ТОП-10 впливових волинян у 2015 році

Грудень – це час підбивати підсумки року, що минає. Журналісти ВАР на основі опитування експертів визначили, хто із волинян у 2015 році мав найбільший вплив на життя області. При цьому ми, звичайно, орієнтувалися перш за все на суспільно-політичні чинники, однак наші експерти назвали не тільки політиків, а й посадовців, релігійних лідерів та волонтерів.

У 2014 році схожий рейтинг робило видання ВолиньPost. Щоправда, вони називали не тільки окремих персоналій, а й групи впливу та збірні образи (Волинський волонтер, Червоні директори тощо). Ми ж вирішили обмежитися конкретними людьми, які очолюють ті чи інші групи. Тим не менш 7 із 10 прізвищ у 2015 році зберегли свої місця в «топі», лише змінивши позиції.

Як ми рахували

Для встановлення результатів ми запитали 8 експертів, тобто волинян, які на нашу думку достатньо компетентні, аби назвати десятку найвпливовіших, а також погодилися це зробити для нашого видання. Це Михайло Шелеп – представник «Народного контролю» із досить великим досвідом політичної аналітики, Андрій Лучик – головний редактор видання «Хроніки Любарта», Марія Доманська – журналіст видання «Громадське.Волинь», координатор руху «Чесно» на Волині, Богдана Стельмах – координатор Волинського прес-клубу, Олександр Новосад – лідер Асоціації молодих політологів та політиків, Андрій Осіпов – експерт Інституту політичної освіти, Олександр Мартинюк – політтехнолог, телеведучий та блогер, журналіст Мирослав Ватащук, політолог Оксана Ярош. Також свою оцінку дав автор цієї публікації, журналіст ВАР Антон Бугайчук.

Кожен із опитаних визначав вплив на основі 3 критеріїв:

Особистість (власна харизма, фінансові можливості, посадові повноваження)

Публічність (можливість публічними закликами чи діями впливати на процеси в області, публічний рейтинг, впізнаваність)

Непублічний вплив (неофіційні контакти із іншими впливовими людьми, можливість залучити фінансові ресурси, «порішати через знайомих», пролобіювати певні рішення чи кандидатури).

Для узагальнення ми присвоїли кожному кандидату на вплив певну кількість балів. 10 – перше місце від кожного експерта, 1 – 10 місце від кожного експерта.

При цьому ми просили учасників опитування називати конкретних людей. Ми віримо, що, наприклад, волонтери та бійців АТО загалом мають великий вплив та авторитет, і ми їх поважаємо. Однак поодинці вони не можуть конкурувати за трьома критеріями із можновладцями чи нардепами. У рейтингу був лише один виняток – група «Континіум», хоча і тут найвпливовішим є конкретна людина – Степан Івахів.

Отож, перейдемо до результатів.

 

96 балів – Ігор Палиця

ПалицяМайже всі учасники опитування назвали найвпливовішим волинянином нинішнього голову облради Ігоря Палицю. Хоча такий його результат визначений перш за все не посадою, а наближеністю до одного із найвпливовіших олігархів країни Ігоря Коломойського й власними бізнес-успіхами.

За 2015 рік Палиця завершив роботу в Одеській облдержадміністрації, досить помпезно повернувся на Волинь та очолив обласний і луцький міський списки «Українського об’єднання патріотів – «Укроп» на місцевих виборах. З’їзди, концерти та інші масові дійства від укропівців стали найбільш масовими за час виборчої кампанії на Волині.

Проте свою опосередковану присутність Палиця забезпечував впродовж року. У Луцьку, а потім і в окрузі №23 (Ківерцівський, Маневицький, Любешівськи, Камінь-Каширський райони) активізувався його фонд «Новий Луцьк» (з 1 січня 2016-го – «Тільки разом»). Через власний фонд та інші канали політик залучив на Волинь достатньо багато коштів. Суттєва частина з них пішла на благодійність, завдяки чому він отримав підтримку малозабезпечених, спортсменів, артистів, бійців АТО та всіх інших, кому виділяли допомогу.

Ще Палиця має достатній неформальний вплив на політичні процеси не тільки Волині, а й навіть України. Завдяки цьому він досить легко сформував більшість у Волинській облраді навколо «Укропу».

