На Волині зустріли звільненого з полону Героя Сергія Дмитрука

На Волинь після п’ятнадцяти місяців полону повернувся боєць батальйону територіальної оборони «Волинь» Сергій Дмитрук. Активісти зустріли воїна на Цуманському перехресті, біля в’їзду у Луцьк його чекали бойові побратими, волонтери та небайдужі лучани.

Герой повернувся додому 23 лютого.

Зустрічати бійця на уманському перехресті зібралося близько 70 людей, серед яких бійці, волонтери, активісти, представники місцевої влади та військкомату. Частина активістів зустрічала звільненого з полону військовослужбовця біля Цуманського перехрестя.

Усі нетерпляче чекали на зустріч – у руках багатьох квіти, прапори , а на очах – сльози радості.

Сергій Дмитрук подякував усім, хто чекав на нього, допомагав звільнити з полону та тим, хто приїхав зустрічати на рідній землі.

«Я радий, що повернувся додому живим-здоровим. Так, довго мені довелося почекати, потерпіти, але я цьому радий», – сказав боєць. Він розповів, що полоненим постійно обіцяють обмін, проте ніхто не знає, кого й коли дійсно обміняють.

«Умови були різні, я був у Донецьку та Луганську. Було, що погані умови і атмосфера, було й що добра», – розповів військовий. За його словами, його зігрівала надія, любов до дружини, дітей та Батьківщини, бо  чоловік знав, що його не забули та розшукують. Удома він хоче побути з родиною та повернутися до звичного життя.

Дружина Героя розповіла, що п’ять місяців із чоловіком не було зв’язку

«Мені говорили, що  він є на обмін, а коли на відео я побачила що він дійсно живий, мені сказали, що думали, що його немає серед живих», – каже Єва Дмитрук. Чоловік пішов на війну, коли їхньому меншому сину було два місяці.

Побратими не стримували емоцій: після теплих обіймів та рукостискань підкидали Героя. Присутні вигукували «Слава Україні! Героям слава!».

Після зустрічі біля знака Луцьк колона рушила, щоб супроводити бійця додому.

Сергія Дмитрука мобілізували 26 травня 2014 року, у полон  він потрапив 20 листопада 2014 року на шахті Єнакієвській у районі Дебальцевого.

«Зранку кави він попив з нами, пішов, і більше ми його не бачили», – пригадав боєць батальйону територіальної оборони «Волинь» Андрій Басараб. Відтоді побратими ретельно стежили за ситуацією та намагалися прискорити обмін, щоб повернути Сергія додому.

Олег Кивлюк, командир 2-гої роти, у якій служив Сергій Дмитрук, розповів,що бійці перебували на першій лінії оборони у селищі Нова Орловка. Дмитрук ніс службу на шахті Єнакієвська, був заступником старшини роти.

«У тому, що він потрапив у полон, є і наша вина, що не змогли вберегти», – каже Кивлюк. Він упевнений, що захоплення було сплановане наперед. Військовий навіть підозрює, що до нього мали стосунок працівники РЕС, які відновлювали електромережі у тій зоні.

У полон Дмитрука взяв спецпідрозділ Російської Федерації «Летучая миш». Це сталося близько дев’ятої години ранку.

«Коли у нас були перемовини з приводу Сергія, вона нам сказали: дивіться, що ми зробили в 9 ранку, подумайте, що ми можемо зробити вночі», – додав Кивлюк. У момент взяття в полон Дмитрук перебував на пості.

Військові помітили чоловіків у російській формі, але не відкривали вогню, бо позаду себе вони вели Дмитрука. Згодом росіяни хотіли обміняти його на трьох військовослужбовців, про яких у тербаті нічого не знали.

Відтоді боєць постійно знаходився у списках на обмін, проте визволити його вдалося лише 20 лютого 2016 року.