Забирайте його, ламайте руки та беріть: як поліцейські патрулюють Луцьк

20 літрів бензину вистачає патрульному авто на цілу добу

Журналісти разом з поліцейськими патрулювали Луцьк вночі.

Про це пише Район.Луцьк.

Журналісти продовжують серію матеріалів про роботу Управління патрульної поліції міста Луцька у рубриці «Поліція на районі». Цього разу читайте репортаж з нічного патрулювання міста.

В ОЧІКУВАННІ ЕКШЕНУ

Вечірній Луцьк зустрічає нас сніжною заметіллю та нікудишньою видимістю, але відступати пізно, адже сьогодні ми спостерігатимемо за роботою патрульних поліцейських на нічному чергуванні. Наша мета: зрозуміти й побачити, що ж відбувається в обласному центрі, коли більшість його жителів спокійно спить у своїх домівках.

О 21:30 повільно під’їжджаємо до місця зустрічі на вулиці Конякіна, з поліцейського авто виходять дві молоді дівчини та хлопець – рядові Мар’яна Олексюк, Галина Бартосевич та Андрій Хроль. Коротке знайомство, посмішки сповнених енергії патрульних, домовляємося про алгоритм дій та вирушаємо в дорогу.

1__mg_8118

Перші півгодини наших мандрів вечірнім містом доволі нудні: позаду вже залишились вулиці Конякіна, невеликий відрізок Карпенка-Карого, проспект Соборності, вулиця Домни Гордіюк і знову Конякіна – все по колу, лише сніг за вікном та спустілі вулиці міста.

«Фотографувати буде складно. Уже зробив кілька кадрів патрульної машини, вигляд ззаду. Що далі робитимемо?» – в очікуванні екшену запитує наш фотограф Роман Домбровський.

Ми приходимо до висновку, що Луцьк таки тихе і спокійне місто, але вирішуємо продовжувати патрулювання, принаймні зможемо розпитати патрульних про їхню службу.

2__mg_8119

Як і домовлялися, їдемо на заправку, де поліцейські мають залити пальне, але не встигає службове авто зупинитися, як знову набирає швидкості та продовжує рух. Вже за кілька хвилин стає зрозуміло, що у патрульних з’явилося завдання.

«Нам надійшло повідомлення, що на проспекті Соборності молоді чоловіки йдуть просто по проїжджій частині, ризикуючи потрапити під колеса авто та створюючи небезпеку для водіїв», – пояснює Галина Бартосевич, доки її колега Мар’яна Олексюк проводить профілактичну бесіду з не дуже тверезими порушниками.

Чоловік просить патрульних відвезти його додому

Чоловік просить патрульних відвезти його додому

Поліцейські пояснюють, що не можуть всіх, хто забажає, відвозити до їхнього помешкання

Поліцейські пояснюють, що не можуть всіх, хто забажає, відвозити до їхнього помешкання

Компанія молодих чоловіків зауваження сприймає спокійно та обіцяє більше по дорозі не ходити. Згодом Андріль Хроль розповів, що один з хлопців просив патрульних про цікаву послугу.

«Цей чоловік підійшов до нашого авто з проханням підвезти його додому, навіть пропонував гроші, 50 гривень. Я йому пояснив, що ми не таксі. До речі, до нас дуже часто звертаються нетверезі люди з таким проханням», – каже патрульний.

І відразу додає, що згідно зі статтею 41 Закону України «Про Національну поліцію» вони можуть проявити поліцейське піклування до громадянина та довезти його до потрібного місця. Проте, за правилами, стороння людина, яка перебуває в авто патрульних, має бути в кайданках, незалежно від того, вчинила вона правопорушення чи ні. В іншому випадку поліцейські не мають права перевозити особу.

«Звісно, ми не покинемо людину посеред вулиці, коли вона не може дати собі ради, наприклад, зрозуміти, де знаходиться. Але виконати це правило – обов’язкова умова. На Святвечір ми мали один інцидент: інтелігентний чоловік випив зайвого, рухатися вже не міг, ми його привезли додому, батьки були дуже нам вдячні. Виявилося, що вони цілий день шукали свого сина», – розповідає Мар’яна Олексюк.

