Вуличний спорт у Луцьку: бути чи не бути?

Хоча у Луцьку є близько 40 вуличних спортивних майданчиків, лише одиниці із них донині залишаються цілими. Міська влада має план відродження таких майданчиків, проте без самих мешканців прилеглих будинків та інвесторів не обійтися.

ЧИ ВИРІШИТЬ ПРОБЛЕМУ ЩЕ ОДНЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО?

Саме для вирішення проблеми нестачі спортмайданчиків під час однієї з останніх сесій Луцької міської ради прийняли рішення про створення комунального закладу «Спорт для всіх».

«Тепер ми зможемо взяти на баланс закладу ці майданчики. Бо раніше вони були практично «нічийні». Це комунальна земля, але з невизначеним статусом і балансоутримувачем, не було зрозуміло, хто конкретно ними має опікуватися», – пояснює заступник міського голови Юрій Моклиця.

Через таку «нічийність» частина грошей, яку міська рада витрачала на облаштування спортмайданчиків, ішла на вітер. А частина майданчиків була відчужена в приватних інтересах.

На жаль, лучани з часом руйнували їх, а відновлювати їх було нікому. Як виняток можна згадати спортмайданчик, яким опікується депутат міськради Микола Дендіберін, однак до нього мешканці прилеглих будинків вільного доступу не мають.

АБО ПЛАТНИЙ МАЙДАНИК, АБО СКИДАЙТЕСЯ

За словами Юрія Моклиці, на сьогодні у міськраді бачать два основні шляхи вирішення проблеми. По-перше, залучення інвесторів. «У майданчика має бути господар. Зрозуміло, що в такому випадку він має приносити гроші, тому доступ до занять тут не може бути повністю вільним. Можливо це буде 50% часу для занять місцевих мешканців, може бути інша пропорція», – пояснює заступник мера.

Як альтернативу пропонують співфінансування відновлення майданчиків: мешканці будинків та міська рада. Яким буде співвідношення витрат, вирішуватимуть під час переговорів.

«Але після того, як кожен скинеться по трохи на той майданчик, вони дивитимуться, щоб там не розпивали алкоголь, не ламали нічого», – переконаний Юрій Моклиця.

Проте посадовець визнає, що у 2016 році в бюджеті кошти на співфінансування відновлення майданчиків не передбачили. Поки тривають зустрічі із мешканцями, які готові «скинутися» на них та формування планів на 2017-й.

І ЯКА Ж АЛЬТЕРНАТИВА?..

А поки альтернативою для лучан залишаються спортмайданчики шкіл, ліцеїв та вишів. Також частково вирішують проблему майданчики, встановлені благодійниками або політиками напередодні виборів.

Дивно, але Луцьк досі пасе задніх у ще одному методі покращення спортивної інфраструктури. Мова – про соціально відповідальний бізнес.

Хто, як не будівельник має дбати про комфортні умови для мешканців багатоповерхівки, яку зводить. Увесь цивілізований світ давно працює за схемою: будівельник збудував, передбачивши достатньо місця для парковок, дитячих майданчиків, спортивних зон тощо – і після цього передав усе це на баланс новоствореного об’єднання співвласників будинку. І вже цей колективний власник – як ніхто – зацікавлений у збереженні своїх майданчиків.

Таким чином можна вирішити і проблему хронічної нестачі грошей у бюджеті. І проблему вандалізму: оберігати майданчики будуть самі мешканці. От тільки де взяти той соціально відповідальний бізнес? Такий підхід у Луцьку – радше виняток, а не закономірність.

Антон БУГАЙЧУК