Полігон «Широкий лан»: негаразди і таємниці

Місяць тому Слідство.Інфо розповіло про побутові умови бійців 53-ї ОМБР у Черкаському. За декілька днів після виходу матеріалу бригаду перевели на полігон Широкий Лан, що на Миколаївщині.

Порівняно з новим місцем розташування Черкаське виявилося просто військовим раєм, – йдеться в сюжеті Слідство.інфо.

– Туалета нету, пищи нету, водички нету, помыться не можем вообще, не мылись уже… Забыли.

Тоді солдатів залишили в полі без їжі та наметів. Терпець бійцям урвався, і вони пішки вирушили до прокуратури в Миколаєві. Там військовим та журналістам пообіцяли: у ситуації розберуться, винних покарають.

ОЛЕКСАНДР КІТ, військовий прокурор Миколаївського гарнізону:

– Якщо відповідні порушення підтвердяться, буде здійснено відповідне розслідування.

Аби дізнатися, чи дотримав прокурор даного бійцям 53-ї бригади слова, «Слідство.Інфо» вирушило у Миколаївську область, на той самий Широкий Лан. Військовослужбовці охоче розповіли нам: умови у них дійсно покращилися.

«МОЛДОВАН», військовослужбовець 53 ОМБР:

– В принципе, не только после визита журналистов, а в этот же день начали решаться вопросы. В оперативном порядке были развёрнуты ПХД, начали выдаваться продукты, готовиться горячая пища.

«ДАРНИЦЯ», військовослужбовець 53 ОМБР:

– Положение вещей улучшилось значительно: подвоз дров организовали, продукты есть, то есть с питанием, дровами мы не нуждаемся. Палатки просушили, доски вроде дали, пока есть. Суше, теплее стало.

Здавалося б, після таких втішних відгуків бійців в історії 53-ї бригади та полігону можна сміливо ставити крапку. Але як довідалося «Слідство.Інфо», насправді проблем на Ширлані – хоч греблю гати. Деякі з них лежать на поверхні – в буквальному сенсі. Інші – ретельно приховуються від пильних очей протягом багатьох років.

 

«ГРЯЗЬОВИЙ КУРОРТ» ШИРЛАН

Ось у таких умовах вже майже місяць живуть бійці 53-ї та 128-ї бригад. І це ще, кажуть, нічого: як заїхали на полігон, було ще гірше. Іронія ситуації полягає в тому, що буквально за 200 метрів звідси розташовані абсолютно сухі майданчики.

Дві бригади, або 7 тисяч бійців, в одному болоті. Площа полігону – 875 кв. км., але керівництво Ширлану чомусь розмістило бійців саме на цьому клаптику. Бійці кажуть, що до багна вже звикли і навіть бачать у цьому свої плюси.

«МОЛДОВАН», військовослужбовець 53 ОМБР:

– Ни одна бригада так быстро, как мы, уже в болоте не развернётся. Она не будет так быстро перемещаться по болоту, и не факт, что после этих бригадных учений, когда мы вернёмся на линию соприкосновения с противником, мы не попадём в такие же условия.

ВАЛЕРІЙ ЗАЛУЖНИЙ, заступник командуючого ОК «Схід»:

– Место нам определено, что ж поделать.

З висоти пташиного польоту чітко видно: весь полігон – сухий, теоретично місця вистачає всім. Тим більше, що Широкий Лан – це не лише сотні квадратних кілометрів полів. На закритій території військової частини існують майданчики, передбачені для міжнародних навчань «Сі Бриз», в які американські військові раніше вкладали мільйони доларів.

ІРИНА АБРАМОВА, волонтер:

– Там, где есть у нас казармы, там, где есть благоустроенное общежитие, гостиница, там, где размещаются бойцы, которые участвуют в международных учениях – там да, там есть обустроенная площадка. Ну, грубо говоря, приблизительно – на одну бригаду.

