Хочу подякувати усім людям, які допомогли мені вижити, – Тетяна Білінскі

Про реабілітацію після операції, допомогу та волонтерство, українське законодавство та реформи медик Тетяна Білінскі розповіла Волинському Агенству Рослідувань.

Нагадаємо, під час евакуації бійців із Донецького аеропорту Тетяна Білінскі отруїлася газом, у результаті чого у неї відмовили нирки і печінка, а також стався тромбоз судин. Жінці зробили операцію з трансплантації в одній з угорських клінік.

Я – ЖИВЧИК

Пройшло уже 8 місяців після операцій  і в порівнянні з тим, що було, зараз я – живчик. Але медичні препарати буду приймати усе життя. Також мене чекає операція на спині в інституті нейрохірургії.

У мене перша група інвалідності. На жаль, працювати я не можу, і це, певно, найбільше гнітить. Займаюся тим, що і надалі підтримую військовослужбовців. Це, в основному, адресна допомога моїм бувшим «гіппократівцям», які зараз  перебувають у зоні АТО.

ТРЕБА МІНЯТИ САМИХ СЕБЕ, А ТОДІ ПОЧИНАТИ МІНЯТИ УСЕ НАВКОЛО

В Україні, а так, як ми говоримо про трансплантацію, то я скажу саме про Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова, є багато хороших спеціалістів. Десять років тому там оперували мою племінницю. У неї була хронічна ниркова недостатність на фоні цукрового діабету. Вона – єдина людина, якій в Україні зробили операцію: одномоментне пересадження нирки і фрагмент підшлункової залози. ЇЇ мама стала донором. Ця жінка живе уже 10 років. Якби наше законодавство дозволяло пересаджувати трупні органи, то трансплантації в Україні були поставлені на конвеєр. Повірте, у нас є для цього відповідна медико-технічна база. Потрібно лише змінити правову. А для цього необхідно прийняти закон про так звану «Презумпцію згоди», коли потенційним донором автоматично стає будь-яка особа, якщо за життя вона не написала заяву про заборону передачі своїх органів. Ця презумпція діє у більшості країн Європи і це дає змогу спасти тисячі людей. Як говорить Борис Михайлович Тодуров, який у 2001 році зробив першу пересадку серця в Україні: «Богу потрібна ваша душа, а не тіло».

Уся система в Україні, і медична в тому числі, залежить від нас самих. В першу чергу, від людей. Всі кричать, що в медицині всі злодії та хабарники. В більшості випадків, люди в лікарню завжди самі щось несуть. Так вони заохочують, а лікарі, відповідно, беруть.

Уся система в Україні, і медична в тому числі, залежить від нас самих. В першу чергу, від людей. Всі кричать, що в медицині всі злодії та хабарники. В більшості випадків, люди в лікарню завжди самі щось несуть. Так вони заохочують, а лікарі, відповідно, беруть. Треба міняти самих себе, а тоді починати міняти усе навколо.

Ситуація із лікарем Яковенком доводить те, що у нас недосконала система. Але я його повністю підтримую, адже він пішов проти. На це потрібна сміливість, а він прекрасно розумів наслідки своїх дій. Виявився не лише професійним лікарем, гарним аналітиком, а дуже відважною людиною. (Заввідділенням пульмонології у Волинській обласній клінічній лікарні Олег Яковенко написав допис у Facebook щодо неготовності області до епідемічного сезону та забезпеченості лікарень вакцинами проти грипу, – ред.).

ДІТКАМ ПОТРІБНІ КОШТИ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВИЖИТИ

Після того, як я повернулася з-за кордону, до мене почали телефонувати батьки дітей, яким потрібна трансплантація. Я почала допомагати їм.

Так склалося, що багато людей змушені були збирати кошти мені на лікування. Якби у нас в Україні були відповідні закони, цього взагалі не потрібно було б.

Зараз я намагаюся допомагати діткам – Мілані Медвецькій, Микиті Музичко та Васильку Матушу. Усі ці операції для них можна зробити в Україні (часткову трансплантацію), а Микиті хіміотерапію продовжувати тут.

Міністерство охорони здоров’я в обох випадках не дає довідку, що цих «маніпуляцій» в Україні не можна зробити. Якщо такої довідки немає, то благодійні фонди не дають кошти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ: ЗАВДЯКИ ВАМ Я ЖИВА: ВОЛОНТЕРКА ТЕТЯНА БІЛІНСКІ ПОВЕРНУЛАСЯ ДОДОМУ

От наприклад ситуація в Мілани –  трансплантологи не хочуть  давати довідку. Теоретично вони такі операції роблять, а фактично – ні. Мама дівчинки Оля бореться з системою, як об стіну горохом. Можна було б офіційно взяти рахунок з міністерства і їхати на лікування в Італію.

А Микиту прооперували в інституті нейрохірургії. Пройшли курс хіміотерапії. В Луцьку в нас за хімію не взялися, тому батьки повезли хлопчика в Рівне. За 3-4 курси хімії в Рівному витрачали близько 30 000 гривень.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ТЕТЯНУ БІЛІНСКІ

Постає питання «чому?», адже хіміотерапія для дітей в Україні безкоштовна. Зрештою, коли дійшло діло до опромінення, Центральний інститут раку в Києві відмовився розписати дозу опромінення і люди змушені поїхати за кордон.

У Василька Матуша – гліобласнома (пухлина нервової системи) і ця сім’я постійно потребує коштів.

Користуючись моментом знову звертаюсь до всіх небайдужих: допоможіть цим діткам вижити, як у свій час допомогли мені. Реквізити батьків:

Матуш Наталя Миколаївна (мама Василька): номер картки ПриватБанку – 4149497852910118;

Проніна Ольга Юріївна (мама Міланки): номер картки Приватбанку – 4149 4978 7311 8899;

Музичка Лариса (мама Микити): номер картки Приват Банку – 5168757203302825.

БЕЗ ЗМІНИ СВІДОМОСТІ МИ КРАЇНУ НЕ ПЕРЕБУДУЄМО

Коли я була за кордоном ми зіткнулися з цікавою ситуацією. Ми їхали на лікування прицільно в одну з угорських клінік. Нас зустріли перекладачі, що почали нам активно допомагати. А згодом виявилося, що це фірма-посередник. Вони займаються тим, що роблять напівфіктивні страхові поліси і, по суті, лікують людей за цими полісами. А ті кошти, що волонтери та люди збирають, просто осідають у них в кишенях. Про це свідчить ряд останніх репортажів ТСН про лікування українських дітей в Угорщині. Таке відчуття, що влада штучно створює такі ситуації. Україна готова до операцій по трансплантації і наголошую: є безліч хороших спеціалістів. Єдине, що потрібно, прийняти відповідний закон і все буде діяти.

Україна готова до операцій по трансплантації і наголошую: є безліч хороших спеціалістів. Єдине, що потрібно, прийняти відповідний закон і все буде діяти.

Людям я хочу побажати, щоб вони міняли себе та свою свідомість, бо без зміни свідомості та менталітету ми країну не перебудуємо.

Також я хочу подякувати усім людям, які допомогли мені вижити. Без їхньої сердечності та зусиль, мене б просто не було. Дякую!

Текст: Ольга Валянік

 

Залишити відповідь