ОСОБЛИВОСТІ 33-ГО РАЙОНУ

Нове коло по вже знайомому маршруту,  і ми знову опиняємося на заправці. До речі, патрульні авто заправляють талонами по 20 літрів. Цього, за словами поліцейських, «Toyota Prius» вистачає на два чергування по 12 годин, тобто фактично на добу.

20 літрів бензину вистачає патрульному авто на цілу добу

20 літрів бензину вистачає патрульному авто на цілу добу

«Зазвичай у нас вночі 5 викликів, спокійніше після 3 години ночі і до 6 ранку, – розповідає Галина Бартосевич, поки її колега наповнює бак. – Ви вже бачили наш квадрат патрулювання. Сьогодні у зв’язку із заметами ми не заїжджатимемо у двори, а проходитимемо їх пішки. У районі 33-го вдень найбільше порушень правил паркування біля Варшавського ринку, а от вночі – це сімейні сварки, розпиття алкогольних напоїв у дворах і в під’їздах багатоквартирних будинків. Перед новим роком було кілька крадіжок у магазинах. Під час нашого патрулювання щодо квартирних крадіжок 2016 року не надходило ще жодного звернення, поки все спокійно».

Нашу розмову перериває повідомлення про те, що на вулиці Гулака-Артемовського сімейний конфлікт.

«Але ж це не ваш квадрат?», – дивуюся.

«Ми наразі найближче до місця події, тут важлива швидкість», – відповіла Галина. Ми стрімко вирушаємо в напрямку проспекту Перемоги.

Згодом патрульні пояснили, що їхній квадрат не залишається без нагляду, там страхують колеги.

«Нас посилають туди, де наразі відсутній патруль з цього квадрату, так само й у наш квадрат у разі необхідності приїдуть інші патрулі»,– пояснив Андрій Хроль.

3__mg_8121tsitata

СІМЕЙНА ДРАМА

«Все забирайте його, забирайте, ламайте руки та беріть! – колоритна жінка Тамара ромської національності кричить на весь двір та просить втихомирити свого сина. – Вже один сидить, то хай і тебе посадять. Я зараз напишу заяву і на тому все».

«Я все одно повернуся та вб’ю і тебе, і його. Щоб ти здохла!», – агресивно та з нецензурною лайкою відповідає син Арсен, який перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Арсен пояснює Андрієві Хролю причину сімейного конфлікту

Арсен пояснює Андрієві Хролю причину сімейного конфлікту

Патрульні поліцейські втихомирюють обох та намагаються розібратися у цій сімейній драмі. На підмогу викликають ще один патруль.

«Жінка хоче писати заяву на сина, тому нам потрібно і його, і її доставити до міськвідділу поліції. А за правилами, вони не можуть їхати в одному авто. Тому ми викликаємо ще один екіпаж», – пояснила Мар’яна Олексюк.

Зрештою людей вдається трішки заспокоїти, мама повернулася до квартири по верхній одяг, син в очікуванні вояжу до міськвідділу стоїть у дворі й розмовляє з патрульним.

«От ти тільки так не стій і не дивись на мене так. Що ти став: руки за спиною, ноги на ширині плечей. Думаєш, що крутий? Я також в армії служив. Не треба тут красуватися переді мною», – знову заводиться Арсен і навіть стає у стійку, яка демонструє його готовність нанести удар.

Андрій Хроль, не сіпаючись, спокійним рівним голосом просить чоловіка заспокоїтися і не проявляти надмірної агресії. На диво, порушник спокою слухає патрульного і закурює чергову цигарку.

Тамара все не заспокоїться і галасує на весь двір

Тамара все не заспокоїться і галасує на весь двір

Тим часом ми з Мар’яною Олексюк та Галиною Бартосевич  підіймаємося до квартири заявниці.

«Завжди ходимо сходами, неважливо, на який поверх нам потрібно йти. Ліфт використовувати заборонено, адже там може чекати зловмисник та й взагалі це закритий простір, в якому мало варіантів для дій», – розповідає Мар’яна Олексюк.

