Генпрокуратура, каналізація і таємничі фірми

J28Ttt_qcVw

Журналісти з’ясували яким таємничим підрядникам Генпрокуратура відправляла платежі.

Про це повідомляє Громадське.

30-го грудня 2015-го, поки українці готувалися святкувати Новий рік, в бухгалтерії Генеральної прокуратури України кипіла робота. Там відправляли платежі таємничим підрядникам. Як свідчить офіційний портал публічних фінансів «Є-Дата», тільки за один день Генпрокуратура перерахувала майже два мільйони гривень трьом фірмам за обслуговування електромереж, систем опалення та каналізації. Це товариства з обмеженою відповідальністю «Арматехбуд», «Будконсалт плюс» та «Укрінжиніринг він». Дивні компанії, про які немає жодної інформації в Інтернеті. І чиї телефони, вказані при реєстрації, хронічно не відповідають.

«На жаль, відсутній зв’язок з телефоном вашого абонента. Надішліть, будь ласка, СМС або зателефонуйте пізніше»

bf9dcc8-prokyratyra-2

f6214c3-prokyratyra-3

Генпрокуратура відправляла кошти дуже обережно. Наприклад, на «Будконсалт плюс» пішло сто дев’яносто дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять гривень сорок п’ять копійок. І так ще два платежі на майже таку ж суму. Точність в цифрах пояснюється просто: якби сума платежу починалася з двохсот тисяч гривень, Генпрокуратура мала б оголосити тендер.

2

Утім, можливо, прокурорам і справді потрібно обслуговувати каналізацію та електромережі. Ми попросили Генпрокуратуру пояснити, на що саме підуть ці гроші і як обрали фірм-переможців. В інтерв’ю нам відмовили і порадили написати запит.

Поки ГПУ готує відповідь, йдемо поговорити з прокурорськими підрядниками самостійно.

– Скажіть, будь ласка, ви не знаєте, «Арматехбуд»?

– Нет. Не знаю. Уже несколько людей его искали.

– А давно?

– Месяц назад где-то.

– А «Будконсалт плюс»?

– Знаете, спуститесь на первый этаж.

Вивіски з потрібними назвами вдалося знайти в підвальному приміщенні. Окрім двох підрядників Генпрокуратури, тут знаходиться ще сім фірм. Попри таку концентрацію підприємств, в розпал робочого дня не знайшлося жодної людини, яка б відчинила нам двері.

3

З цих дев’яти фірм тільки одна має біль-менш тривалу історію існування і реальних власників. Це «Бюро технічного захисту». Ще донедавна її засновником був киянин Михайло Горєлов.

МИХАЙЛО ГОРЄЛОВ, засновник ТОВ «Бюро технічного захисту»:

– «Бюро техничного захисту» – ваша фірма?

– Нет, мы ее продали, полтора-два года назад.

– По реестру здесь написано, что вы были учредителем до середины этого лета.

– Ну, я боюсь, там может была задержка какая-то, по бенефициару.

На наполегливе питання, кому ж він продав фірму, Михайло Горєлов так і не відповів. Хоча і він, і всі попередні директори «Бюро технічного захисту» пов’язані з групою охоронних компаній «Бюро економічної та технічної безпеки». Як вказано на її сайті, охоронну фірму було створено за участі офіцерів МВС. А частина керівників структури свого часу навіть засвітилася на чолі передвиборчого списку партії «Честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю». Лідером партії був генерал Василь Тригубенко, який наприкінці входив до керівництва київською міліцією.

4

Разом з ним на посаді заступника начальника столичного управління міліції працював Сергій Роменський. Людина саме з таким ім’ям та прізвищем сьогодні очолює управління матеріально-технічного забезпечення Генеральної прокуратури, яке й відповідає за всі господарські закупівлі. Нажаль, в інтерв’ю з паном Роменським нам у Генпрокуратурі відмовили.

5

Але сумнівні закупівлі стосувалися не тільки обстеження каналізації. Не менш таємничими підрядниками виявилися фізичні особи-підприємці, в яких прокурори напередодні Нового року закупили канцелярські товари. З шести ФОПів телефон працював тільки в одного. Комерсантка Катерина Пілкіна чомусь не дуже охоче розповідає про свій бізнес.

– Ви постачаєте канцтовари для Генеральної прокуратури?

– Скажите, пожалуйста, Дмитрий, а чего я вам должна это все рассказывать?

– Ну, розкажіть, тому що це публічні кошти, гроші платників податків.

