Бурштинова лихоманка переходить в екологічне лихо

Відповідно до українського законодавства, видобувати бурштин можна лише за умови наявності спеціального дозволу. Однак масштаб незаконного видобутку “сонячного каміння” набув ознак екологічного лиха.

Рівненську, Волинську та Житомирську області сколихнула бурштинова лихоманка. І хоча останнім часом робота шукачів блокується, та наслідки багаторічного неконтрольованого видобутку вражаючі, – йдеться в матеріалі Маї Голуб на порталі Corrupt.UA.

Згідно зі статтею 240 Кримінального кодексу України, за порушення правил охорони або використання надр передбачено штраф, або ж тюрма строком до трьох років. Також можливе притягнення до відповідальності за статтею 246 ККУ – незаконна порубка лісу.

ГЕОГРАФІЯ ТА СТАТИСТИКА

На Волині копачі незаконно видобували “скарби” неподалік сіл Лісово, Вовчицьк, Костюхнівка, Камянуха у Маневицькому районі. На Рівненщині – на території в смт. Клесів, смт. Володимирець, с. Єльне Рокитнівського району.

На Житомирщині найбільше порушень, пов’язаних з незаконним видобуванням бурштину, виявлено у лісових масивах поблизу сіл Гулянка Коростенського району, Обище, Шебедиха, Замисловичі Олевського району, Сирниця Овруцького району.

За інформацією прокуратури Житомирської області, у 2015 році 15 осіб було притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 240 (порушення правил охорони або використання надр) ККУ.

Наразі територія бурштинових клондайків охороняється, на під’їздах розміщено блокпости. Та значна частина лісів, де є поклади бурштину, знищена. Для повного відновлення екосистеми необхідні десятки років.

IMG_2425-1024x765

БУРШТИН ДОБУВАЮТЬ В ЦІННИХ ПРИРОДНИХ ТЕРИТОРІЯХ, – ЕКОЛОГ

Еколог Петро Тєстов наголошує, що в лісі, де вже побували бурштинокопачі, через декілька років повсихають всі дерева, бо гідрологічний режим порушений ямами та помпами. Проблеми будуть і у тварин, які потрапляють в ями і не можуть вибратись. Дуже часто бурштин добувають в цінних природних територіях. Наприклад, на Житомирщині нелегальний видобуток відбувався в унікальному заповідному лісі, де більше 80 років не було жодних рубок.

“На Волині мною особисто були побачені ями на території національного природного парку “Припять-Стохід”. Коли добувають бурштин, копачі не зважають на режим територій, що призводить до неможливості існування багатьох рідких видів [тварин] з Червоної книги, які не люблять коли їх турбує людина. Наприклад, рись чи чорний лелека”, – говорить Петро Тєстов.

В Угоді про асоціацію України з ЄС прописані зобов’язання України в сфері охорони довкілля. Петро Тєстов зазначає, що згідно “Оселищній” та “Пташиній” директиві, ми повинні протягом двох років з часу набуття угодою чинності взяти під сурову охорону ті види тварин, які важливі для ЄС. Такими видами наприклад є рись, видра, норка європейська тощо. При цьому паралельно створюючи “Смарагдову мережу” – мережу природоохоронних територій, де будуть охоронятись важливі для ЄС біотопи.

“За нашими попередніми підрахунками, десь 30-40% території півночі Волинської та Рівненської областей повинні набути цей природоохоронний статус, – каже Тєстов, і обґрунтовує, – Це одні з найкраще збережених природних територій України. Зараз Україна вже подала в Раду Європи попередній перелік об’єктів на затвердження”.

На думку Петра Тєстова, щоб не було нелегального видобування бурштину, треба затримувати порушників закону. Крім того, необхідно встановити відповідні квоти експорту та створити умови для внутрішньої переробки бурштину, стимулювати створення легальних робочих місць в регіоні.

Юрист правозахисної організації “Екологія-Право-Людина” Софія Шутяк зазначає, що особливість бурштину в тому, що мало країн має поклади цього мінералу. В Україні – це корисна копалина загально державного значення.

Юристка зауважує, що станом на сьогодні відбувається бездумне споживання природних ресурсів.

“Ситуація зміниться тоді, коли бурштин внесуть в Український класифікатор товарів зовнішньо економічної діяльності та будуть квотувати його продаж за кордон та відповідно брати експортне мито. Тоді держава буде хоч якось компенсувати свої втрати”, – додає вона.