Патрульні ніколи не користуються ліфтом, навіть якщо підійматися потрібно на 16-й поверх

Патрульні ніколи не користуються ліфтом, навіть якщо підійматися потрібно на 16-й поверх

Нарешті ми у квартирі Тамари, вона вже трішки притихла і просить поліцейських нікуди не везти її сина, адже, щоб там не було, він її рідна кровиночка.

«Лише прошу, аби його відігнали від хати. Ну як ви вмієте приказувати: ще раз сюди прийдеш, то будеш сидіти. Але прошу, не затримуйте його, хай іде собі до свого дому», – каже Тамара,  хапається за серце та просить принести їй ліки.

Патрульні поліцейські беруть пояснення, в якому ми вже чуємо історію, що відрізняється від тієї, яку розповідала жінка ще півгодини тому. Раніше причиною сварки був вітчим, який, за словами Арсена, знущається з матері. Тепер Тамара все заперечую і стверджує, що син просто випив зайвого та вигадав це, а її теперішнього чоловіка взагалі немає в Україні.

19__mg_8198

Ми повертаємося на вулицю, де ніяк не може заспокоїтися Арсен. У результаті довгих вмовлянь він таки погоджується, щоб до нього проявили поліцейське піклування. Щоправда, поки він не підозрює, що доведеться одягнути кайданки.

«Слухай, брат, я ніколи не був у наручниках і не буду, зрозумів?» – випалює чоловік, коли дізнається про умови подорожі в поліцейському авто.

18__mg_8197

Мирний процес зірвано, поліцейські знову проявляють неймовірну дипломатію та толерантність і через 30 хвилин Арсен нарешті йде з двору матері, бере таксі та зникає з поля зору.

«Ми могли б затримати його, але згідно із законом не більше як на 3 години. Тим паче, що матір дуже просила цього не робити. Взагалі намагаємося не бути каральним органом, завжди прагнемо зрозуміти ситуацію, людину, допомогти залагодити конфлікт. Звичайно, є велика ймовірність, що Арсен повернеться й так бувало вже не раз, але наразі загрози для здоров’я його матері немає», – розповідає Галина Бартосевич, ми сідаємо в автомобілі і повертаємося у наш квадрат патрулювання.

НАВ’ЯЗЛИВИЙ КАВАЛЕР

Вулиця Гордіюк, дванадцята година ночі, просто посеред дороги стоїть чоловік і махає рукою патрульним. Ми зупиняємося, аби з’ясувати, що сталося.

«Мій друг не хоче їхати додому, допоможіть його довезти», – чуємо від молодого чоловіка, якого по засніженій проїжджій частині наздоганяє той самий нетверезий та неслухняний товариш.

27__mg_8218

Поліцейські вкотре пояснюють, що вони не таксі, але проводять профілактичну бесіду з Віталієм, який очевидно хоче продовження банкету.

«Дайте мені штраф, ну дайте мені штраф. Я хочу, щоб мене оштрафували», – невтомно повторює він і наближається все ближче до поліцейських.

До речі, патрульні мають триматися від людини на відстані витягнутою руки у цілях особистої безпеки. Тому Віталія постійно просять дотримуватися дистанції, проте він мало на це зважає.

«А як вам варіант, що ми зараз поїдемо відпочивати разом? Поїхали в «Оперу», – звертається він до дівчат-поліцейських і ніяк не може втихомиритись, попри намагання його товариша забрати Віталія до таксі.

Потім чоловік ще довго розповідає, як сильно «б’є з ліктя», про службу в армії, свою колишню роботу водієм у прокуратурі, а також про бренд та вартість своєї шкіряної куртки. Власну поведінку Віталій вважає цілком пристойною та такою, що нікому не створює проблем.

Віталій хизується своїми вміннями та навиками, а також модною шкіряною курткою

Віталій хизується своїми вміннями та навиками, а також модною шкіряною курткою

Тим часом повз патруль просто-таки пролітає «BMW» і в крутому піке заходить на кільце Гордіюк-Конякіна. Галина Бартосевич відразу передає орієнтування іншим екіпажам, які їздять містом.

