«Пригоди» німецького інвестора на Волині-2. Судова епопея

суд

У 2012 році німецька фірма «Науманн-машінен і палеттенен» була серед засновників українського ТзОВ «Брума». Німець Андрій Науманн вклав у статутний капітал товариства майна на 158,6 тисячі євро, що становило 50% загального статутного фонду «Бруми».

Інший учасник товариства, волинська підприємець Олена Мар’юсік, за її твердженням, вклала 50% у статутний капітал. Однак, як тільки  волинське підприємство вишло  на рівень кращих в західному регіоні, «компаньйони» Наумана, за його словами, почали виставляти претензії та незрозумілі ультиматуми.

З кінця 2013 року іноземного інвестора відсторонили від справ. Андрію Науманну не надавали інформацію про господарську діяльність підприємства, донині не допускають на територію виробництва, ігнорують його вимоги щодо повернення інвестиційного майна, яке й досі працює, та відмовляються компенсовувати бізнесмену завдані збитки.

Зрештою, вирішивши, що його ошукали, Науманн подався до суду. Однак слухання затягнулись на кілька років. І попри те, що більшість рішень були на користь інвестора, волинські «компаньйони» не поспішають їх виконувати.

 

ПЕРШИЙ СУД

Вперше фірма «Науманн-машінен і палеттенен» зверталася з позовом до Господарського суду Волинської області. Вимагали повернути іноземні інвестиції  та сплатити дивіденди від господарської діяльності.

Після тривалих засідань суд зобов’язав підприємство «Брума» провести перереєстрацію установчих документів через вихід іноземної фірми-інвестора, як учасника ТзОВ «Брума». Тож в судовому порядку було визнано, що з 21 серпня 2014 року «Науманн-машінен і палеттенен» не є учасником «Бруми». Це дало змогу Андрію Науманну просити суд накласти арешт на його майно і заборонити використання.

Однак це обладнання й донині знаходиться і працює в приміщеннях «Бруми» в селі Доротище Ковельського району. Науманн кілька разів протягом останніх років намагався потрапити на територію підприємства, однак його випроторили, не показавши обладнання.Не допоміг і виклик міліції.

ЧИТАТИ ПЕРШУ ПУБЛІКАЦІЮ ПРО «ПРИГОДИ» НІМЕЦЬКОГО ІНВЕСТОРА

 

МАНЕВРИ «БРУМИ»

У наступних судових інстанціях представники «Бруми» продовжували заперечувати вимоги Науманна, посилаючись на те, що дирекція не отримувала від позивача жодного рішення про зупинення інвестиційної діяльності, ні заяви про повернення інвестиції, ні повідомлення державних органів про анулювання інвестицій. Натомість німецький інвестор запевняє, і це досліджено та доведено в судах, що листи неодноразово надсилались, однак Олена Мар’юсік відмовляла представникам «Укрпошти» в отриманні.

Водночас «Брума» двічі подавала у Волинський  окружний  адмінсуд позов до Волинської облдержадміністрації про скасування рішень про реєстрацію інвестицій Науманна. Мовляв, у матеріалах господарської справи відсутні докази законності внесення майна саме в режимі інвестицій та не долучено докази фактичної передачі майна у статутний фонд ТзОВ. Позивачі стверджували, що обладнання передавалось на термін діяльності підприємства, яке не припинило своєї діяльності.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку з неподанням всіх витребуваних доказів та необхідністю витребування нових.

Зрештою, проаналізувавши усі правові норми, суд зробив висновок, що іноземний інвестор має право на повернення вкладу в статутний фонд в натуральній формі. І суд відразу ж нівелював позитивний для Науманна ефект рішення, бо ухвалив: це можливо лише за умови надання згоди на це інших учасників товариства не пізніше 12 місяців з дня виходу.

Однак, зважаючи на те, що згоди Олена Мар’юсік на повернення вкладу у натуральній формі не дала, такі позовні вимоги про повернення іноземних інвестицій суд не задовольнив. Суддя Господарського суду Волинської області Світлана Філатова відмовила фірмі «Науманн-машінен і палеттенен» у позові до «Бруми».

Проте Науманн оскаржив рішення у Рівненському апеляційному господарському суді.

В залі суду представники його фірми подали вже існуюче, проміжне рішення Арбітражного суду Німеччини, до якого інвестор звернувся паралельно з судовою тяганиною в Україні. Німецькі судді ухвалили проміжне рішення у вигляді запобіжного заходу про арешт всіх активів ТзОВ «Брума». Однак, для суддів Рівненського апеляційного господарського суду це не стало достатньою підставою, тож рішення першої інстанції залишили без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Опісля Науманн заявив про певну упередженість колегії та, зокрема, головуючої судді Алли Гудак.

 

ПОВЕРНЕННЯ НА МАЙЖЕ ПОЧАТОК

Зрештою представники «Науманн-машінен і палеттенен» подали до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення і постанову Господарського суду Волинської області та Рівненського апеляційного господарського суду.

