«Хочемо змінити країну на краще», – луцькі патрульні

До початку роботи патрульними поліцейськими усі вони були абсолютно різними людьми. Хтось воював, хтось був чиновником, у когось був власний бізнес, хтось працював менеджером, інші вчителювали чи навпаки – тільки закінчували навчання. Але усіх їх об’єднало бажання змін  Ці люди не побоялися взяти частину відповідальності на себе, та попри недовіру і скепсис почати робити ці зміни своїми руками.

До того, як стати поліцейським, інспектор патрульної поліції батальйону патрульної поліції міста Луцька Ірина Чиж працювала менеджером у відділі електрики автосалону.

K1024_DSC_0164

«У мене були зовсім інші обов’язки, я була заступником директора відділу – зовсім не пов’язана з поліцією сфера», – усміхається Ірина. Вона не єдина дівчина-патрульний – у луцькі поліції 18 представниць слабкої статі. Проте дівчата налаштовані на серйозну роботу.

«Кожен розумів, куди йде, ми не розраховували на офісну роботу і на те, що будуть тільки добрі люди  – підійшов, привітався, і все , конфлікт залагоджено. Всі налаштовувалися на те, що треба буде багато сил і терпіння. Мені, наприклад, подобається патрулювати. Мені приємно працювати з колегами, ми одне одного підтримуємо. В більшості наші хлопці оберігають дівчат, якщо якась складна ситуація. Хлопці намагаються зробити, щоб дівчата були більш захищені», – розповідає патрульна. Проте вона готова застосовувати фізичну силу до порушників, останній випадок стався декілька днів тому – на порушників одягали кайданки.

«Нічого складного в цьому немає, колеги прийшли на дорогу», – додає Ірина.

За її словами,  у патрульних не виникало конфліктів із людьми.

«Декому цікава нова поліція. У нас був випадок у 109 квадраті, коли ми зупинилися взяти каву, а до нас підійшли іноземці, які прихали з Молдови. «О , ви напевно нова поліція? А ви скрізь працюєте? Ми були в Рівному, то там поліції не бачили». Ми пояснили, що працюємо лише в Луцьк. Вони кажуть? А можна з вами сфотографуватися? Ми, звичайно погодилися.

Дехто не знає, що працює нова поліція. Нас часто питають, чи працює в Луцьку ДАІ, як нас розрізнити. Ми пояснюємо, що на передніх крилах нашого автомобіля є бортові номери. Якщо номера немає, то це можуть бути слідчо-оперативні групи чи поліція з районів»,- каже Ірина Чиж.

Проте патрульних поєднує мотивація – бажання  змін та справедливості.

«Є з чим порівнювати. У Європі ставлення людей до поліції та поліції до людей зовсім інше. Поліцейський завжди допоможе тобі. Якщо ти забув документи – тебе супроводять додому, завжди намагаються допомогти, навіть якщо ти розмовляєш іншою мовою. У нас же якщо ти звернешся до міліції, тебе намагалися «відшити». Ми хочемо розуміння з людьми, щоб люди не боялися звертатися… Без правоохоронних органів не буде позитивних змін. Це впливає на розвиток держави та її визнання у Європі. У нас великі можливості та потенціал для розвитку, але поки ми цього не використовуємо», – каже патрульна.

Її напарник, Дмитро Хомич, закінчив юридичний факультет Національної академії імені Ярослава Мудрого та вже встиг рік пропрацювати у слідчому ізоляторі. Проте коли почув про набір  у нову поліцію одразу ж вирішив спробувати свої сили.

K1024_DSC_0168

«Хочу внести частинку себе у рідне місто, навести тут порядок. І насамперед, як і багато з нас, повернути довіру населення, яка втратилася у зв’язку з останніми подіями у країні. Ми не кажемо, що  колишні міліціонери погані, є дуже хороші люди, які мають можливість пройти переатестацію та працювати далі», – пояснює Дмитро Хомич.

Третій патрульний з екіпажу, Віталій Вагель, розповідає про себе по-військовому коротко.

K1024_DSC_0166

«Армія у прикордонних військах, потім працював на різних посадах менеджером. Згодом за мобілізацією пішов в АТО. Після того, як повернувся, вирішив іти в поліцію», – каже Віталій. Він проходив службу у прикордонному загоні у секторі Б.

Цих, на перший погляд абсолютно різних людей, об’єднує спільна мотивація. Водночас патрульні кажуть, що у них не було випадків непорозуміння із іншими правоохоронцями – на правопорушників, яких вони доставляють у відділок, реєструють заяви і виписують протоколи. Проте пригадують інший випадок  – недавно патрульні затримали п’яного водія, який займав досить високу посаду.  Водій був винен, проте суддя звертав увагу на дріб’язкові моменти, які не впливали на суть справи. Тож поліцейські переконані – треба реформувати усі структури

«Людина вчинила серйозне правопорушення – вона має за нього відповісти», – кажуть патрульні. Тож реформувати треба не лише поліцію, а й суди та прокуратуру.

«Стара система їх «з’їла». Нічого не зміниться. Якщо не змінити ні судову систему, ні прокуратуру, бо ми будемо заарештовувати… але якщо у людей є зв’язки, і вони це вирішать з прокурорами чи суддями, тоді реформування поліції нічого не дасть», – вважає Віталій Вагель.

Для ефективності їх роботи мають відбутися і зміни у законодавсті.

«Скажімо , 130 стаття – водіння у стані алкогольного сп’яніння. Покарання має бути суворим і штраф має бути великим,  щоб вдій задумався, чи варто випивши сідати за кермо. Поки ж  у нас мінімальні штрафи. Навіть пішохід, який порушив правила переходу проїжджої частини платить всього 51 гривню», – каже Ірина Чиж. До того ж, якщо ця людина без документів треба везти її у міськвідділок для встановлення особи, а відповідно з’їжджати зі свого квадрату та залишати його без нагляду.

Поліцейські розуміють, що такі зміни, в тому числі на законодавчому рівні – тривалий процес, але за нього необхідно взятися вже сьогодні. Тільки тоді нова поліція та реформована правоохоронна система дійсно ефективно запрацює на благо суспільства.

Текст і фото – Василина БОРУЦЬКА