«Щойно поїхала автівка, водій дуже агресивно поводиться на дорозі. Так як ми зараз спілкуємося з цим громадянином, то повідомляємо інформацію своїм колегам», – пояснює вона.

Віталій з товаришем вже прямують до таксі, а у нас нове завдання – знову сімейний конфлікт.

ЧОМУ СТАЮТЬ ПАТРУЛЬНИМИ

На Вишкові тихо та безлюдно. Сімейного дебошира не бачимо, але зустрічаємо біля воріт обійстя  його колишню дружину. Виявляється, він уже пішов, мабуть, злякався поліцейських. Проте пояснення у жінки все одно потрібно взяти, тому Галина Бартосевич та Мар’яна Олексюк прямують до житла заявниці. А ми тим часом розпитуємо Андрія Хроля про службу в поліцію.

«Я задоволений роботою. На початках виникали певні труднощі з оформленням постанов та протоколів, але, хто не працює, той не помиляється, – каже Андрій. – Тепер все гаразд, маємо більше практики. Намагаємося, враховувати всі попередні недоліки роботи. Також поки є певні законодавчо неврегульовані питання, проте реформа не зупиняється».

Андріль Хроль стверджує, що у поліції не розчарувався

Андріль Хроль стверджує, що у поліції не розчарувався

Хлопець навчався на історичному факультеті Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, проте він завжди мріяв бути офіцером, тому й вирішив спробувати свої сили у новій структурі.

Нашу розмову переривають дівчата-патрульні. Користуючись нагодою, цікавимося у Мар’яни Олексюк та Галини Бартосевич їхніми враженнями від першого місяця роботи та трішки розпитуємо про особисте.

Мар’яна Олексюк переконана, що зміни у державі кожен повинен починати із себе

Мар’яна Олексюк переконана, що зміни у державі кожен повинен починати із себе

Мар’яна Олексюк – цілеспрямована і наполеглива молода мама з неабияким життєвим досвідом. Вдома її чекає трьохрічна дитина, позаду три вищі освіти – романо-германська філологія, юридична та психологічна, 4 роки життя у Сполучених штатах Америки та власна справа.

«Мені завжди це імпонувало. Крім того, я хочу відчувати, що це нове приносить користь іншим, що мій день пройшов не марно і я допомогла хоча  б одній людині, одній сім’ї, – пояснює Мар’яна, чому вирішила піти в патрульні. – Це може прозвучати банально, але я справді патріот нашої держави і вірю в нашу націю, народ, і переконана, що позитивні зміни таки настануть. Можливо, для нас вони не будуть такими очевидними та швидкими, але саме ми станемо їхнім початком».

Галина Бартосевич хотіла потрапити до поліції, як тільки почула про початок правоохоронної реформи

Галина Бартосевич хотіла потрапити до поліції, як тільки почула про початок правоохоронної реформи

Галина Бартосевич також раніше не мала жодного відношення до правоохоронних органів: жила у Рівному, навчалася у Києві в університеті харчових технологій за спеціальністю інженер-конструктор.

«Мені подобається наш дружний колектив. Особисто я відчуваю там підтримку: і гарне слово скажуть, і вислухають. Є впевненість у своєму напарникові. Серед нас багато людей із різних сфер життя, тому кожен цікавий по-своєму, ми вчимося один в одного», – розповідає Галина Бартосевич

Дівчата також прокоментували своє ставлення до різного роду залицянь та компліментів з боку правопорушників.

4__mg_8124tsitata

Також вони кажуть, що в роботі дуже допомагають спецзасоби. Зокрема всі розмови з правопорушниками записують на відеокамери. Потім легко встановити, що ж відбувалося насправді між патрульними і громадянином.

«У нас був випадок, коли ми вже затримали п’яного чоловіка, відвезли його у наркодиспансер на освідування, а він раптово впав на плитку і почав до крові битись об неї головою. Якби не було відеокамер, то хтозна, чи він би потім нас не звинуватив у побитті?» – риторично запитує Мар’яна Олексюк.

Нічним Луцьком патрулювала Ірина НОВОСАД.

Фото Романа Домбровського