– А откуда я знаю, что это и правда вы?

– Можемо познайомитись.

– Я торгую канцтоварами, но почему я должна рассказывать, кому я их поставляю?

Ще ніколи Генпрокуратурі не було потрібно стільки канцтоварів. У жовтні на їхню закупівлю було витрачено сто тридцять три тисячі гривень. У листопаді – двісті вісімнадцять. А в грудні – вже три мільйони і дві тисячі гривень. Можливо, прокурори хотіли просто запастися канцтоварами наперед? Тільки чому для цього обрали дрібних підприємців, у яких не тільки телефони не працюють, а ще й немає відповідних видів економічної діяльності? Усі комерсанти, згідно з реєстром, мають право займатися чим завгодно – ремонтом, прибиранням – тільки не торгівлею канцтоварами.

6

– Катерино, скажіть, чи ви займаєтесь постачанням канцтоварів взагалі чи ви торгуєте ними? І як на вас вийшла Генпрокуратура? Просто розкажіть це нам.

– Да приехали, купили. У нас нет сайта, у нас есть постоянные покупатели, которым сайт не нужен. Заказали оптом единицы.

– У вас є склад-магазин?

– Конечно.

– А де він знаходиться?

– В Броварах.

– А за якою адресою?

– Дмитрий, слушайте, эту информацию я не буду вам рассказывать.

7

Досвідчені аудитори стверджують, що купівля канцтоварів – один з найнадійніших способів крадіжки грошей. Піди перевір потім, скільки тих канцтоварів було насправді використано. На підприємця Пілкіну Генпрокуратура перекинула двісті двадцять шість тисяч гривень. На її матір – Людмилу Герасименко – двісті сімдесят вісім тисяч. Рекордсмен – ФОП Комлякова, якій дісталося майже півтора мільйона. Її телефон не відповідає, а за місцем реєстрації двері ніхто не відчиняє. Намагаємося домовитися про інтерв’ю з ФОП Пілкіною.

– А коли ви будете в місті?

– Я сейчас в селе и буду на этой неделе.

– Катерино, річ у тому, що Генпрокуратура проплатила вам величезний обсяг канцтоварів і їх треба постачати, то може, ви повернетесь до міста якнайшвидше?

– В смысле «постачати»?

– Ну, постачати. Ви отримали від генеральної прокуратури скільки грошей?

– Стоп, Дмитрий, откуда у вас вообще эта информация?

– Ця інформація з порталу державних закупівель. Це ж правда, вам же Генпрокуратура оплатила постачання канцтоварів?

– Дмитрий, ну я не буду говорить это по телефону. Ну, просто такие вещи не говорятся!

– Чому? Це ж публічна закупівля, це ж гроші платників податків. Чому б вам не розказати хоча б телефоном, що саме ви плануєте поставити генеральній прокуратурі і за якою ціною?

— Дмитрий, давайте с вами не будем говорить, потому что мне сейчас неудобно.

– Чому? Ми можемо телефоном про це поговорити.

– Потому что я иду с ведрами воды и мне неудобно!

– С ведрами воды?

– Да, представляете, в селе такое тоже может быть!

Головний бухгалтер Генпрокуратури, а за сумісництвом ще й начальник управління планово-фінансової діяльності, звітності, контролю та аудиту Людмила Єрхова проблем в таких сумнівних закупівлях не бачить.

ЛЮДМИЛА ЄРХОВА – головний бухгалтер Генеральної прокуратури:

– Я готовлю платеж на основании документов, которые дает материально-техническое управление. Поэтому я абсолютно не имею никакого отношения к поставщикам.

– Ви начальник управління внутрішнього контролю та аудиту, невже у вас не виникло питання на закупівлю цих канцтоварів в таких обсягах надзвичайних?

– Ну, поэтому мы вам все конкретно дадим. Я считаю, что у нас все сделано законно. На те вопросы, которые вы поставили, мы конкретно вам дадим ответ.

Відповідь, яку нам надали підлеглі пані Єрхової, вразила почуттям гумору. Виявляється, відбір постачальників канцтоварів проводився шляхом телефонного опитування та запиту цінових пропозицій.

«На жаль, відсутній зв’язок з телефоном вашого абонента. Надішліть, будь ласка, СМС або зателефонуйте пізніше»

Напевне, завантаженні виконанням замовлення Генпрокуратури, вони просто не можуть підійти до телефонів, які їм обриває «Слідство.Інфо».