Черга за закордонним паспортом: електронна чи жива

biometric_passport-720x340

«Пігулкою від бюрократії» свого часу називали у деяких ЗМІ луцький Центр надання адміністративних послуг. Натомість лучани, які вирішили в тому ж таки ЦНАПі оформити закордонний паспорт, відверто нарікають на черги й неорганізованість роботи в цьому напрямі.

Про це йдеться у матеріалі Юлії Малєєвої на шпальтах інформаційного агентства Волинські Новини.

Так, Центр надання адміністративних послуг в Луцьку відкрили у 2013 році. З того часу в ЦНАПі лучани оформляють більшість документів і отримують більшість довідок. Головна риса – електронні черги, на які записуються лучани. А працівники ЦНАПу приймають документи від громадян і консультують їх.

Метою створення такого відділу було зведення до мінімуму спілкування з чиновниками задля боротьби з корупцією та економія часу і зусиль лучан.

Від моменту відкриття, кількість послуг, які надаються в ЦНАПі, збільшилася. Крім того, туди ж переїхали декілька служб, у тому числі й міграційна. Зрештою, паспорти громадянина України та закордонні паспорти сьогодні оформляються в Центрі надання адміністративних послуг. Але відгуки про цю послугу в багатьох лучан не найкращі. Для того, аби здати документи, кажуть вони, доводиться витрачати по півдня. Причому, для того, аби отримати талончик і втрапити на прийом потрібно приходити ще до відкриття ЦНАПу.

Лучанка Юлія розповідає, що задля того, аби оформити закордонний паспорт, їй довелося взяти на роботі вихідний. Так, напередодні вона зателефонувала в ЦНАП і поцікавилася, як їй здати документи. Працівники сказали, що треба прийти на момент відкриття, аби отримати талон.

«Того дня я прийшла о 9.15, тобто через 15 хвилин після відкриття ЦНАПу. Адміністратор мені сказав, що талончиків уже немає. Коли я почала з’ясовувати, чому так сталося, підійшла Лариса Карп’як (директор департаменту «Центр надання адміністративних послуг в місті Луцьку» – ред.) і запитала, чи я лучанка. Почувши мою ствердну відповідь, вона взяла зі столу вже надрукований талон з номером 19 і сказала, що мені треба йти на другий поверх в кабінет номер 16. Біля кабінету вже була довжелезна черга з номерами талонів до №19, так і після нього. Тобто, я так розумію, що декілька номерків просто заздалегідь «притримали», – каже жінка.

А ось інший відвідувач ЦНАПу, Вадим, розповідає наступне: «До ЦНАПу я прийшов завчасно, напередодні відкриття. Уже перед дверима стояла черга на оформлення закордонного паспорту. Там багато стояло людей, які приїхали не з Луцька. Коли відкрилися двері, вийшла директор ЦНАПу і попросила зробити дві черги: одну для лучан, а іншу – для мешканців інших населених пунктів. Почалася метушня. Згодом пані Карп’як почала зі своїх рук видавати талони. Причому, не за порядком. Бо я був у черзі одним із перших, а отримав 34 номерок. А ті, хто прийшли після мене, – отримали попередні номери».

Скаржилася на електронні черги і лучанка Богдана Стельмах у мережі Facebook. «У ЦНАПі не записують на електронну чергу – лише жива, сказали прийти до відкриття. Приймають тільки 40 осіб/день. Тобто, треба кинути роботу або навчання і простирчати півдня або день. Або прийти в 6-ій ранку, щоб бути в числі перших. У ЦНАПі кажуть, що міграційна тільки орендує в них приміщення і вони цю чергу не контролюють», – йдеться у дописі.

Врешті, в ЦНАПі пояснюють: обладнання, на якому приймаються документи, за день може опрацювати обмежену кількість заяв. Крім того, на цьому ж обладнанні виготовляють ID-картки, які видаються замість паспортів громадянина України. Тому й талонів уже за годину після відкриття ЦНАПу, зазвичай немає.

