Гунчик: Волинь – в інформаційній небезпеці

1

У Луцьку відбулася конференція «Шляхи забезпечення абсолютного покриття території Волинської області українським та регіональним телевізійним мовленням», під час якої обговорювали, як ліквідувати інформаційну небезпеку в регіоні.

Захід організували 23 березня.

Зокрема, голова Волинської ОДА Володимир Гунчик наголосив на тому, що на сьогодні у час політичної кризи та загострення бойових дій на сході України, питання інформаційної безпеки є одним з найважливіших.

«…оскільки інформаційна безпека краю не менш важлива, аніж посилення обороноздатності і підготовка військ… Волинь має великий кордон з Республікою Польща та величезний кордон з Білоруссю, де ведеться російське мовлення, а відповідно – маємо великий інформаційний вплив ззовні. Тому питання інформаційної безпеки важливе саме для прикордонних районів, які зазнають найбільшого впливу», – висловився він.

Разом з тим, голова Волинської ОДА зауважив, що волинська влада докладе максимум зусиль, аби мешканці області у різних куточках краю мали можливість дивитись не лише центральні українські канали, а й волинські. За словами Гунчика, найбільша проблема в тому, що по області не вистачає телевізійних передавачів, а ті що є – не мають технічної можливості охопити усю територію.

Перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик зауважив, що у 2014 році на Волині була створена консультаційна група з інформаційної безпеки, однак через низку проблем вона змогла запрацювати лише кілька місяців тому. На думку посадовця, яскравим прикладом інформаційних воєн, які ведуться в Україні, є компрометація 51-ї бригади.

«Це наслідок вакууму інформаційної безпеки, коли десь там, на верху комусь було треба прикрити помилки керівництва бригади, а хлопців, які пройшли Іловайськ, брали участь в інших бойових діях назвати винними. Це нам кажуть – «ви цивільна влада, а ми військові, ми самі розберемось». І хлопців продовжують судити, називаючи зрадниками. Це приклад інформаційного вакууму, який є загрозою інформаційній безпеці», – наголосив Олександр Пирожик.

Як стало відомо під час конференції, Польща та Білорусь повністю перейшли на цифрове мовлення та відмовились від аналогового. Волинь мала наміри вже всередині 2015 року зробити остаточний перехід, однак з низки причин – цього не відбулося на 100% досі. Тож іноземні канали заповнюють своєю трансляцією неохоплені території.

Ще у 2011 році було встановлено телевізійні станції лише на 6 об’єктах державного оператора, що забезпечило покриття цифровим телебаченням лише 65% території області. Тож найбільша проблема – це нестача передавачів та мала потужність сигнула. Через це Шацький, Любомльський, Ратнівський, Любешівський та Маневицький райони приймають лише 3 програми українського телебачення, а з волинським ситуація ще гірша.

Аби усунути цю проблему, на Волині необхідно встановити 5 передавачів.

Не менш важливим є дефіцит радіочастотного ресурсу, який, за словами директора виконавчої філії Волинської дирекції НТКУ Ольги Куліш, передали в одні руки.

«Тарифи на частоти дуже високі і наша філія в рік платить за них близько 2 мільйонів гривень», – зауважила Ольга Куліш. Вона додала, що не ніяк не зрушить з місця процес перерахунку частот, який дозволить збільшити покриття регіону українським мовником, зокрема й волинськими телеканалами.

За підсумками конференції ухвалять резолюцію та направлять звернення до Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Волинська влада прохатиме керівництво країни взяти на контроль ситуацію з відсутністю покриття території Волинської області вітчизняним та регіональним мовленням та оперативно здійснити перерахунок частот і видати ліцензію на мовлення.