Ми давно виросли з шароварного совка, – арт-директор «Бандерштату»

12507598_841933362584279_8933990130522880775_n

Засновник та арт-директор фестивалю «Бандерштат» Сергій «Колос» Мартинюк розповів, що особливого на «Бандерштаті» буде цього року і чи справді він переїде у Київ.

Про це йдеться на офіційному сайті фестивалю.

5-7 серпня фестиваль «Бандерштат» відзначатиме 10 років свого існування. До такої дати накопичилося чимало питань: про організацію заходу, програму та учасників.

Чи думав ти під час створення фестивалю у 2007 році, що Бандерштат проіснує стільки років і стане подією такого масштабу?

– В 2007 році ми хотіли зробити цілком проукраїнський фестиваль, але вийшов андеграундний дводенний концерт з паршивим звуком, невдалими датами, невеликою кількістю людей та мінімальним резонансом від події.

Ми маємо стати грамотними менеджерами своїх ідей і візій, якщо хочемо змін

Так часто буває, коли на руках є хороша ідея, але відсутній практичний, технічний досвід її реалізації. Тому перспективи подальшого розвитку фестивалю у 2007 видавалися досить туманними. Втім, ми не шукали легких шляхів. Я дико горів цією темою і нею щиро перейнялася уся наша команда. Саме це, на мій погляд, і дало можливість фестивалю не загнутися ледь ставши на ноги.

Оглянувшись на роки, що минули – на дев’ять попередніх фестивалів, усі труднощі, фінансові «вльоти», успіхи і здобутки, розумієш, що ірраціональне у нас перемогло, а відтак, Бандерштат є і буде. Дещо схоже відбувається з Україною останні двадцять років. Ми маємо стати грамотними менеджерами своїх ідей і візій, якщо хочемо змін.

Ідея фестивалю лишилася незмінною? Чи вже не лякає відвідувачів образ Степана Бандери, УПА, які пропагує Бандерштат?

– Мені здається, в цій країні завжди лишатимуться люди, котрі замість знань віддаватимуть перевагу стереотипам та застарілим пропагандивним кліше. Для яких Бандера, Шухевич, Коновалець завжди будуть вселенським уособленням зла і вічною причиною їх особистих негараздів. Радянська агітмашина працювала майже століття і за 20 років незалежності не так просто подолати наслідки цього. Бандерштат – як ідейний острів в океані невігластва, хоча ми готові приймати на свої береги мандрівників навколишніми водами.

Бандерштат – як ідейний острів в океані невігластва, хоча ми готові приймати на свої береги мандрівників навколишніми водами

Важливо, що ми жодними залякуваннями не займаємося: Бандерштат нині – це демонстрація досягнень сучасної української культури та громадської думки. Ми свідомо переорієнтовуємося в акцентуванні уваги з минулого на теперішнє і майбутнє, лишаючись при цьому фестивалем історико-просвітницьким. Всі заявлені імена: музикантів, громадських та культурних діячів, літераторів та науковців, які з’являються під брендом Бандерштату, котрі часто різняться поглядами та світоглядами, – все це робота на актуалізацію нашої історії, на формування «здорового» іміджу тих історичних персон та явищ, які популяризує Бандерштат. Це потужний «лайк» Бандері та нашій історії загалом.

Після Революції Гідності патріотом стало бути модно, чи відчуває фестиваль підтримку, чи збільшилась кількість гостей?

– Кількість гостей на фестивалі щороку зростає і я пов’язую це більше з рівнем професійного росту фестивалю, а не подіями в країні. Хоча, звісно, ім’я Бандери стало ще тим ледь не спекулятивним мейнстрімом.

Проблема будь-якої моди в її короткочасності – начепити на наплічник жовто-синю стрічку, з причини і без кричати «Слава Україні», змінити аватарку в соцмережі – все це тимчасові зблиски свідомості і тенденцій масових захоплень. І це річ природна. Дуже часто, якщо не в більшості випадків, «практикуючим» українським патріотам нічого з цього не потрібно робити, щоб ефективно працювати на користь країни та її народу.