На цих майданчиках є електрика, замість болота – щебінь, а поруч – приміщення лазні та їдальні. Розмісти начальник полігону військових на цих ділянках, і більшість побутових проблем зникли б самі по собі.

ІРИНА АБРАМОВА, волонтер:

– Только потому, что мы ходили за ними следом по пятам, они говорили: свет невозможно сделать. Мы им показали, что его возможно сделать. Вот сейчас мы все эти столбы, эти линии электропередач передадим на баланс самого полигона. Ну, а дальше пусть они уже занимаются обустройством понижающих трансформаторов.

Але мови про те, щоб поселити на облагороджену ділянку бригаду, яка зайде на полігон, йти не може. Начальник Широкого Лану, полковник Юрій Микула, вочевидь, вважає, що солдатам і болото згодиться. А всі блага військової цивілізації нехай не дістануться нікому.

– А якщо 57-му сюди поставить?

– Куда?

– На оцю, сібризовську площадку.

– В часті?

– Да.

– Да ви шо, мене за дібіла щитаєте? Я вас уважаю, но ви мене за дібіла не щитайте йолки-палки. Ви представте, шо таке 6 тис. чол. зараз поселить сюда. Я тіки часть востановив послє цих мобілізованих. Я трупом ляжу – я їх сюди не поселю.

Взагалі, на думку полковника Микули, відповідальність за умови проживання бійців 53-ї ОМБР має нести виключно командир бригади Водолазький. І в недавньому скандалі, коли його солдати вирушили до прокуратури зі скаргами, теж винен він.

– А 53-я, бл*, прийшла сюда, солдат кинули в полі, офіцери пішли в Уляновці знімать дома. Це як розценівать?

Насправді начальник Ширлану недоговорює. Бо на полігоні окультурена земля має іншу важливу місію.

З висоти добре видно не лише простори Ширлану, а й те, що певні земельні ділянки оброблені сільськогосподарською технікою. Навіщо це військовому полігону? Все просто: землі Ширлану здаються в оренду.

ІРИНА АБРАМОВА, волонтер:

– Военная прокуратура подаёт целую кучу исков для того, чтобы вернуть эту землю в собственность. Но смысл здесь в чём: одна воинская часть является правопреемницей другой . Третья – правопреемницей второй, ну, и так далее, и процесс этот бесконечный. Поля как возделывались, так и возделываются.

В розпорядження Слідства.Інфо потрапили договори про передачу земель і судові рішення про їхнє розірвання. Наприклад, ще у 2009-му частиною гектарів Ширлану розпоряджалися миколаївські мисливці.

«Керуючись рішенням Миколаївської облради від 30 травня 1997 року, яким Товариству військових мисливців та рибалок Миколаївського гарнізону виділені земельні угіддя, Охоткористувач в особі голови Товариства Макарова Валерія Олексійовича здійснює обмір та позначення на місцевості під мисливські угіддя в межах Широколанівського полігону загальною площею 22 гектари».

Військова частина А-1890, до якої відносяться землі Ширлану, у 2005-му уклала договір про спільну обробку землі з військовим радгоспом «Таврійський». Останній без згоди військових почав направо і наліво роздавати території полігону в суборенду, що заборонено законом. Почалася судова тяганина.

ЯРОСЛАВ РЯБЧІЙ, юрист:

– Пока по тем судебным решениям, которые шли в хозяйственном суде, видно, что согласия не было, правовых оснований не было, с целью завуалировать она была передана дальше. Вот и всё.

Серед десятків рішень та ухвал ми знайшли назви декількох фірм, які фігурували у справі дерибану частини території полігону.

«Приватному підприємству «Інтеркровсервіс» була передана в суборенду земельна ділянка, користувачем якої на підставі відповідного державного акта є Військова частина А-1890, яка в свою чергу передала цю земельну ділянку радгоспу «Таврійський» з метою забезпечення військової частини продовольством».