7 грудня 2015 року колегія суддів під головуванням Олексія Євсікова видала постанову, якою скасувала вищезазначені рішення та постанову, визнавши їх незаконними, а справу повернули на новий судовий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Касаційна інстанція визнала, що діяльність фірми «Науманн-машінен і палеттенен» відноситься до національного режиму інвестиційної діяльності на території України. А відповідно, при веденні господарської діяльності підприємство має такі ж права.

Також касація прямо зазначила, що суди І та ІІ інстанції за відсутності достатніх підстав  фактично ототожнили внесок учасника у господарське товариство і іноземну інвестицію, однак ніхто навіть не спромігся з’ясувати, чи припинило підприємство Науманна свою інвестиційну діяльність на Волині.

Справу відправили на новий судовий розгляд, який проводив суддя Господарського суду Волинської області Сергій Бондарєв.

На повторному розгляді «Науманн-машінен і палеттенен» заявило у суді про зміни позовних вимог. Так, окрім витребування обладнання представники фірми просили стягнути з «Бруми» судові витрати обсягом 199 тисяч гривень.

Представник німецької фірми доводив у суді, що його фірма була змушена припинити інвестиційну діяльність, оскільки протягом тривалого часу через незаконні дії зі сторони посадових осіб «Бруми» вона не отримувала доходів. При тому щодо посадових осіб відкрили кримінальні провадження, а обладнання й далі працює у виробничих цехах товариства.

Натомість представники «Бруми» продовжили в суді наполягати на тому, що згадане майно є власністю товариства.

Вислухавши сторони, Бондарєв відмовив «Науманн-машінен і палеттенен» у задоволенні позову.

 

СУДДІ УПЕРЕДЖЕНІ, – ІНВЕСТОР

На думку Науманнна, в цьому рішенні вбачається чітка упередженість суду щодо прийняття справедливих рішень в цій справі.

«Мене намагаються завести на наступне «коло» Мар’юсіки та компанія, в яку входять високопосадовці та працівники СБУ, митниці, «нечисті» адвокати і судді, які погоджуються з усіма ними», – переконаний Андрій Науманн.

Він стверджує, що нині власники загнали «Бруму» у борги, натомість її фірми-сателіти, такі як ТзОВ «Вілена-М», ТзОВ «Вайс Офіс», де є власниками подружжя Мар’юсіків, збагачуються за рахунок інвестованого ним обладнання, працюють на ньому та відразу виводять прибуток через фірми-прокладки.

«Це біля тридцяти тисяч євро на місяць. Звісно, поділившись цими коштами з вищезазначеними «компаньонами» на різних етапах, можна бути впевненими, що інвестор нічого не доб’ється, хоча закон на його стороні. Всі це усвідомлюють, всі дорослі, освічені люди. Я переконаний в наступному, тут така собі гра: мене заводять на коло в судах, як у цьому випадку «повернення інвестиційного майна», в надії, що в мене не вистачить фінансового ресурсу сплачувати надалі офіційні судові збори, та взагалі боротись з шахраями… І в той час використовують час для свого збагачення, працюючи на чужому обладнанні», – наголошує інвестор.

За словами Андрія Науманна, керівництво не виплачує працівникам й без того малу зарплатню. За інформацією бізнесмена, з робітниками не розрахувались ще за грудень 2015 року.

«Самі ж «Мар’юсіки та Компанія» із створеного ж мною, не малого, як для України, фінансового ресурсу використовують його в даний момент задля розрахунку «готівкою» за рішення окремих суддів, за рішення слідчих, прокурорів, та інших осіб, які так, чи інакше впливають на ситуацію. А ті беруть і не червоніють, бо немає жодної відповідальності за скоєне. Всі це знають, але всі мовчать. Окрім цього я маю справу з цілою зграєю недобропорядних людей, людей без честі і совісті, людей які в своєму житті нічого не зробили задля розвитку свого краю. Вони привикли до легких грошей, щедрих надходжень з контрабанди, в якій одні – задіяні напряму, другі – опосередковано кришують їх, забеспечуючи недоторканість своїми посадами», – розповів Науманн.

«Справедливе вирішення справи з «Мар’юсіками та Компанією» це принципове питання, хоча б через те, що такі «Мар’юсіки» є в кожному районному центрі України. Саме тому практично жоден райцентр не можна зрівняти з європейськими країнами, бо саме через таких людей немає розвитку в регіонах. Сюди не прийде іноземний інвестор, і шкода, що мало хто розуміє, що інвестор – це нові робочі місця», – зауважує бізнесмен.

*****

Науманн каже, що готовий до довгого «правового» шляху задля захисту своїх інтересів, однак оптимізму в його настрої стало менше, бо він побачив наскільки правова система в Україні прогнила.

 

 

Богдан АРКАНЧУК

Редакція ВАРу готова опублікувати коментар Олени Мар’юсік щодо ситуації навколо «Бруми». Для цього просимо звернутися на електронну пошту ar.volyn.ua@gmail.com.