Топ-5 політичних «тем» Волині у 2015 році

У попередньому 2014-у році Волинь пережила Революції гідності, президентські та парламентські вибори, три зміни голови ОДА та наслідки найгарячіших відголосків Волновахи, Іловайська й інших найгарячіших точок війни на Донбасі.

2015-й рік, що вже майже минув, відзначився дещо менш резонансними подіями у політичному житті. Проте також є що згадати та проаналізувати. Тож журналісти ВАР вирішили виокремити топ-5 тем, які мали значний вплив на політичне життя Волині у 2015 році.

1. Смерть Ігоря Єремеєва

Трагічна смерть нардепа Ігоря Єремеєва через падіння із коня стала втратою не тільки для його рідних і близьких. Нагадаємо, 26 липня він отримав важкі травми від падіння із коня під час прогулянки. 28 липня Єремеєва перевезли у одну із європейських клінік. А 12 серпня, на жаль, надійшла звістка про смерть.

Ця подія знайшла відгуки і звичайних волинян, і військових, і політиків. «Сьогодні помер Ігор Єремєєв.. Народний депутат України, меценат, бізнесмен… Батько, син, чоловік , друг… Співчуваю близьким і рідним… скорблю разом з ними. Сьогодні від нас пішла ВЕЛИКА ЛЮДИНА… світла пам’ять …», – написала усоцмережі волонтерка Наталія Соколова.

А особовий склад 14-ої бригади вшанував нардепа хвилиною мовчання. Єремеєв разом із Степаном Івахівим найбільше допомагали цьому підрозділу.

Та смерть Ігоря Єремеєва стала подією, що найбільше вплинула на політичне співвідношення сил у області. Адже баланс сил між двома впливовими групами «Континіум» та волинським «підрозділом» групи «Приват» був суттєво порушений. Єремеєв був лідером «Континіуму», лідером парламентської групи «Воля народу» та конкурентом Ігоря Коломойського на нафтовому ринку.

Нині ж, за словами нового лідера групи Ярослава Москаленка, другий волинський «континіумець» Степан Івахів втратив інтерес до політики: «У нас депутати всі такого рівня, що ми будемо робити не політичний проект, а політичну партію («Воля народу», – ред.) не на один день. Але більшість людей себе вже в наступному виборчому процесі, навіть у цьому проекті – не бачать. Вони хочуть повернутися в реальний сектор економіки, працювати там, де вони вміють працювати, робити те, що вони вміють робити. Вони дуже розчаровані в політиці, і я у тому числі, і Степан Івахів».

Натомість партнер Коломойського Ігор Палиця навпаки значно активізувався. І не де-небудь, а в окрузі покійного Ігоря Єремеєва. Ще 1 вересня 2015 року він офіційно заявив про намір балотуватися по округу №23 у Верховну Раду. Проте через не до кінця зрозумілу «тяганину» між ЦВК і Верховною Радою вибори там досі не призначили. 27 листопада спікер ради Володимир Гройсман заявив, що передав всі документи у ЦВК, а вже 28 листопада Михайло Охендовський заявив, що вони досі не отримали свідоцтво про смерть Єремеєва, тому не можуть призначити вибори. Ну а сам Ігор Палиця каже, що вибори не призначають, бо бояться його потрапляння у Раду. Тому вже 8 грудня він заявив, що передумав іти в нардепи і залишиться головою Волинської облради.

Тим часом у «маневицькому» окрузі, яким раніше опікувався благодійний фонд Ігор Єремеєва «Волинська родина» активно розпочав роботу «Новий Луцьк». Його емблему навіть повісили на головній ялинці Маневичів. А з 1 січня цей фонд називатиметься за аналогією з одеським «Тільки разом» та поступово розшириться на всю область. Оскільки не остання функція фонду Палиці – поширення політичного впливу, таким чином він намагається закріпити своє домінування на Волині. Щодо цього є різні думки. Частина волинян підтримують такі наміри, адже Ігор Палиця вкладає кошти у розвиток спорту, допомогу дітям, малозабезпеченим тощо. Інші ж проти того, щоб на Волині домінувала група Палиці.