«Всі приходять вранці. Ми видаємо до 30-ти талонів на оформлення закордонних паспортів, оскільки до нас приходять і оформлявати перший паспорт громадянина України. Останні теж виготовляються на тому ж обладнанні, що й закордонні паспорти, а техніка за день може опрацювати обмежену кількість пакетів документів. Перевагу ми надаємо лучанам, адже оформити документи вони можуть тільки в нас. А інші мешканці Волині можуть оформити документи і в районному і в обласному відділеннях міграційної служби. Але й відмовити, звичайно, ми не можемо. Сьогодні, наприклад, був спокійний день, без ажіотажу», – в коментарі розповідала начальник адміністративного відділу Оксана Катюха.

Однак, після отриманням талончика з порядковим номером, незручності не обмежуються. Спершу відвідувачі кабінету № 16 сидять у черзі, аби отримати реквізити, за якими потрібно оплатити вартість бланку і держмито. Потім треба спуститися на перший поверх ЦНАПу і прочекати в черзі, аби оплатити ці реквізити, або ж знайти відділення банку з меншою чергою.

Згодом треба повернутися до ЦНАПу в кабінет № 16 і чекати вже електронної черги. На табло висвітлюється порядковий номер талону і відвідувач сідає за стіл писати заяву разом з кількома попередниками.

І лише по тому документи приймає працівник, фотографує, вводить дані в комп’ютер.

«Коли я здавала документи для оформлення проїзного документа дитини, все було набагато простіше: я підійшла до працівника ЦНАПу, де мені дали реквізити і через декілька хвилин в мене прийняли всі документи. Звичайно, я розумію, що оформлення закордонного паспорта для дорослого – складніша процедура і потребує спеціального обладнання, яке встановлене в окремому кабінеті. Звісно, ймовірно, є об’єктивні причини такої організації процесу, але як на мене, можна було б організувати роботу по-іншому. Приміром, на першому поверсі в адміністратора можна було б взяти реквізити, за якими оплатити послуги і так само – заповнити бланк заяви за зразком. А вже згодом, згідно черги, здати документи. І не треба було б витрачати по півдня. Я розумію, що коли видають реквізити, треба відповісти на певні питання: чи перший паспорт, чи біометричний, чи звичайний, терміновий чи ні. Але ж кожен – доросла людина і вже йде оформляти документи, знаючи, який документ виготовляє, тож і адміністратору міг би відповісти. А бланки заяв не є документами суворої звітності», – каже Юлія.

Очікуючи своєї черги, в коридорі можна почути немало історій. Як з’ясовується, чимало волинян не знають, де ще вони можуть оформити закордонні паспорти, тому їдуть до ЦНАПу, займаючи черги, часом з 6-7 години ранку.

Головний спеціаліст зв’язків з громадськістю ДМС в області Наталія Левчук пояснила: в декількох районах області є відділення, де можна здати документи. Але, звичайно, ніхто нікого не зобов’язує здавати документи за місцем реєстрації.

Так, документи на оформлення закордонного паспорту можна здати у відділеннях в містах Ковель, Володимир-Волинський, Нововолинськ, Маневичі, Горохів, Камінь-Каширський, Любомль. В кожному – по 2 робочих місця. Крім того, в Луцьку на оформлення закордонного паспорту можна здати в обласному відділенні ДМС на вулиці Винниченка, в районному – на вулиці Шевченка та в ЦНАПі. Однак в ЦНАПі зауважують: обласне і районні відділення відсилають лучан до ЦНАПу, мотивуючи це тим, що в них оформляють документи волинянам з інших населених пунктів.

Що ж до живої черги, то в ДМС її заперечують, кажучи, що в ЦНАПі діє електронна черга.

Зрештою, герої публікації все-таки оформили свої документи: Юлія стійко витримала випробування чергами і здала документи після 12 години, Вадим вирішив не витрачати свій час і звернувся за допомогою до комерційної структури, яка надає послуги з оформлення документів за окрему плату, а Богдана Стельмах розповіла, що витратила 3 години на оформлення паспорта, щоправда наступного дня.

Насамкінець варто нагадати, що з січня 2015 року українцям почали виготовляти біометричні паспорти для виїзду за кордон. Однак, зі слів спеціалістів ДМС, 70% волинян оформляють звичайні закордонні паспорти.

Крім того, з 1 квітня 2015 року неповнолітнім також виготовляють закордонні паспорти, а не вписують їх дані в батьківські, і проїзні документи дитини скасовані. Останні дійсні до закінчення їх терміну дії, по тому батьки мають подавати документи вже на закордонний паспорт.