Справа про дезертирство лише шкодить армії, – юрист

D9378DBD-599B-4F90-992E-5098763F6AF6_cx0_cy11_cw0_mw1024_s_n_r1

У Володимирі-Волинському судять бійців колишньої 51-ї окремої механізованої бригади, яких звинувачують в ухиленні від виконання службового обов’язку. У народі ці засідання вже охрестили «справою 22-ох запорожців». Тим часом юристи наголошують: незважаючи на всі докази невинуватості солдат, ймовірність виправдального вироку – мізерна.

Про це повідомляє ZIK.

Влітку 2014 року на Донбасі майже півсотні бійців, не маючи чим відстрілюватися, відійшли із займаних позицій. Солдати опинилися на території Росії і потрапили у полон. А після звільнення їх звинуватили у дезертирстві. Ті гарячі липневі дні на Луганщині бійці згадують, мов страшний сон – рятувалися, як могли. А потім три місяці солдатів, котрі рятуючи власні життя, перетнули російський кордон, тримали під вартою у Запоріжжі. Тоді родичі й активісти зробили усе можливе, аби хоча б повернути солдатів на Волинь

«Ми думаємо, що там замішані дуже великі чини в генеральських погонах, які просто хотіли нас списати. Були чутки, що вже 20 липня ми числилися, як «бойові розходи». Військовий прокурор Запорізького гарнізону Івлєв одній із матерів сказав, що краще б ми у целофанах прийшли – мороки було б менше», – розповідає один із звинувачених бійців Ігор Головій.

Після майже року судів двадцять двоє із сорока хлопців не витримали тиску та визнали свою провину й отримали умовний термін. А тих, хто морально не зламався, нині захищають семеро адвокатів.

«Дуже важко їздити на засідання, адже практично, кожен із бригади – немісцевий: хто із Рівненщини, хто із Тернопільщини. Але вони молодці, справжні воїни, налаштовані боротися до кінця», – наголошує адвокат Сергій Гришко.

У «справі двадцяти двох запорожців» назбиралось аж 27 томів. На останньому, девʼятому, засіданні не дійшли до розгляду навіть половини матеріалів – суд досі вивчає докази, надані прокуратурою.

«Наразі не все так добре в обвинуваченні, яке інкримінують нашим підзахисним. Ми вважаємо: є достатньо підстав стверджувати, що хлопці були в досить таки вимушеній для них ситуації і норми закону та Конституції діють на їхню користь», – розповів адвокат Андрій Баришніков.

Правозахисники наголошують, що ця справа є винятковою для всієї України. А тепер замінили ще й склад прокурорів, які підтримують державне обвинувачення.

«Коли ми хоча б дійдемо до допиту свідків, виклику самих бійців – поки що невідомо. Справа, я так прогнозую, триватиме ще добрий рік», – припускає правозахисник Василь Нагорний.

Тим часом, присутній у студії юрист Назар Олексюк зазначив, що справедливість суду в Україні останнім часом є доволі сумнівною, однак при тих обставинах, що склалися, хлопців мали б повністю виправдати.

«У їхніх діях, як мінімум, були ознаки крайньої необхідності. Навіть, якщо вони хоч трішки і перейшли ту межу правил, то діяли виключно в цілях власного порятунку в небезпечній для життя ситуації. Крайня необхідність – уже виключає злочин у їхніх діях», – зазначив юрист.

Загалом протягом останніх років в Україні судова практика щодо дезертирства дуже поширена, та жодного виправдального вироку ще не було.

«Це у більшості випадків пов’язано не і з тим, що особи справді винуваті, а з тим, що не варто розраховувати на справедливий суду. Переважно усі були засудженні чи йшли на угоду про визнання власної вини. Це показова діяльність для введення, буцім, військової дисципліни. Однак вона лише завдає шкоди. Кількість бажаючих служити у ЗСУ, тим більше при таких умовах, зменшується. Тому що всі розуміють, як за недбалого командування можуть потрапити під суд», – зазначив Назар Олексюк.