із табличками «нерегулярні перевезення».

Та, мабуть, найжахливішим є те, що вагомим аргументом частина співбесідників вважає (дослівно) «хай хоч наш краде, волинський, а не чужий». Після таких слів десь на Волині можуть радіти десятки місцевих дрібних і не дуже корупціонерів – кинувши «наживку», можна організовувати мітинги та акції, які «посунуть» тих, кого треба.

 

Василина БОРУЦЬКА