Дружина нацгвардійця з Луцька – про бюрократію і пільги

жінка

Весь процес оформлення пільг, які вони повинні отримати згідно чинного українського законодавства, вона взяла на себе. А поштовх такій активності їй надали під час зустрічей дружин нацгвардійців в Луцьку, які кілька разів організовувалися громадською організацією «Громадський рух «Жіноча сила України» за підтримки «Українського Жіночого Фонду» в рамках проекту «Центри рівноваги».

 

Розкажіть, Тетяно, які у вас зараз проблеми і з оформленням пільг?

– В першу чергу, це житло. Ми живемо в орендованій квартирі. І скільки ми зверталися за оплатою за піднайом житла, але не орендують нам нічого і не компенсують. Єдине, що нас поставили на квартирний облік учасника АТО. Але там вже більше тисячі людей. Компенсації ніякої. А щодо землі, то в Луцьку та Луцькому районі вільної землі  нема. Хіба за межами Луцька на відстані 20 км. Але в нас прописка в Луцьку. На рахунок матеріальної допомоги я зверталася до міської ради. Мені кілька разів відписували, що звертається дуже багато сімей учасників АТО. Один раз нам дали 500 грн. Але перед тим прийшли на орендовану квартиру і дивилися житло-побутові умови.  А які умови можна дивитися на орендованій квартирі, я не розумію. Коли отримали 500 грн, то подзвонили з міської ради і сказали, що, мовляв,  подякуйте міському голові, що він дав тих 500 грн. От зайдіть на сайт, на його сторінку і подякуйте йому за ці гроші.

 

Наскільки мені відомо, тих, хто служить за контрактом мають забезпечувати кімнатами в гуртожитках? Та і харчування в школах для дітей учасників АТО теж безкоштовне?

Так. Є закон, яким передбачено забезпечення гуртожитком або піднайом житла, тому що там діляться в них військові на офіцерський і старшинський склад. Також ми піднімали питання оплати за харчування в садочку, школі. В нас двоє дітей. В тому році було безкоштовне харчування. З 1 січня 2016 року відмінили всі пільги.

 

А Ви зверталися з такими правовими питаннями до юристів?

Звісно. В минулому році нас зібрали, дружин учасників АТО. І там пропонували безкоштовну правову, психологічну допомогу. Тобто таку підтримку, яку ще варто пошукати. Не знаю, як якому,  але мені дали дуже багато. Бо я хапаюсь за кожне слово, як підтримати, як зустріти, як до дітей ставитися. Ну і підтримка в правових питаннях. Мовляв, звертайтесь. Безкоштовна правова допомога. Від них я отримала заряд енергії, що треба чекати, надіятися. Ці зустрічі відбуваються не лише в Луцьку, а в кількох містах України. Це така потужна організація, як ГО «Громадський рух «Жіноча сила України» організовує.

 

Багато дружин бійців приходить на такі зустрічі?

Ні. Була мала кількість людей. В частині ж теж є психолог, людина, яка відповідає за виховну роботу. Вони запрошують. Поки що було дві зустрічі.. Хтось знає, але не хоче йти. Бо вважають жінки, що це пусті балачки. Але я телефоную, кажу, що йдемо. Та і чоловіки не всім розповідають, що такі зустрічі є. Типу їм кажуть, повідомте, а вони мовчать.

 

З чим пов’язана така низька активність, як вважаєте?

Дуже багато соромляться,  що типу хтось дізнається про складний психологічний стан чоловіки, про конфлікти в сім`ї і т.д. . Бо в нас так складається, що якщо ти  йдеш до психолога – то вже з тобою щось не так. А така практика є в Європі. Чомусь жінки так думають і кажуть, що я сама розберусь з чоловіком, сама з ним поговорю.

Я от люблю послухати і сама виговоритись. І запитати поради. Навіть побутові питання, правові, психологічні , всі питання піднімаються і обговорюються під час таких зустрічей. Але чомусь вони ще не можуть це сприйняти. Тому я би радила приходити, прислухатися, ділитися своїм досвідом.

 

А Ваш чоловік змінився після подій в АТО?

Я не побачила кардинальних змін. Дратівливості чи ще щось, як оце буває, що розповідають. Можливо, став більш серйозним після війни. Він такий короткослівний і більш стриманий. Були випадки, коли підвищувала голос на дітей. Але він стримується. Навіть я більш емоційна. Хоча чую випадки, що є складнощі в сім`ях. Іноді підійду і хочу розпитати як там і що, щоб йому легше було. Була ситуація, коли в нього хлопчина помер на руках там, хлопці були поранені. Але я кажу, значить так Бог дає, вас оберігає. Підтримую, випитую його, бо він може в собі більше щось носити.

 

От коли чоловік приїздить з війни, плануєте спільний відпочинок? Як час разом проводите?

Навіть під час АТО, коли чоловік повертається, то ми їдемо в першу чергу до батьків чоловіка. Там та психологічна підтримка, що треба.. Там приходять і знайомі, сусіди. Підтримуються ці українські традиції. І справді почуваєшся краще. Я намагаюсь витягувати чоловіка на спільний відпочинок і в Луцьку, бо це важлива запорука того, щоб все булло добре, незважаючи на всі події.

 

А жіночі зустрічі ще в Луцьку будуть відбуватися?

Так. Оце запланована 26 березня. Я обов’язково буду, бо вони дають мені силу і віру. Коли ти спілкуєшся з іншими жінками, які шукають вихід, які потребують підтримки, то разом легше. І почуваєшся сильнішою. Тож запрошую дружин нацгвардійців, учасників АТО інших військових формувань на наші зустрічі. Повірте, воно того варте.

 

Для того, аби взяти участь в такій зустрічі, треба контактувати з Оксаною, 0965052755. Про час та місце буде повідомлено згодом, а також за вище вказаним номером телефону.

 

Аріна КРАПКА