«В мене були відмінні агітатори – мама, сестра та студенти-однодумці», – Олександр Лазука

K1600_DSC_0002

Олександр Лазука – наймолодший депутат Луцької міськради нового скликання. Він досі навчається на магістратурі СНУ імені Лесі Українки та працює заступником голови профкому університету.

На розмову до Олександра йдемо у профкомівський офіс, що у головному корпусі вишу. Тут багато плакатів, що нагадують про різні акції профкому, а ще бутлі, у які студенти збирають кришечки на протези бійцям.

Отож, читайте про те, чому Олександра Лазука вирішив балотуватися, як зумів перемогти та що збирається робити серед «матьорих» політиків у міськаді.

─ Я навчаюся в СНУ і, на мою думку, профком вишу активізувався останнім часом, став більш помітним, з’явилося більше «рухів» в університеті. Розкажи, чим займається профком СНУ і яка в цьому твоя роль?

─ Почнемо із активізації. Трохи більше, ніж півроку головою студентського профкому є Вадим Курилюк. І так само з цього часу я є його заступником. Вадим відмінно працює, він вміє організувати команду. Тому я думаю, що наша робота справді пожвавилася.

Але це не лише мої суб’єктивні враження. Зараз дам флаєр, де перераховані численні проекти, які ми провели. За останні 8 місяців зробили досить багато. Починаючи від волонтерської діяльності: ми співпрацювали із фондом «Серце до серця», з Богданом Іщуком, відправляли декілька тон гуманітарної допомоги на Схід через «Автомайдан». Це були продукти харчування, одяг, тактичні окуляри, берці. Зараз командою волонтерів СНУ керує Наталія Савчук, вони активно працюють, щоб життя дітей-сиріт було хоч трохи яскравішим.

Друге – правозахисний напрямок. Це основа діяльності профкому. В цій сфері вдалося попрацювати із нашими закордонними колегами в Німеччині. Ми зустрічалися з колегою із Данії, проводили декілька круглих столів. Також у нас «гостював» проект «Чисті виші» в рамках нашого фестивалю студентського розвитку «ON: actio & conscientia».

Ну і, звичайно, вирішення побутових проблем, які є в наших студентів – із поселенням в гуртожиток, орієнтуванням у корпусах.

─ А як орієнуєте? Якісь екскурсії?

─ Ну, наприклад, у нашому інституті іноземної філології є програма, запозичена із німецького університету Фехта. Ми маємо команду тьюторів. Це студенти старших курсів, які допомагають студентам молодших курсів орієнтуватися та «вливатися» в навчання. Також є інші напрямки: орієнтування в місті для новоприбулих студентів, допомога у навчанняі, ознайомлення з особливостями певних предметів.

K1600_DSC_0077K1600_DSC_0076

─ Тож саме цей досвід став чинником того, що ти вирішив балотуватися? Що було цим поштовхом. Адже рішення йти в депутати для молодої людини – не із найпростіших. Все ж існує якийсь ореол елітарності депутатства.

─ Я думаю, що це стереотип. Депутатство – швидше не привілеї, а додаткові обов’язки. Якщо людина має навчання, роботу, певні зобов’язання суспільного характеру, до цього додаються серйозні обов’язки в органах місцевого самоврядування. Це тільки додаткова робота, про якість якої потім будуть питати. Тому депутатство – це не є щось недоступне. Навпаки, ти маєш бути доступним усім, зокрема тим, хто тебе обирав. Щоб, по-перше, змогти почути кожного, вирішити певні проблеми, по-друге, спрямовувати свою роботу в правильному напрямку. Депутат не знає стовідсотково всіх проблем кожного двору чи кутка в місті. Треба прислухатися до лучан.

Я думаю, що це стереотип. Депутатство – швидше не привілеї, а додаткові обов’язки.

─ А чому саме «Народний контроль»?