ЧИТАТИ: Кому дістанеться політичний і економічний спадок Єремеєва

ЧИТАТИ: Над нами кружляє багато воронів, – бізнес-партнери Єремеєва

1373

Попри втрату Ігоря Єремеєва його партнери Петро Димінський, Степан Івахів та Сергій Лагур заявили про готовність боротися проти нечесної “гри” Коломойського на нафтовому ринку. Фото “Української правди”.

2. Перемога «Укропу» на місцевих виборах

Хоча на місцевих виборах у різних містах та селах Волині голосували по-різному, в загальному заліку перемогу отримала політична сила «Українське об’єднання патріотів – «Укроп». Ця перемога безпосередньо пов’язана із головною подією – смертю Єремеєва, також із тим, що Ігор Палиця пішов з посади голови Одеської ОДА та повернувся на Волинь.

За кандидатів від «Укропу» на виборах до обласної ради віддали 21,91% голосів (17 депутатів). На другому місці – Блок Петра Порошенка – «Солідарність» із 17,80% (13 депутатів), на третьому – ВО «Батьківщина» (15,95%) (12 депутатів).
ВО «Свобода» отримала – 8,70% (7 депутатів), Радикальна партія Олега Ляшка – 8,26% (6 депутатів) та об`єднання «Самопоміч» (6,50%) (5 депутатів), «Наш край» (5,17%) (4 депутати).

У обласній раді «Укроп», «Батьківщина», «Свобода», Радикальна партія та «Наш край» формують ситуативну більшість. Натомість «Солідарність» та «Самопоміч» фактично залишаються в меншості, про що свідчить їх «дискримінація» при утворенні постійних комісій.

Проте лідер «Соілдарності» та голова ОДА Володимир Гунчик готовий співпрацювати із Палицею та не вважає, що голова облради буде ігнорувати меншість: «Не думаю, що й Ігор Палиця захоче ставити себе над ситуативною меншістю. Тим паче, що депутати від БПП представлені у декількох комісіях. А Віталій Заремба очолює потужну сільськогосподарську комісію».

Якими насправді будуть відносини між фракціями, зможемо побачити під час наступних сесій. Однак той факт, що Ігор Палиця буде набагато впливовішим головою облради, ніж Валентин Вітер, вже не викликає заперечення. Один з доказів цього – громадське обговорення проекту бюджету 9 грудня, що фактично перетворилося на засвідчення можливостей новообраного голови облради.

ЧИТАТИ: «Ігор прийде – порядок наведе»: чого чекати Волині від Палиці

523

Завдяки власній більшості Ігор Палиця суттєво збільшив значення голови облради у волинській політиці. Фото Павла Березюка

3. Бурштинові «розборки» на Маневиччині

Перший масовий заїзд бурштинокопачів на скандальну бурштинову ділянку між селами Лісове, Костюхнівка та Вовчецьк на Маневиччині трапився 21-22 вересня. Вже 23 вересня їх звідти прогнали, однак з того часу розпочалося позиційне протистояння між охочими докопатися до хорошого родовища сонячного камінна та силовиками й активістами.

До цього у серпні начальник УМВС Петро Шпига заявляв, що масового видобутку на Волині немає. Аби підтвердити свої слова, він особисто не раз виїжджав на Маневиччину. Були там і прокурор області Дмитро Чепіжак, і начальник УСБУ Юрій Фелонюк, і голова ОДА Володимир Гунчик. А ще тут були сотні лопат, блокпости, гроші та стрілянина.

У підсумку встановити хиткий баланс вдалося завдяки відправленню на Маневичину військових. За словами начальника УМВС Петра Шпиги та голови ОДА Володимира Гунчика, вони там будуть доти, доки не приймуть «бурштиновий» закон та не врегулюють цю діяльність на Волині за допомогою комунального підприємства.

