У Луцьку культурні діячі проти перейменування вулиці

14303151283079

Луцькі культурні діячі протестують проти перейменування вулицю композитора Даргомижського.

Про це повідомляє Інформаційне агентство Волинські Новини з посиланням на працівників культури Луцька.

До слова, вулицю Даргомижського пропонують перейменувати на честь трагічно загиблого лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка. Про це йшлося під час засідання міської ради з питань впорядкування назв вулиць міста Луцька 26 лютого. Як повідомила голова комісії Юлія Вусенко, йдеться про розгляд петиції про перейменування однієї з вулиць у Луцьку на честь Кузьми Скрябіна. Юлія Вусенко просила підтримати ідею перейменування вулиці Даргомижського, що пролягає поряд з будівлею міської ради.

Члени комісії підтримали ідею перейменування цієї вулиці.

Нагадаємо, вулиця Даргомижського у центрі міста, що виникла у XIX столітті, пов’язана з військовою історією Луцька. Простяглася від вулиці Богдана Хмельницького до Набережної, паралельна до Кривого Валу. Тривалий час вздовж неї були так звані інвалідські городи (їх надавали солдатам царської армії, учасникам воєн), позначені на плані міста ще у 1862 році. Пізніше почала забудовуватися.

Перша назва – Тадеуша Чацького (на честь уродженця Волині, просвітителя, громадсько-культурного діяча, чиє погруддя було встановлене у 1920-их роках на Братському мості). З 1941 року носила ім’я українського письменника Василя Стефаника. Сучасну назву вулиця отримала у 1944 році, на честь російського композитора, одного із основоположників російської класичної музики, автора опери «Русалка» Олександра Сергійовича Даргомижського.

Як пишуть працівники культури у своєму зверненні до депутатів Луцької міської ради, «перейменовуючи вулиці, що впродовж багатьох років носять імена видатних російських композиторів, письменників, поетів, вчених, – ми сьогодні ризикуємо втратити прихильність останніх п’ятнадцяти відсотків росіян, які ще засуджують злочинну діяльність президента Володимира Путіна проти України та українського народу. А луцькі депутати можуть дати хороший привід путінській пропаганді звинуватити українців у шовінізмі. Навіть у період Другої світової війни з фашистською Німеччиною «тиран народів» Йосип Сталін не заборонив виконання творів німецьких композиторів Баха, Бетховена, Мендельсона та інших, а також вивчення їх творів у музичних навчальних закладах СРСР».

Текст звернення подано нижче без змін:

Представники музичної громадськості краю вважають недоцільним перейменовувати вулицю композитора О.Даргомижського у місті Луцьку. У європейському місті вулиці мають право носити імена митців, творчість яких стала надбанням людства. Музика – це єдина мова, яку не потрібно перекладати.

Перейменовуючи вулиці, що впродовж багатьох років носять імена видатних російських композиторів, письменників, поетів, вчених, – ми сьогодні ризикуємо втратити прихильність останніх п’ятнадцяти відсотків

росіян, котрі ще засуджують злочинну діяльність президента Володимира Путіна проти України та українського народу. А Луцькі депутати можуть дати хороший привід путінській пропаганді звинуватити українців у шовінізмі. Навіть у період Другої світової війни з фашистською Німеччиною «тиран народів» Йосип Сталін не заборонив виконання творів німецьких композиторів Баха, Бетховена, Мендельсона та інших, а також вивчення їх творів у музичних навчальних закладах СРСР.

Олександр Даргомижський (1813-1869 рр.) – видатний російський композитор, жив і творив в епоху романтизму.

Його музика була створена ще задовго до зародження «привиду комунізму» у Європі.

Ім’я О.Даргомижського внесено в енциклопедичний довідник «Митці України».

До заслуг перед Україною відноситься написання блискучої опери «Русалка», дія якої відбувається на берегах Дніпра. До українських мелодій О.Даргомижський звернувся також при створенні симфонічної фантазії «Козачок», яка повністю побудована на українському мелосі.

Перебуваючи у Петербурзі, О.Даргомижський у 1839 році брав активну участь у підготовці концерту для збору коштів на закордонну подорож та навчання засновника української опери Семена Гулака-Артемовського.

Знав і цінував творчість композитора геніальний українець Тарас Шевченко. Після повернення із заслання у 1858 році відбулося особисте знайомство поета і композитора. Про одну із зустрічей Шевченко зробив запис у Щоденнику 18 квітня 1858 року.

Вже майже 200 років звучать зі сцен багатьох країн світу прекрасні і незабутні романси: «Я вас любив», «Владико днів моїх суворих», «Мрії, мрії», «Мені сумно», «Хмарки небесні», «Чую голос твій» та інші.

Творчість композитора вивчається в курсі зарубіжної музичної літератури музичних шкіл, училищ та музичних академій України.

Тому, переконливо, просимо вас зупинити непродуману практику перейменування вулиць нашого міста, що носять імена видатних композиторів, письменників, діячів науки та мистецтва, діяльність яких стала надбанням світової цивілізації.