Приватне підприємство «Інтеркровсервіс» орендувало військові землі у 2007-му. У організації двоє засновників – Микола Бахтинський та Володимир Власов. Зареєстровано підприємство було в Одесі та спеціалізувалося на – увага – будівельних роботах.

ЯРОСЛАВ РЯБЧІЙ, юрист:

– Есть субъект хозяйствования, которому передано это в аренду, он вуалирует, якобы заключая договор о совместной деятельности, а фактически — передаёт в субаренду. Таким образом субарендатор не платит, потому что якобы они вместе инвестируют в обработку земли.

Радгосп, який так віртуозно роздавав землі полігону протягом багатьох років, не славиться своєю законослухняністю. На його рахунку – 323 судові справи за останні 10 років. У довгому списку судових рішень фігурує також ТОВ «Сотол», якому «Таврійський» так само надав у користування чужі – військові – землі. 500 гектарів.

 

ТАЄНИЦІ ШИРОКОГО ЛАНУ

Ми знайшли колишнього голову радгоспу «Таврійський». Олексій Полторацький керував тут з 2012-го по 2014-й. Він божиться: усі судові тяганини почалися задовго до початку його роботи на посаді. Більше говорити не захотів. Натомість дав пораду.

ОЛЕКСІЙ ПОЛТОРАЦЬКИЙ, колишній керівник радгоспу «Таврійський»:

– Вам тут дуже треба бути обережними, бо тут можна вийти на велику політику і отримати неприємності. Колись я 2 роки назад поцікавився як слід і отримав кримінальну справу.

– А не знаєте, кому здавалися землі в оренду?

– Я ж вам кажу: я хочу спокійно гуляти.

«Слідство.Інфо» надіслало запит до Міністерства оборони з проханням прояснити: хто орендує землі Ширлану, на рахунки якого відомства надходять за це кошти і про які суми йдеться. Відповіді ми так і не отримали. Довелося телефонувати особисто військовому прокурору Миколаївського гарнізону.

ОЛЕКСАНДР КІТ, військовий прокурор Миколаївського гарнізону:

– Договори визнані недійсними апеляційними інстанціями в минулому році. Зараз ці питання оскаржуються відповідачами в касаційній інстанції.

– А з ким вони взагалі були заключені ці договори, це якісь фірми?

– Фірми, так.

– Агрофірми?

– Так.

– Це одна фірма, чи, можливо, декілька?

– Ні, різні.

– І багато їх?

– 12, по-моєму.

Це все, про що розповів прокурор. За детальнішою інформацією порадив звернутися до міністерства, яке немов води в рот набрало. Та поки посадовці грають у мовчанку, приблизні збитки від земельних махінацій оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбуці нардеп Андрій Вадатурський.

«Тільки по Широкому Лану з 29 тисяч га 25 тисяч – кимось обробляються! Якщо вартість оренди з одного га складає 1,5 тис грн, то тільки за рік полігон міг отримати близько 40 млн грн прибутку, який можна направити на поліпшення умов розміщення військових! Ось і рішення: замість того, щоб гроші розходилися незрозуміло по чиїм кишенях, їх треба направити на забезпечення побуту військовослужбовців, щоб полігон дійсно став обличчям Миколаївській області».

Суди з розірвання незаконних договорів тривають і досі. Справа, кажуть юристи, безперспективна: земельні ділянки постійно передаються від однієї фірми до іншої, а рішення оскаржуються. І так по колу.

ЯРОСЛАВ РЯБЧІЙ, юрист:

– Как вариант, наверное, правильно бы было, чтобы орган власти, центральный… выдал какое-то распоряжение о том, что все земли, переданные МО с такого-то периода, с 97 года или с 2005 – считать договора расторгнутыми, так как мы собственники, центральный орган исполнительной власти.

Насправді ця історія страшна не тільки через земельні оборудки. Вражає ще й тотальне ігнорування тих, хто місяцями сидить у болоті під обстрілами, а потім повертається на мирну територію… у ще гірше багно.

Юлія Брик, Слідство.Інфо