Керівник патрульних Луцька: нам довіряють

Патрульні поліцейські взялися до роботи у Луцьку лише десять днів тому, але вже встигли відреагувати на понад тисячу викликів, а їхній начальник Антон Цюцюра буквально живе на роботі. Головний полісмен Луцька вже встиг попрацювати у Києві та Львові, проте задоволено посміхається,  коли розповідає про своїх луцьких підлеглих.

Про перші патрулювання у складі екіпажу патрульної поліції Луцька, кар’єрний ріст та переваги луцьких полісменів – у нашому інтерв’ю з Антоном Цюцюрою.

 

-Лучани мало про вас знають, тож розкажіть трохи про себе.

-Окрім інформації, яка розміщена на нашій офіційній сторінці, я працював трохи більше року слідчим у Великоновосілківському районі Донецької області. Проте звільнився за сімейними обставинами, без якихось негативних умов чи наслідків. Знаю, що це будуть обговорювати у соцмережах, я навіть вже це бачив, але особливих причин дійсно не було. Потім п’ять з половиною років працював на металургійному заводі у службі охорони. Проте коли почув про набір у нову поліцію захотів спробувати себе.

 

-Чому вирішили повернутися?

-Захотілося реформ. Захотілося позитивних змін і я повірив у те, що вони можливі. Тож я пішов здавати тести  у поліцію. Пройшов усі етапи відбору у  Києві –  це і тестування, фізичну підготовку, і психологічну підготовку, і медицину тощо та потрапив на навчання, після цього я пройшов відбір до командирського складу.

 

Це був якийсь особливий відбір?

-Так, його проводили окремо. Наскільки мені відомо, враховували успіхи у навчанні, бачення колективу навчальною групою, бо проводили окреме тестування щодо рівня довіри та лідерських якостей. Потім нас навчали співробітники департаменту поліції США. Згодом абсолютно всі командири проходили перевірку на поліграфі, це було обов’язковою умовою. Отож після поліграфу мене призначили командиром роти у Києві.

Два місяці я попрацював там, а після того отримав телефонний дзвінок – завтра ти у Львові. Тож наступного дня я вже був у там у якості командира батальйону. Три місяці я пропрацював на цій посаді. У Львові ми досить непогано запустили поліцію, без нарікань та зауважень. Я знову отримав телефонний дзвінок – повідомили, що відтепер я працюватиму у Луцьку в якості начальника управління.

 

-Де вам працювалося найкомфортніше та чи звикли ви вже до Луцька?

-У мене не було часу комфорт – постійно було багато роботи, тож думати про це не доводилося. Два місяці у Києві –  запуск поліції та початок роботи, були важкими і фізично і морально. Коли з’явилися перші результати та стало трохи легше – одразу запуск поліції у Львові. Тут те саме: багато роботи та мало часу на все. Тільки встигли налагодити роботу – аж тут запуск поліції у Луцьку.

Антон Цюцюра

Антон Цюцюра

 

-Як ставляться Ваші рідні до призначення? Чи перевезли ви свою родину до Луцька?

-Я не одружений. Переїжджав і до Києва, і до Львова, і до Луцька самостійно. З родини у мене лише батьки, вони живуть у Донецькій області на території, підконтрольній Україні. Це мене дуже тішить. Батьки за мене раді, вони зажди підтримують, де б я не  був – у Києві, Львові чи Луцьку, я завжди відчуваю їхню підтримку.

Тож батьки прийняли моє призначення позитивно.

 

-Чи забезпечують вас службовим житлом? Де проживаєте у Луцьку?

-Службовим житлом мене не забезпечили, мешкаю наразі в управлінні. Поки що я в активному пошуку квартири. Зараз багато роботи, тож я попросив знайомих, щоб допомогли з пошуком, бо самостійно немає часу.

 

-Чи довго ви вагалися, перед тим як погодитися на таку відповідальну посаду?

-Це був наказ, а ми все-таки люди в погонах. Але я б і не вагався: якщо мої професійні навики потрібні саме тут, саме на цій посаді – я готовий виконувати такий наказ.

 

-Як змінився ваш розпорядок дня?

-Насправді, не особливо змінився, бо починаючи із запуску патрульної поліції у Києві розпорядок був дуже напружений і 90% часу займала саме робота. Я встаю перед шостою ранку, бо вже о сьомій ми маємо збори особового складу – відбувається «перезмінка», патрульні отримують спецзасоби тощо, а я приймаю у цьому безпосередню участь: разом із заступниками проводжу інструктажі.