─ Це частково і відповідь на попереднє запитання. Вадим Курилюк підтримував мої ідеї та прагнення, але, мабуть, головним рушієм стала сама поява «Народного контролю». Ця політична сила тут існує відносно недавно. Але з квітня вони встигли зробити досить багато, як для молодої політичної сили. Мені імпонує команда «Народного контролю» та її лідер Павло Данильчук, також були рекомендації моїх хороших знайомих та друзів, поради яких я дуже ціную.

K1600_DSC_0005

Ці кришечки на протези бійцям студенти зібрали за майже 3 місяці

─ Кожна людина, яка бере участь в політиці. Має певний набір політичних цінностей. Я зараз не кажу про ідеології, бо вони можуть бути дещо застарілими. Назви свої основні політичні цінності.

─ На жаль, мушу визнати, що для українських політиків цінність №1 – це чесність. Напевне, в Європі це не є головною цінністю, вона просто присутня у діяльності політиків за замовчуванням. Там на першому місці професіоналізм. Але для нас головне – працювати чесно, віддано та ефективно, також, звичайно, професійно. Ці чотири речі.

─ Розкажи, по якому округу балотувався та як здобув свій результат. За що саме люди довірили тобі мандат?

─ Мушу визнати, що я не очікував, що результат буде саме таким. Цю виборчу кампанію можна назвати однією великою спробою своїх сил, і вона, слава Богу, виявилася успішною.

Мушу визнати, що я не очікував, що результат буде саме таким.

─ Який номер округу? Де він знаходиться?

─ 28-ий округ. Це 33-ий квартал. Проспекти Соборності та Молоді.

─ Ти там живеш?

─ Я проживаю поряд – на Собороності,30. Це 5 хвилин від мого округу. Там є моя школа, там живуть мої друзі. Тому місцевість для мене досить добре знайома.

─ Якими методами агітував? Це були зустрічі з людьми? Полігарфія?

─ В нас були партійні агітматеріали, була партійна газета: всеукраїнська та міська. Також були постери. Загалом моя виборча кампанія була дуже простою – безкоштовний метод «від дверей до дверей». Вона виявилася дієвою.

─ Ну вона взагалі найбільш дієва.

─ Так. Це забирало багато часу, але коли людина сама приходить до виборців, з ними спілкується, двері відчиняються. Також дуже допомогло те, що в мене були відмінні агітатори – мама, сестра та студенти-однодумці. І це також реально працювало. Але тепер це накладає на мене величезну відповідальність в тому, щоб не підвести тих, хто за мене агітував.

Також дуже допомогло те, що в мене були відмінні агітатори – мама, сестра та студенти-однодумці.

─ Які проблеми ти побачив на окрузі?

─ Є певні речі, які можна побачити неозброєним оком. Із ними вже зверталися жителі. Це досить поширені для Луцька проблеми – ремонт доріг, благоустрій прибудинкових територій. Декілька під’їздів просили про облаштування дитячих майданчиків. Це досить ресурсозатратні, як для такого депутата як я, речі. Але ми працюємо, аби реалізувати те, про що нас просили.

─ Тобто для «Укропу» чи БПП це було б легше, бо у них більше ресурсів?

─ У них більша команда, більше голосів. Всі знають, що є політичні сили, які мають значні ресурси. Вони успішно облаштовують дитячі та спортивні майданчики та інше. Для них, можливо, навіть не потрібен бюджет міста, для цієї діяльності. Я ж, на жаль, не можу це зробити із особистих коштів. Тому ми маємо шукати шляхи залучення їх із міського бюджету, зовнішнього фінансування, можливо грантів.

─ Ну насправді ставити майданчики за свої кошти і латати дороги – це не основна робота депутата. Після утворення постійних комісій ти увійшов до складу комісії з питань міжнародного співробітництва, інформаційної політики, молоді, спорту та туризму. Які є ідеї у цих напрямках? Перш за все питаю про молодь, адже це було б логічно.