Читати: «Ігор прийде – порядок наведе»: чого чекати Волині від Палиці

Єдиною поразкою для Палиці став програш Олександра Товстенюка на мерських виборах у Луцьку. Нинішній міський голова Микола Романюк завдяки власному авторитету та підтримці низки підприємців, зокрема «Континіуму», випередив Товстенюка 57% проти 43%.

84 бали – група «Континіум» та Степан Івахівthumb.php

Першу половину 2015 року найвпливовішим волинянином, ймовірно, був лідер групи «Воля народу» та бізнес-групи «Континіум» Ігор Єремеєв. Він за підтримки інших бізнесменів мав можливість боротися із Ігорем Коломойським за правила на нафтовому ринку, виділяв величезні суми на допомогу бійцям АТО та долучався до інших важливих процесів всеукраїнського рівня.

Проте смерть Єреємеєва 12 серпня після падіння з коня та коми не тільки стала горем для його рідних та близьких, а й вдарила по позиціях «Континіуму» на Волині. В умовах, коли Степан Івахів не має бажання активно займатися політикою, нішу «Континіуму « на Поліссі частково займає група Ігоря Палиці.

Читати: Топ-5 політичних «тем» Волині у 2015 році

Тим не менш на сьогодні Степан Івахів залишається одним із найбагатших волинян, зберігає мандат народного депутата, продовжує виділяти кошти на діяльність благодійного фонду «Патріот Волині» та підтримувати роботу молокопереробних підприємств групи. А інші представники «Континіуму» долучилися до перемоги міського голови Луцька Миколи Романюка.

Нині триває формування політичної сили на основі парламентської групи «Воля народу». Її осередок на Волині має всі шанси стати впливовим завдяки фінансовій підтримці та авторитету «Континіуму», хоча самого Івахіва там може і не бути.

69 балів – Володимир Гунчик

Володимир-ГунчикГолова Волинської облдержадміністрації отримав третій результат перш за все завдяки власним посадовим повноваженням. Адже децентралізація на Волині ще не зайшла надто далеко, а заміну голів ОДА на префектів досі не провели. Тому нині голова ОДА – найбільш «козирна» посада на Волині.

Також собі в актив Гунчик може записати немалий досвід роботи директором і ті зв’язки у корпорації «Богдан», пов’язаній із Петром Порошенком, які здобув за роки роботи.

До кінця 2015 року голові ОДА вдалося дещо покращити думку громадськості, волонтерів та «атошників» щодо себе, або принаймні не давати приводів до масових протестних акцій. Остання – «річниця побігунізму» 22 серпня.

Також він добився забезпечення відносно непоганих економічних показників, зменшення «пулу» незавершених довгобудів, погашення частини боргів перед шахтарями (спільно із Гузем та іншими посадовцями), а також «замороження» бурштинових конфліктів на Маневиччині за допомогою постійного перебування силовиків.

Не на користь Гунчика цього річ сам факт масових заїздів бурштинокопачів на Маневиччину, затягування проблеми добудови шахти №10, проблема призначення голів Ратнівської й Любомльської РДА, а також кадровий скандал на Волинській митниці.

На всіх цих проблемах наголосив нардеп Ігор Гузь у своєму зверненні до Петра Порошенка, під час виступів, прес-конференцій, брифінгів та зустрічі із заступником голови Адміністрації Президента Віталієм Ковальчуком.

Проте Володимир Гунчик заявляє, що це просто помста через не обрання помічника Гузя Ігоря Торби головою Любомльської райради, а ще політичний піар. Його підтримав й Ігор Палиця, який звинуватив Гузя у бажанні контролювати митницю на Любомльщині. У той же час Ігор Гузь дивується несподіваному союзу представників двох не зовсім дружніх партій.

Натомість Гунчик та Палиця публічно декларують, що «забули про політику» та планують співпрацювати на двох ключових для області посадах.

Читати: «Не буду з’ясовувати, хто з нас із Палицею «крутіший», – Володимир Гунчик

50 балів – Микола Романюк12115978_1674235749479457_3800846298236245263_n

Міський голова Луцька Микола Романюк ще 24 лютого 2015-го пообіцяв балотуватися повторно. З того часу він обережно та послідовно намагався втримати свій рейтинг та рівень довіри у місті.

За рік, що минає, керівництво Романюка відзначилося масовим ремонтом доріг та дворів за рахунок додаткових надходжень від бюджетної децентралізації, конфліктами навколо ДКП «Луцьктепло», інших комунальних підприємств, протистоянням із командою «Нового Луцька» у міськраді попереднього скликання.