Закінчується мій робочий день о десятій вечора, коли відбувається вечірня зміна і автомобілі виїжджають на патрулювання. Тоді я спокійно можу відпочити.

 

-У Києві та Львові ви пропрацювали «у полі». У Луцьку інша специфіка порушень?

-В принципі, порушення та злочини аналогічні до Києва чи Львова, але тут набагато менші об’єми . Оскільки Луцьк менше і компактніше місто, кількість злочинів теж менша.

 

-Багато порушень вдалося зафіксувати за півтора тижні, відколи у Луцьку працюють патрульні?

-Порушень дуже багато. Ми вже опрацювали понад 1000 викликів. Маємо 278 постанов щодо неправильного паркування, 29 зафіксованих випадків керування без водійського посвідчення,майже 30 оформлених ДТП, 10 водіїв спіймали на керуванні автомобілем у нетверезому стані. Це найпоширеніші порушення у Луцьку. Наразі це дуже суттєві цифри для такого маленького міста..

 

-Наскільки велике навантаження на патрульних?

-Один патрульний екіпаж за зміну, в залежності від того, вихідний день чи ні, може опрацювати до десяти викликів. У вихідні дні навантаження, звичайно, більше. Кожен з викликів займає у патрульного від 20 хвилин до декількох годин, якщо це, скажімо, ДТП за участю декількох авто.

 

-А чи відчуваєте ви підтримку лучан?

-Звичайно. Вчора ми мали черговий приклад, коли у центрі міста не працювали світлофори. Хлопці більше шести годин позмінно регулювали рух. Їм дякували і водії, і пішоходи за те, що роблять важливу справу.

Нам довіряють, і ми все робимо для того, щоб виправдати цю довіру.

 

Одразу ж після початку роботи патрульні взялися за одну з найболючіших луцьких проблем – неправильне паркування. Як ставляться порушники до зауважень патрульних? Чи не виникало конфліктів?

-До зауважень здебільшого ставляться з розумінням. Там, де зауважень не розуміють, ми просто вимушені складати постанови та, керуючись законом, змушувати людей дотримуватися правил дорожнього руху. Значних конфліктів не було, але не всі ставляться з з розумінням. Порушники не скажуть «дякую» за те, що ми їх оштрафували.

Проблема з неправильним паркуванням є, але ми її систематично вирішуємо всіма методами, включаючи і штрафи.

 

Багато лучан пишуть про порушення у соцмережах, дехто бідкається, мовляв поліцейські не відреагували на такі записи. Чи отримували ви вже скарги від громадян?

-На записи, телефонні дзвінки, навіть на дзвінки особисто мені – на все ми реагуємо. Не знаю, можливо закиди комусь вигідні, можливо люди не з розумінням поставилися до роботи патрульних.

Скарги уже були, ми з цим розбираємося. У нас є окрема служба моніторингу, яка займається скаргами та перевіряє інформацію.

Ми проводимо додаткові заняття, бо покарати особовий склад за неправильно вчинену дію можна завжди, але ми наразі маємо переконатися на 100%, що хлопці знають усі алгоритми, усі підзаконні акти, які регулюють їхню діяльність. Тож перед кожною зміною проводимо заняття, і по проблемах у роботі у тому числі. Я зі свого досвіду розповідаю, як правильно поводитися та реагувати у певних ситуаціях.

Я бачу, що у комплексі це дає результати і показує досить високий рівень підготовки Луцької поліції.

Скарги ми приймаємо, реєструємо та реагуємо відповідно до чинного законодавства. Особисто до мене на прийом приходять люди  зі скаргами – спілкуємося, зазвичай відмовляються подавати письмову скаргу, проте доносять певну інформацію. Часто пояснюю людям, чому патрульні саме так вчинили у конкретній ситуації. Коли пояснюю, що маємо на такі дії законні права, робимо це, щоб убезпечити власну безпеку (як у випадках одягання наручників), здебільшого ставляться з розумінням та кажуть, що саме пояснення не вистачало.

Антон Цюцюра

Антон Цюцюра

 

-Як оцінюєте рівень підготовки луцьких поліцейських порівняно з іншими містами?

-Луцьк – сьоме місто, де запустили патрульну поліцію. Тож увесь досвід із попередніх міст тут врахували. Підготовка тут якісніша ніж у Львові чи Києві. Тренували українські тренери, які навчалися у спеціалістів із Канади та США.

Тож у Луцьку більш детально довели «тонкі моменти» і навчання проводили із їх урахуванням. Це все завдяки досвіду.

 

-Чи доводилося луцьким поліцейським уже виконувати небезпечні завдання?

