НКВС та шини 50-х років: лучанин про ексклюзивне авто

0

Історичний реконструктор розповів про раритетний антикварний автомобіль часів Другої світової війни, який належить лучанину.

Про це повідомляє Район. Луцьк.

Рідкісний 65-літній всюдихід «ГАЗ-67 Б» лучанина Олександра Бахарєва можна побачити хіба на День Перемоги. Як пощастить, є нагода проїхатися на першому радянському джипі під час історичних реконструкцій боїв Другої світової війни. Решта часу всюдихід стоїть у гаражі. Бо надто дороге задоволення колесити антикваріатом – єдиним на Волині військовим автомобілем воєнної доби.

ЗНІМАВСЯ В РОЛІ КАРАТЕЛЯ НКВС У «ПОВОДИРІ»

Про унікальний «ГАЗ-67 Б» розповів учасник історичних реконструкцій, член молодіжного клубу «Орел» Денис Гузачов. Лучанин власноруч відтворює оригінальну військову форму 1939-1945 років, яку носили бійці РККА (Рабоче-крестьянской Красной Армии). Окрім цього бере участь в імпровізованих боях часів Другої світової та визвольної боротьби УПА. Чоловіка запросили грати роль працівника НКВС на зніманнях української кінострічки «Поводир» режисера Олеся Саніна.

«Три дні борсалися в кучугурах на морозі. Тоді дуже сніжна зима була. А на екрані епізод тривав усього три секунди», – сміючись пригадує Денис.

Він гордий, що його клуб реконструкцій «Орел» має свою військову техніку. Щоправда, в єдиному екземплярі – всюдихід «ГАЗ-67 Б». Автомобіль використовувала Червона Армія з 1944 до 1946 року. Він замінив попередника – «ГАЗ-64» (1938-1943 рр.), який першим прийняв удар нацистської Німеччини.

1_festival_10

«Є ще задумка відновити раритетний радянський мотоцикл 1950-х років марки «М-72». Хоча він не військовий, але хочемо переробити його на трофейний, який нібито потрапив до нацистів», – каже Денис.

Уперше «ГАЗ-67 Б»виступав на Львівщині, коли відтворювали прорив Бродівського котла у 1944 році. Саме там німці залишили тримати оборону дивізію СС «Галичина», яка вся полягла. Потім у Рівному відтворювали бій між УПА і НКВС. Востаннє торік реконструювали бій з нагоди річниці визволення Волині 20 липня 1944 року в лісах під Ківерцями.

АМЕРИКАНЦІ НАЗИВАЛИ АВТО «ІВАН-WILLYS»

Військовий джип «ГАЗ-67 Б» купив спеціально для історичних реконструкцій підприємець Олександр Бахарєв. Авто привіз до Луцька із Одеси і максимально наблизив до воєнного оригіналу. До слова, під час війни союзники жартома називали це авто «Іван-Віллісом» через схожість із американським всюдиходом «Willys MA» виробництва заводу «Форд».

«Багато хто думає, що «ГАЗ-67 Б» скопіювали з «Вілліса». Але це не так, бо він є у вдосконаленою моделлю «ГАЗ-64». На відміну від «Вілліса», у «бобика» (називали так через літеру Б в назві моделі) ширша колісна база, інше розташування конструкції. Звісно, дещо скопіювали з американців, коли за лізингом почали поставляти нам «Вілліси». Єдине невдале конструктивне рішення в «газику» – запасний бензобак знаходиться під сидінням водія. Якщо туди щось влучить, приємного буде мало», – каже чоловік.

2_festival_290

За характеристиками «ГАЗ-67 Б» дуже вдале повнопривідне авто. Простий, але надійний двигун, неперевершена прохідність. Не випадково «Іван-Вілліси» масово їздили до 1960-х. Потому їх почали витісняти всюдиходи УАЗи. Авто примітне й тим, що має кузов-кабріолет. Замість діверок – вирізи типу ранебаут. Тобто можна на ходу швидко зіскочити з авто.

«Ці «бобики» використовували для перевезення стрілецької зброї і навіть легких гармат. А також для транспортування шести-сімох осіб. У машини був брезентовий тент. Дуги можна зняти, виходив кабріолет.

Власник машини хоче теж зробити правильні дуги з оригінальним тентом», – розповів Денис.

ЗА ОДИН «ГАЗИК» ПРОПОНУЮТЬ ДВА «МЕРСЕДЕСИ»

Подібних «бобиків» на Волині немає. Принаймні на повному ходу. Автомобіль коштує великих грошей через раритетність і дефіцит оригінальних запчастин. Скажімо, на автомобільних ринках України за один «ГАЗ-67» дають дві іномарки не нижче класу «мерседеса».

«Навіть попри високу ціну важко знайти подібні машини. Їх залишилися одиниці. Наприклад, джипів «ГАЗ-64» взагалі на теренах СНД не знайдеш. Єдиний екземпляр – у музеї в Москві. Бо їх випустили лише 600 штук. І більшість згоріли одразу на початку війни», – запевнив реконструктор.

Кажуть, десь на селах є іржаві «бобики», але ніхто не продає.

«Знайшли одну машину в Луцьку. Однак у неї був переварений кузов, катастрофічно не вистачало оригінальних деталей. А тому купувати її немає сенсу, бо втрачена автентичність. Та й реставрувати її нереально дорого.

4_festival_297

Для колекціонера біда в тім, що у 1950-х роках на «ГАЗ-67» масово почали міняти двигуни, ставити нові деталі. Наприклад, на оригінальному спідометрі крутиться не стрілочка, як у сучасних машинах, а сам циферблат. Більшість таких спідометрів назавжди втрачені. А без них машина немає цінності.

Не дивно, що власник раритетного авто береже машину і рідко використовує її на дорогах. На машині шини 1950-х років, яких нині не знайдеш. Тому навіть до місця реконструкції авто їде не свої ходом, а на лафеті. Бо шкода використовувати ресурс дефіцитних запчастин.

«Машина не часто їздить, максимум – вивезе пораненого з поля бою чи підвезе «командира» до «штабу». Або на параді колону очолює. Мріємо завдяки Олександрові – власнику машини – довести до пуття «трофейний» мотоцикл «М-72». Якщо встигнуть відремонтувати, то його дебют відбудеться 22 червня – на реконструкції чергової річниці вторгнення нацистів на Волинь», – розповів Гузачов.