Під час виборів йому довелося очолити список БПП-«Солідарність» на виборах у Луцьку міську раду, поділившись із ними власним рейтингом. Хоча партія показала не найкращий результат, самому Романюку вдалося випередити основного суперника Олександра Товстенюка на 7% в першому та другому турі.

Нині він формує ситуативну більшість в міській раді та намагається уникнути політичних протистоянь й конфронтації з різними фракціями.

А у нашому рейтингу градоначальник Луцька на четвертій позиції перш за все тому, що Луцьк (крім офіційного статусу обласного центру) залишається політичним, економічним та громадським центром Волині.

Читати: Палки для Романюка: хто не підтримав заступників мера Луцька

35 балів – Сергій Мартиняк

sergiy-martinyak-demarsh-udaru-zirvav-priynyattya-uryadovih-zamin-do-byudzhetu-martyniak.com.uaНардеп від округу №20 (Горохівський, Турійський, Локачинський та Луцький райони) Сергій Мартиняк впливовий перш за все завдяки своїм фінансовим ресурсам як засновник та власник агропромислової групи «Пан Курчак». Ця група орендує паї селян, вкладає у сільську інфраструктуру, розвиток шкіл, садочків тощо у селах, де працює.

Благодійністю народний депутат займається через свій фонд «Європейський вектор», що зокрема виділяє чимало коштів для допомоги бійцям АТО.

Проте як народний депутат Сергій Мартиняк активний лише у законодавчій роботі. З початку каденції наприкінці 2014 року він став співавтором 27 проектів законів і постанов. Натомість серйозних політичних заяв чи акцій Мартиняк за останній час не робив. Не виключено, що він також втратив інтерес до активної політично діяльності, як і Степан Івахів.

Читати: Які закони «пишуть» волинські нардепи: Сергій Мартиняк

26 балів – Митрополит Луцький та Волинський УПЦ КП Михаїлmmmh

Українська православна церква Київського патріархату має значний вплив на Волині. Зокрема у «столичному» Луцьку саме їх священики традиційно беруть участь у громадських акціях, відспівують загиблих бійців та співпрацюють із владою. Звичайно, з точки зору релігійної людини конкуренція між конфесіями – річ не зовсім моральна. Проте якщо зважати на факти, можна зробити висновок, що Київський патріархат на Волині витісняє УПЦ (Московського патріархату, хоча ця конфесія не визнає такої приставки) й усвідомлює таке витіснення.

За 2015 рік Михаїл відзначився кількома досить гострими заявами у бік керівництва Російської православної та УПЦ МП, що так чи інакше підтримує із ними контакти. Зокрема 16 січня він назвав патріарха Кирила «Каїном». А керівник інформаційно-видавничого відділу Волинської єпархії УПЦ КП Віталій Собко як депутат обласної рада просував звернення до вірян УПЦ МП щодо розриву із Російською православною церквою.

Також у храмах УПЦ КП збирали кошти для бійців АТО, передавали їм автомобілі та надавали іншу допомогу.

Завдяки активній пропагандистській діяльності, курсу на наближення церкви «до народу», допомозі бійцям й хорошим стосункам із владою області нині митрополити Михаїл зберігає позицію найвпливовішого духовного лідера області.

Читати: Що не поділили церкви на Волині?

25 балів – Петро ПилипюкПилипюк

На Волині Пилипюк відомий перш за все як голова Ради підприємців, співвласник «Модерн-Експо» і співзасновник благодійного фонду «Волинь-2014». Хоча економічна ситуація в країні не найкраща, його бізнес тримається на плаву і дозволяє вкладати значні кошти у лікування та забезпечення бійців, що захищають країну на Сході. Але діяльність «Волинь-2014» не обмежується тільки цим.

Загалом же Петро Пилипюк – приклад підприємця, який займається благодійністю і меценатством без прояву чітких політичних амбіцій і заангажованості.

20 балів – Ігор Гузь

За рік роботи нардепу Ігорю Гузю довелося стати офіційним спікером «Народного фронту» на всеукраїнських телеканалах, об’їздити всі сільські ради свого 19-го округу (Іваничівський, Володимир-Волинський та Любомльський райони), «вибивав» для них кошти, а ще провів indexчимало зустрічей із закордонними дипломатами й закордонних поїздок, бо працює у профільному комітеті.