-Вони кожен день їх виконують, знаходяться на вулиці. Вони кожну хвилину готові надати допомогу людині, яка її потребує. Яскраво виражених небезпечних моментів за перші дні поки не було, але всі одразу включилися у роботу.

 

-Як відбирали екіпажі патрульних? На їх вибір чи добровільно-примусово?

-Ми, звісно, прислухалися до побажань патрульних, але паралельно проводили й аналітичні дослідження. Тож в екіпажі ставили людей дуже добре підготовлених у різних сферах. Якщо один патрульний ліпше підготований в адміністративному законодавстві, то інший – трошки кращий у тактичних моментах.

 

-А чи враховували гендерне питання? Є виключно «дівчачі» екіпажі?

-Ні, такого екіпажу наразі немає. Дівчат у нас дуже мало, і я зумисно поставив усіх дівчат із кремезними хлопцями, щоб вони їх захищали. Наші дівчата можуть дати собі раду, але я собі ніколи не пробачу, якщо з якою нашою квіточкою щось станеться, з нашою патрульною.

 

-Ви особисто долучаєтеся до патрулювання?

-Так, це відбувається здебільшого вночі. Я стабільно виїжджаю на патрулювання через день. Долучаюся в екіпаж до командира батальйону і ми вдвох патрулюємо. Вдень я не маю такої можливості, бо є ще й багато адміністративної роботи та зустрічей.

Антон Цюцюра під час присяги патрульної поліції Луцька

Антон Цюцюра під час присяги патрульної поліції Луцька

 

-Яка робота вам імпонує більше?

-Скажу так: я морально відпочиваю саме там, на вулиці. Це спілкування з громадянами, патрульними, консультації.

 

-Як відбувається комунікація з патрульними? Чи мають вони ваш особистий номер телефону?

-Кожен патрульний має навіть номер телефону заступника голови Національної поліції та начальника Департаменту патрульної поліції. Тож мій номер у них звичайно є. Було кілька дзвінків з особистих питань. Проте поки критичних ситуацій, щоб телефонувати мені не було.

Окрім того, мої двері завжди відчинені. Я сказав їм  – не бійтеся, час, коли до начальника не можна чи по запису, давно минув.

Кожен з патрульних може прийти поспілкуватися на будь-яку тему,  не залежино чи то по роботі, чи про особисте.

 

-Минулого тижня у мережі широкого обговорення набув виклик патрульних для відлову щурів.  Як ставитеся до таких викликів? Чи зобов’язані патрульні реагувати на подібні повідомлення?

-Ми зобов’язані реагувати на всі виклики. Патрульні на місці вирішили зібрати цих щурів та передати у зоопарк. Це не абсурдні виклики, як дехто вважає. Вони показують рівень довіри, у людини є якась проблема і вона звертається у поліцію. Хай це буде навіть не наша компетенція, всі налаштовані на те, щоб знайти службу, яка може допомогти. Якщо телефонують до нас і кажуть, що тече кран – це  довіра, бо люди розуміють, що поліція точно відреагує. Нехай не ми самі будемо закручувати кран, але ми обов’язково знайдемо, хто може допомогти. Це рівень довіри.

 

Як працюватимуть патрульні поліцейські у Новорічну ніч, чи буде особливий режим роботи? Скільки патрульних охоронятимуть громадський порядок?

-Ми підсилимося: на чергування заступить дві роти. У звичайні дні чергує одна рота (40 людей), тож у Новорічну ніч плануємо 78 патрульних – 17 автомобільних патрулів та 9 піших екіпажів, які забезпечуватимуть громадський порядок у місцях масових скупчень.

Звичайно, попередньо проведемо спеціальні інструктажі, бо більшість патрульних раніше не працювали у правоохоронних органах.

 

Антон Цюцюра

Антон Цюцюра

 

-Як вважаєте, 165 патрульних поліцейських – достатня кількість для Луцька?

-Наразі з цією кількістю ми справляємося. Що буде далі – побачимо.

Проблеми завжди є  і будуть, немає проблем лише у тих, хто нічого не робить. Світ не стоїть на місці, ми отримуємо нові виклики, але ми до них готові.

 

-До яких вершин в кар’єрі прагнете?

-Наразі у мене немає думок про вершини. На кожній посаді, яку я займав, намагався сумлінно і чесно виконувати свої службові обов’язки. Тож у Луцьку теж усе робитиму для того, щоб виправдати довіру, яку мені надало керівництво та яку має поліція серед лучан. Впевнений, ми її виправдаємо.

 

Розмовляла Василина БОРУЦЬКА

Фото Павла БЕРЕЗЮКА