Гунчик зокрема порівнює «бурштиновий край» на Волині із Диким Заходом: «Давайте повернемося в історію. Дикий Захід. Родовища золота. Там були самозахоплення, «Кольт» керував усім, поки держава не прийняла рішення, що це – державна монополія. І коли почали видавати ліцензії та казати: «Ви хочете добувати золото? Ось вам, будь ласка, 10 гектарів землі, ось вам – ліцензія за мільйон доларів, і ковиряйтеся. Здобудете ви чи не здобудете, це – ваша зона ризику».

Але до того моменту повинна бути система управління. Це є державні ресурси. І держава повинна їх охороняти, тому в Маневицькому районі сьогодні присутні військові. Ми максимально спонукаємо державу до прийняття державницьких рішень. Закон («Про видобування та реалізацію бурштину», – ред.) все одно буде прийнятий. Ми закликаємо: «Поверніть «Укрбурштин» у державну власність». Вернули, прислухалися. «Дайте нам відповідні права для того, щоби ми могли добувати, а ви – контролювати реалізацію і створити ринок».

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПІДСУМКІВ-2015

Проте конкретну дату прийняття цього закону не може назвати ніхто. А створення комунального підприємства депутати облради минулого скликання «провалили» на сесії. Чи прийме таке рішення новообрана рада, покаже час.

Питання бурштину на Волині має серйозний політичних підтекст. Так, нещодавно нардеп Ігор Гузь навів цю проблему як свідчення нездатності голови ОДА контролювати ситуацію в області: «Саме з початку каденції нинішнього голови ОДА бурштинова тема почала розвиватися та переросла в національну загрозу з можливим створенням «Бурштинових народних республік». Голова ОДА втратив контроль за ситуацією, адже саме він, як представник Президента, відповідальний за ситуацію в області. Можливо тому, що Гунчик «в темі», чи «в долі»?

Ще один політичний аспект: питання дозволу на геологорозвідку та розробку бурштину. Підприємства, пов’язані із депутатом облради Василем Столяром подавали на сесію облради пропозиції щодо надання дозволу на це. Однак питання провалили, а їх присутність у порядку денному стала однією із причин затягування та зриву засідань ради.

Свою позицію щодо цього висловлював й Ігор Палиця. Він розкритикував сотні добре екіпірованих силовиків, які нібито «ганялися» за копачами. Проте нині він також виступає за прийняття відповідного закону і можливе створення комунального підприємства.

ЧИТАТИ: Лопати, гроші і «стволи»: бурштинові «розборки» на Волині

20150923124946-848x477

Бурштинова криза змусила Володимира Гунчика, Петра Шпигу, Юрія Фелонюка та Дмитра Чепіжака виїхати на Маневиччину. Фото Антона Бугайчука

4. Зарплати і шахти

Шахта №10 «Нововолинська» – єдина шахта, яка нині будується на Волині. Через неї, а також через складну ситуацію на інших шахтах вже поламали чимало політичних «списів». До вирішення проблеми долучалися голова ОДА Володимир Гунчик, нардеп від 19-го округу Ігор Гузь, міський голова Віктор Сапожніков, а також нардепи від «Радикальної партії Олега Ляшка» і «Об’єднання «Самопоміч». Шахтарі вже не раз блокували дороги біля Нововолинська, а ще пункту пропуску «Ягодин».

За останньою інформацією, під час зустрічі із міністром палива та енергетики Володимиром Демчишиним голова Волинської ОДА Володимир Гунчик погодив виділення 11 мільйонів для першої шахти, ще 20 – для «Волиньвугілля» та шахт, що є в його управлінні, 80 мільйонів виділять на десяту шахту. Вже 16 грудня стало відомо про те, для волинських шахт з’явився потенційного інвестора із КНР Гуань Цинбай.

Проблема волинських шахт досить складана та об’ємна, однак в цій публікації нас цікавить її політичний підтекст. Економічні аспекти залишимо для окремого матеріалу. Інформація про блокування доріг шахтарями вже давно вийшла за межі Волині. До того ж вимога нардепа від «Народного Фронту» Ігоря Гузя щодо звільнення міністра Володимира Демчишина накладається на конфлікт в уряді між ним та Арсенієм Яценюком.