Хочеться вірити, в ці роки закладаються підвалини дійсно незалежної України, коли бути патріотом буде не модно, а природньо

 

Бандерштат завжди був фестивалем принциповим: змінювалася місцева і центральна влада, кольори її прапорів та політичних орієнтацій, але ми завжди притримувались своїх позицій та героїв. Зрештою, такі середовища як наше і стали рушійними силами Революції Гідності, дали країні її героїв, частина яких захищає наше право на незалежність зараз на Сході. Хочеться вірити, в ці роки закладаються підвалини дійсно незалежної України, коли бути патріотом буде не модно, а природньо.

Хто з тобою творить Бандерштат і чи змінилася за десять років команда організаторів?

– Критична маса людей в оргкомі фестивалю – це активісти молодіжної організації «Національний Альянс», яка всі роки була незмінним офіційним організатором Бандерштату. Це давні друзі і побратими, з якими нас пов’язує чимало подій в минулому.

Долучаються щороку і представники інших дружніх громадських організацій, зі своїми ділянками роботи та ініціативами. Колектив у нас дружній, живий і відкритий до співпраці з тими, хто розділяє наші погляди і підходи до роботи. З кожним роком рівень професійності команди росте: є конкретні люди, які роками чітко закріплені за певними напрямками. Є плани, схеми і механізми. За такою системністю – наші подальші успіхи та перемоги.

Що чекати нового від ювілейного Бандерштату?

– Напевне, ми не вигадуватимемо велосипеда: десятий Бандерштат має стати прекрасною ілюстрацією нашого багаторічного оргдосвіду – що стосується інфраструктури фестивалю, програми, її насиченості та розмаїття. Голосно звучатиме, але хочеться, щоб 5-7 серпня нашим учасникам та гостям запам’яталися на довгі роки. В хорошому сенсі. Все-таки ми один із найдавніших музичних фестивалів України.

Колос, усіх певно цікавить, хто ця дівчина з афіші?:)

– Проект афіші і її центрального образу належить прекрасному українському художнику Михайлу Дяченку. Це збірний образ-уособлення сучасної України – сексуальної, стильної, красивої, цілеспрямованої і впевненої дівчини, яка дивиться в майбутнє. Не знаю, чи існує прототип в реалі, – про це знає тільки її творець.

Уже проанонсовано дуже багато різножанрових гуртів – Jamala, Тартак, Антитіла, BRUTTO, Брати Гадюкіни, Анна і тд. Чи оцінять бандерштатівці таку еклектику?

– Така еклектика є цілком закономірною відповіддю на виклики часу і багаторічне спілкування з відвідувачами фестивалю. Ми не існуємо самі по собі – ми на ринку попиту,пропозиції. Бандерштат щораз стає все більш різновіковим в контексті гостей, тому не дивно, що одні скаржаться на перебір важкої музики, іншим – навпаки її не вистачає.

Ми хочемо бути сучасним і актуальним фестивалем і давно виросли із «вчорашніх» форм пропаганди українського, що місцями переходять у справжній шароварний совок

Ми не можемо працювати на догоду тільки одній категорії відвідувачів. Тому враховуємо всі смаки. Дещо старша публіка навряд писатиме гнівні коментарі в соцмережах, де ті чи інші гурти чи щось в такому роді, хоча відсоток її присутності на фестивалі досить великий.

Ми хочемо бути сучасним і актуальним фестивалем, і давно виросли із «вчорашніх» форм пропаганди українського, що місцями переходять у справжній шароварний совок

Подібна еклектика зумовлена ще і тим, що Бандерштат потребує розвитку і постійного руху і комерціалізація процесу невідворотня. Ми хочемо бути сучасним і актуальним фестивалем і давно виросли із «вчорашніх» форм пропаганди українського, що місцями переходять у справжній шароварний совок. Часи халявного Бандерштату і «обриганів» під сценою давно в минулому. Подобається це комусь чи ні.