Проте головним для нього стало вирішення проблем нововолинських шахтарів, адже їх акції протесту, перекривання
доріг та страйки стали відомими навіть за межами Волині. Аби добитися коштів для добудови шахти №10 та виплати зарплати шахтарям, Гузю довелося співпрацювати із міністром палива та енергетики Володимиром Демчишиним, міським головою Нововолинська Віктором Сапожніковим та головою Волинської ОДА Володимиром Гунчиком, із якими, за іронією долі, Гузь так чи інакше конфліктує на політичному «фронті».

Проте проблему нововолинських гірників не вирішили й досі, адже шахти поступово закривають, а на добудову 10-ої досі не заклали 353 мільйони у держбюджет на наступний рік.

Після закінчення місцевих виборів нардеп почав активну кампанію за звільнення голови Волинської ОДА Володимира Гунчика. Для цього він проводив прес-конференції, брифінги у Верховній Раді, писав звернення та проводив зустрічі в Адміністрації Президента. У підсумку голова АП Борис Ложкін відповів, що для звільнення Гунчика треба подання Кабміну. Чи доб’ється такого подання, Гузь, ймовірно побачимо вже у 2016 році.

Читати: Які закони «пишуть» волинські нардепи: Ігор Гузь

16 балів – Ігор Лапін

За 2015 рік нардеп від Луцька Ігор Лапін встиг не раз побувати на Сході (їздив до свого батальйону «Айдар»), «вибити» кошти у держбюджеті для Луцька, долучитися до вирішення бурштинової кризи і неформально взяти участь у місцевих виборах.-------------------------------------------

Оскільки на початку 2015 року політичні опоненти надто часто заявляли, що «Лапін кришує бурштин», він вирішив спростувати це через підтримку законопроекту «Про видобування та реалізацію бурштину» та спільний із заступником і міністра екології Світланою Коломієць візит на місця видобутку. А ще разом із активістами допомагав міліції розганяти копачів під час масових заїздів на Маневиччину.

Оскільки за квотою «Народного фронту» балотувалися Олександр Ніколайчук, Юрій Моклиця, Олександр Мартинюк, Богдан Климчук, Віктор Вальчук, Дмитро Зотов, Леонід Лаба, що наближені до Ігоря Лапіна, він допомагав «своїм» під час місцевих виборів. А у другому турі неформально підтримав кандидата Миколу Романюка.

Читати: Які закони «пишуть» волинські нардепи: Ігор Лапін

Хоча жоден із самооборонівців не потрапив міську раду, помічник Лапіна Юрій Моклиця став заступником Романюка. Нині він відповідає за службу у справах дітей, фізичну культуру і спорт, охорону праці, екологію, управління надзвичайних ситуацій, цивільний захист. Моклиці підпорядковуються КП «Парки і сквери», Луцький зоопарк, заклади «Спорт для всіх», клуби за місцем проживання та КП «Ласка».

14 балів – Петро Філюк62522_1

У цій десятці голова Апеляційного суду Волинської області Петро Філюк представляє так звану «третю владу», без реформи якої, за словами багатьох експертів, неможливе нормальне проведення реформ в Україні.

Проте вплив Петра Філюка не обмежується лише формальною регалією голови суду. За багато років роботи він став бажаним гостем у багатьох владних кабінетах області й облаштував елітний будинок у Тарасовому під Луцьком.

Журналісти ВАР у серпні 2015-го вивчили декларації посадовця за останні чотири роки. Згідно зазначеної в них інформації за 2011-2014 роки Філюк та його дружина Олена Андріївна отримали дохід майже 1,115 мільйона і 138 тисяч відповідно. Крім того нам вдалося віднайти ділянку, на якій розташована оселя Петра Філюка. Її місцезнаходження – село Тарасове Луцького району. Експерт з будівництва, який працює в одній з луцьких фірм, оцінив облаштування земельної ділянки приблизно в 400 тисяч доларів за цінами 2012 року.

Саме ця невідповідність якнайкраще демонструє відмінність між масштабами публічного та непублічного впливу Петра Філюка.

За 2015 рік йому вдалося уникнути надто гучних скандалів та не стати жертвою кволої та половинчастої люстрації в судах. Тому загалом статус Філюка суттєво не змінився.

Читати: (Не)ЗаДоходами: голова Апеляційного суду Петро Філюк

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПІДСУМКІВ 2015 РОКУ

Антон БУГАЙЧУК, Анатолій КОТЛЮК