Проект постанови через незадоволення діяльністю Демчишина 3 березня зареєстрували 26 нардепів, серед яких Гузь, свободівці, депутати із «Батьківщини», «Народно контролю» та інші. «Вкотре міністр енергетики продемонстрував відсутність у нього розуміння проблем галузі, і зокрема, розуміння щодо обсягів державного фінансування підприємств галузі, які мають бути запропоновані при внесенні змін до Державного бюджету України на 2015 рік. Графік погашення заборгованості із заробітної плати, напрацьований Міненерговугіллям, є нереальним та необґрунтованим. Не досягнуто також згоди усіх зацікавлених сторін щодо врегулювання ситуації на енергоринку», – йдеться у постанові.

А під час звіту прем’єр-міністр Яценюк на запитання від депутата із фракції БПП щодо енергетики порадив їм викликати «свого» міністра і запитувати в нього. «Пам’ятали, як формувався уряд? У мене як у прем’єра і у НФ тільки три міністри. Ви мені задаєте питання по енергетиці. А ви не пробували свого міністра від БПП Демчишина закликати на комітет і поговорити з ним?».

Можуть бути питання до Міненергетики навіть у Володимира Гунчика. Під час оперативної наради 14 грудня він заявив, що попросить закласти у бюджет на 2016 рік 353 мільйони на шахту №10. Якщо ж у цьому відмовлять, голова ОДА вимагатиме у Міністерства пояснення своєї позиції.

Водночас Ігор Гузь вимагає відставки Володимира Гунчика і натякає, що для цього хоче залучитися підтримкою Арсенія Яценюка. «Boris Lozhkin якби натякає, що мого голосу в питанні звільненні голови Волинської ОДА Володимира Гунчика поки недостатньо, але от якби Арсеній Петрович… Можливо й так, можливо такий підхід буде правильний)», – написав він на сторінці у Facebook 16 грудня.

А Гунчик заявляє про безпідставні обіцянки Гузя у цій галузі: «Але «піаритися», декларуючи те, що не можеш зробити, або «піарити» те, що буде робити хтось, це – неправильно. От ви зачепили Ігоря Гузя… Не хочу наступати йому на п’яти. Але два тижні тому в Нововолинську він сказав, що 2 мільярдами гривень буде профінансовано розвиток 10-ої шахти. Ну давайте подивимося…»

Отож в цій ситуації питання виділення коштів на зарплати шахтарям та добудови шахти №10 стало спільним для людей, які у політиці є конкурентами. Тому на спільний результат вони працюють різними шляхами. І не факт, що від цього ефективність роботи збільшується.

111111111111111111111111111111111111111111111111111111

Проблеми шахтарської галузі змісили працювати спільно Ігоря Гузя, Володимира Демчишина та Володимира Гунчика, політичні відносини між якими далеко не найкращі. Фото видання “Буг”

5. Перемога Миколи Романюка на мерських виборах у Луцьку

Хоча ця перемога безпосередньо стосується лише «столичного» Луцька, вона стала знаковою для Волині. Цей результат Романюка засвідчив, що великі фінансові ресурси, які задіяв «Укроп» під час виборів на Волині, можна подолати.

Звичайно, спонсори Романюка – теж люди далеко не бідні, Луцьк став осередком діяльності групи Палиці ще у 2011 році. За 4 роки їм вдалося розбудувати тут значну мережу та забезпечити впізнаваність бренду «Нового Луцька» й самого Палиці. Саме у Луцьку кампанія «Укропу» на місцевих виборах була найбільш агресивною та ефективною. Попри це особистий рейтинг та стратегія допомогли Миколі Романюку перемогти укропівця Олександра Товстенюка 57/43%.

Завдяки цьому у Луцьку зберігся відносний баланс політичних сил, а міський голова сформував у раді ситуативну більшість, залишивши «Укроп» в опозиції. А Луцьк (як обласний центр) залишається і центром політичного життя Волині.

ЧИТАТИ: Вінегрет без «Укропу»? Луцький мер формує ситуативну більшість

Антон БУГАЙЧУК