Якійсь категорії наших відвідувачів потрібно прийняти той факт, що ми живемо в 21 столітті і коли ти робиш подібні заходи, вкладаєш в нього сотні тисяч, ти мусиш прорахувати все включно з актуальними для музичного ринку тенденціями. Більше того, та ж Jamala на нашому фестивалі – це велетенський плюс фесту, іміджу нашої ідеї, популяризації теми УПА – ми виходимо за межі маргінесу, ідейно і музично. Більшість наших адекватних відвідувачів це розуміють. Хоча комусь і далі зручніше жити минулим і задвірками, де роками перебувала наша ідея.
Здоровий український націоналізм може бути і є сучасним, і Бандерштат цьому яскраве свідчення.

Розкажи детальніше про програмне розмаїття фестивалю. Скільки працюватиме сцен?

– Розпочну з локацій менших… Літературна сцена, одним із хед-лайнерів якої буде Сергій Жадан. І це тільки початок! Нічна акустична сцена, наповненням якої ми невдовзі займемося і там цього року будуть свої зірки. Гутірки, учасників якої ми визначатимемо невдовзі разом з відвідувачами. Денна урбан-сцена – новий музичний майданчик різнопланової важкої музики і головна, вечірня сцена, котра майже сформована.

Наразі стоїть питання закордонних хед-лайнерів – варіантів насправді дуже багато: різні стилі, епохи, смаки – але питання грошей відтягує конкретне рішення з нашого боку. Будемо дивитися за тенденціями продажу квитків, роботи зі спонсорами та меценатами. Як тільки бачитимемо позитивні зрушення – відразу заявлятимемо закордонних учасників.

Що стосується українського лайн-апу, на мій погляд – це найсильніший склад за всі роки – такої кількості зірок у нас ще не спостерігалось

Важко у фінансовому плані лишатися безалкогольним фестивалем з відсутністю пивних спонсорів,партнерів. Але ми працюємо над цим і хочемо відчувати розуміння з боку нашої аудиторії.

Що стосується українського лайн-апу, на мій погляд – це найсильніший склад за всі роки – такої кількості зірок у нас ще не спостерігалось.

Так багато усього планується на фестивалі, чи територія Бандерштату умістить усіх запланованих гостей? Яку кількість відвідувачів очікуватимете?

Очікуємо близько 8-10 тисяч людей, тому дуже важливо не розгубитися з таким масштабом

– Хочеться вірити, що ми максимально оптимізуємо роботу фестивальних локацій та загальну інфраструктуру. Три музичних сцени, літературна та гутіркова, плюс декілька десятків інших програмних точок на мапі фестивалю – все це потребуватиме неабиякої раціоналізації і пропрацьованої логістики.

Очікуємо близько 8-10 тисяч людей, тому дуже важливо не розгубитися з таким масштабом.

Втім, якщо думати про подальший розвиток фестивалю, без сумніву, його розростання потребуватиме більшої території і не виключено, що ми все-таки переїдемо до Києва, яким би не був непопулярним цей крок. До Луцька повернутися Бандерштат завжди встигне, а спробувати попрацювати на нову аудиторію і в нових географічних та ринкових реаліях – це достойний виклик нашому оргкому.

І на кінець назви п’ять причин (бо десять забагато :), чому варто їхати на Бандерштат-2016?

  1. Бандерштат’16 – це неповторність домашньої атмосфери
  2. Бандерштат’16 – це найкращий склад учасників за всі роки фестивалю
  3. Бандерштат’16 – це три доби насиченої програми і точкових заходів
  4. Бандерштат’16 – це ще одна нагода відвідати Луцьк – одне із найзатишніших міст України
  5. Бандерштат’16 – це маленька Україна і ти її невід’ємна частина!