Ігнорувати війну – це моральне каліцтво, – Олена Звєрєва

cb-cb_jkfdbhefb

Клінічний психолог Олена Звєрєва розповіла про те, як допомагала людям під час Майдану та війни.

Про це повідомляє ВолиньPost.

Психолог Олена Звєрєва наразі працює у Волинській обласній психіатричній лікарні. Жінка вже 16 років стажу практикується у психології.

РОБОТА ЗА ПОКЛИКАННЯМ

Окрім того, медик жила і працювала 3 роки у Празі і привезла закордонний досвід роботи в Україну.

«Я бачила, як там надається допомога кваліфікована психологами, як люди отримуючи якісну допомогу вчасно, стають успішними, стають незалежними, вільними. Мені дуже хотілося, дивлячись на Україну, щоб люди не ходили по шаманах, по бабках, а щоб вони отримували реальну допомогу кваліфіковану, якісну», – розповідає жінка.

За словами Звєрєвої, деякі неврози лікуються за декілька сеансів, хоча люди роками можуть потерпати від них.

«Коли починаєш працювати з людиною, це такий внутрішній всесвіт цікавий, а людина про це ще не здогадується. І коли починаєш цей всесвіт відкривати, розвивати і там виявляються безліч таких граней. Це, як художник, який малює картину і потім виходить шедевр, який, фактично, був, але його потрібно відчистити від бруду, від того наносного, від тих різних проблем», – пояснює психолог.

Як стверджує психолог, вона зрозуміла, що це працює за покликання, коли родини та сім’ї її клієнтів почали об’єднуватися, а самі клієнти почали досягати високих здобутків та розвиватися.

МАЙДАН

Під час Революції Гідності жінка очолювала Пункт психологічної реабілітації активістів Майдану та членів їхніх сімей у Луцьку, а також була активною учасницею протестів у Києві.

За словами Звєрєвої, коли вона потрапила на Майдан, то хотіла допомогти мітингувальникам, як психолог, однак, зрозуміла, що на той час більша потреба була у хірургах. Відтак, жінка потрапила у «Скальпельну Сотню».

«Мені довелося згадати всі навички, які здобулися в ургентній хірургії при роботі і довелося зашивати, робити все можливо, тому що допомоги не було від кого чекати – швидкі не їхали, лікарів вкрай не вистачало. Усі, хто міг тримати бодай голку і скальпель в руках, були одразу зараховані до хірургів», – пригадує лікар.

Найбільше Олену захоплювало духовне об’єднання людей. Мовляв, всі були дуже різні, однак, вона відчувала братерство.

ВІЙНА

Як стверджує психолог, лікарі, які працювали на Майдані, усі волонтер ять. Хтось з них пішов воювати, хтось – займається волонтерством.

Жінку обурює, коли люди намагаються ігнорувати війну.

«Це – для мене моральне каліцтво. Робити вигляд: «не говоріть мені про війну, ми не хочемо про війну думати і чути!» Та вибачте – в нашій державі війна! Чому чийсь син, чоловік має за вас це робити, а ви маєте душити дивана і говорити: «ми не хочемо про це чути, бо це нас, бачте, травмує», – розповідає волонтерка.