Політолог оприлюднив підсумки Волині у 2015 році

Очільник Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу Михайло Наход підбив підсумки 2015 року на Волині.

Їх він оприлюдним під час круглого столу» у п’ятницю, 25 грудня.

Отож, Наход назвав такі загальні політичні тенденції у 2015 році:

1. Рік приніс певні надії та сподівання, але разом з тим кризи та помітне розчарування у новій владі.

2. Формування вертикалі виконавчої влади не відобразилося на підвищення якості управління та добробуті громадян.

3. Розпочалося добровільне об’єднання територіальних громад в області.

4. Місцеві вибори пройшли загалом спокійно, більшість мерів міст були обрані повторно.

5. Зміна керівництва обласної та районих рад.

6. Формування нової політичної палітри регіону.

Головними тенденціями місцевих виборів у 2015 році Михайло Наход називає спокійний характер та невелику кількість порушень, а також практично повну відсутність судових виборчих спорів. Проте місцеві вибори не стали конкуренцією ідей розвитку області, бо політичні проекти декларували здебільшого загальноукраїнські гасла. Фаворитами були нові політичні проекти ( «Солідарність» разом із «Народним фронтом» та «Ударом», «Укроп», «Самопоміч», РПЛ).

Значну роль у виборах відіграли фінансові та кадрові ресурси. «Партії Майдану» («Батьківщина» та «Свобода») конкурували здебільшого між собою. «Батьківщині» та «Свободі» вдалося зібрати голоси «своїх» виборців. Окремі політичні проекти мали популярність лише в деяких районах («Аграрна партія», «Наш край», «Народний контроль»), але їх представництво не було дуже широким.

За словами Находа, під час цих виборів була невисока активність виборів, зокрема через втому громадян, тому кращі результати мали ті політсили, які змогли змобілізувати «своїх» виборців. Тенденцією стало використання у списках майданівців й бійців АТО у виборчих списках. У підсумку виборів пропрезидентська команда на Волині не змогла перемогти.

Переміг «Укропу», а нині ми маємо конкуренцію між різними політсилам в різних місцевих радах. В одних при владі коаліція на основі першої, в інших – на основі другої політсили. Оскільки під час виборчої кампанії декларували, що нинішні ради працюватимуть 2 роки, зараз політичні сили вже працюють на наступні вибори, тому думають більше про власний рейтинг, а це шкодить роботі на користь громади, – вважає політолог.

Якщо у 2014 році фактично зникли проекти Партія регіонів та КПУ, у 2015 році на Волині їхньої долі не уникли «Народний фронт» та «Удар». Натомість в суспільстві є запит на нові політичні сили, а їхній вплив залежить від людських та фінансових ресурсів. Йдеться про «Укроп», «Наш край», «Народний контроль», «Силу людей» та інші сили. У 2015 році «Батьківщина» та «Свобода» змогли утримати базовий електорат та залишитися впливовими, хоча у 2014-му зазнали відчутних втрат, – вважає Наход.

Серед партій ВО «Свобода» найчастіше використовувало опозиційну риторику, але партія часто є «молодшим партнером» у різних місцевих коаліціях. А в окремих політичних силах тривали процеси, пов’язані із зміною керівництва. Зокрема такі «тертя» були у «Самопомочі», «Батьківщині», РПЛ. Із наближенням нових виборів на Волині з’являтимуться нові політичні проекти, зокрема не виключена поява осередку майбутньої «партії Саакашвілі».

У виконавчій владі також не обійшлося без проблем. Через конфлікт президента та прем’єра у двох районах Волині (Ратнівському та Любомльському) немає голів РДА. Замість них керують радники голови ОДА чи голови райради. Органи виконавчої влади загалом переживають процес пристосування до нових умов. У минуле відійшов партійно-квотний принцип розподілу посад, – вважає Наход.

За його словами, за рік голова Волинської ОДА Володимир Гунчик намагається тривати ситуацію в області під контролем, хоча це не завжди вдається. Він намагається налагодити співпрацю із колишніми опонентами, зокрема Володимиром Бондарем, але за рік значного зміцнення позицій та авторитету не здобув, – стверджує політолог.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПІДСУМКІВ 2015 РОКУ

У представницьких органах також були зміни. Так, відбулася повна заміна керівництва обласної та більшості районних рад. Обласна рада на чолі із Ігорем Палицею стала повноцінним політичним суб’єктом і осередком конфліктів (як конфлікт із охоронцями Палиці). У цій політичній каденції збережеться політична конкуренція між облрадою та ОДА попри заяву про співпрацю, – каже Наход.

У обласній та районних радах сформувалася більшість, що часто є опозиційною до виконавчої вертикалі. Органи місцевого самоврядування чекає децентралізація , однак реформа відбувається не надто швидко. Тривала політична боротьба і в Луцьку. Тут міський голова Микола Романюк мав стабільну більшість у міськраді до виборів й не мав серйозних конкурентів, тому реально займався виборами лише в останні місяці. Однак двотурова виборів мерів та партійна система виборів рад суттєво вплинули на роботу кандидатів. Міський голова отримав серйозного конкурента в особі голови правління фонду палиці Олександра Товстенюка, тому на фінальній стадії боротьба за мерське крісло була досить серйозною.

У підсумку Романюку вдалося перемогти і сформувати крихку більшість Тому кожне суттєве голосування меру доводить погоджувати із фракціями ради. Політичною стала посада секретаря ради для Юлії Вусенко. Також політичними стали кандидатури і заступників міського голови, – вважає Наход.

Адже міському голові не вдалося призначить людей, які віддані йому. Складається враження, що Романюк хоче перевірити: наскільки «молоді» заступники можуть справитися із ситуацією в місті, – каже Михайло Наход. Він прогнозує, що надалі ситуація в регіоні значною мірою залежатиме від парламенту. Натомість конкуренція між облрадою на чолі з Палицею й ОДА на чолі з Володимиром Гунчиком буде посилюватися попри декларування співпраці. Ситуація щодо зміни голови ОДА наразі не визначена.

Політолог міг нести політичну відповідальністьь за результати президентської сили на місцевих виборах, однак на сьогодні цього немає. Оскільки нині в усій країні кадровий голод, на заміну Гунчику немає достойних кандидатур, наразі Наход не каже про можливість звільнення Володимира Гунчика. У місцевій політиці не буде стратегічних підходів через орієнтацію політичних команд на парламентські та місцеві вибори.