─ Я свідомий того, що комунальні проблеми – не основна робота депутата. Цим займався «Народний контроль» протягом попередніх місяців. Але, оскільки я представляю молодь Луцька і безпосередньо молодь, яка мене обирала. Напрямки діяльності, які збираюся просувати – це стажування за кордоном для молоді, для студентів та тих, хто вже не є студентами. Також це грантова діяльність, оскільки знаю студентів, які мають проекти та амбіції їх втілити.

Я свідомий того, що комунальні проблеми – не основна робота депутата.

І, звичайно, це розвиток міжнародного співробітництва. Мені поталанило бути в деяких містах, що є нашими партнерами за кордоном, зокрема в Бад-Зальцуфлені (Німеччина), де вдалося отримати цінний досвід, який буде корисним для розвитку нашого міста. Там є друзі та партнери, з яким можна буде втілювати міжнародні проекти.

─ Які важливі проблеми можна вирішити, коли ти маєш мандат? Чи навіть проблеми молоді взагалі.

─ Насправді роботи тут дуже багато. Не на одного депутата вистачить. Я вже приходив в аудиторії до багатьох студентів та нагадував, що у них є три депутати, які представляють безпосередньо їх інтереси у міськраді, тому якщо хтось маж бажання, але боїться показати свою ідею, свій проект, вони можуть звернутися. Ми будемо разом просувати ці проекти.

У мене є кілька власних ініціатив. Я не буду зараз детально розповідати про них. Почнемо втілювати, тоді можна буде поговорити. Але для наших студентів, я думаю, сьогодні важливим і першочерговим є можливість стажуватися за кордоном. Важлива не лише робота, яку пропонує Work and Travel чи німецькі програми обміну, важливі культурні обміни, можливість вивчати мови, можливість відчути країну.

Але для наших студентів, я думаю, сьогодні важливим і першочерговим є можливість стажуватися за кордоном.

Часто студенти їдуть за кордон, аби просто заробити грошей. На жаль, в наших умовах це дійсно важливо. Але цікавими могли би бути поїздки, приблизно на тиждень із метою ознайомитися з певною сферою діяльності. В нас є спеціальна спілка «Брюкеншлаг», яка дала можливість нашим студентам стажуватися в Німеччині протягом 2 місяців. Я надіюсь, що нам вдасться спільно із цією спілкою організувати поїздки для студентів з метою ознайомлення із тими сферами, які їм цікаві.

Це дійсно працює. Я був учасником цієї програми минулого року. Цього року до нас повернулася нова команда, яка відвідала Німеччину, з новими ідеями та враженнями. Напевно, це те, що сьогодні потрібно нашій молоді.

Ще одну ідею ми вже обговорювали на комісії. Це започаткування та проведення культурних фестивалів. Луцьк поки не є фестивальним символом. Ми маємо «Бандерштат», але цього ще не достатньо.

K1600_DSC_0007

Плакат у офісі профкому СНУ. Його виготовили студенти під час “Мистецької вулиці” у червні 2015-го.

─ Міська рада – це не тільки якісь напрямки роботи для лучан, але й політичні аспекти та навіть політичні інтриги. Чи готовий ти до цього випробування політикою і до того, щоб відмежуватися від політичного буру, який є в кулуарних відносинах між нашими фракціями?

─ Хороше запитання. На жаль, попри обіцянки ми бачимо, щоб багато фракцій мають певні політичні інтереси. Ви знаєте, що «Народний контроль» є незалежним та незаангажованим. Це така собі «опозиція до всіх», але це не означає, що ми не готові співпрацювати із іншими фракціями щодо голосування за проекти, які будуть дійсно корисні для лучан. В цьому і полягає наша позиція. Ми не зважаємо на обличчя, на політичні ігри, але готові працювати на благо лучан. Якщо будь-яка із сторін пропонує достойний проект рішення, за нього потрібно голосувати.

─ Які депутатські курси, тренінги ти проходив чи будеш проходити, аби підвищувати свою кваліфікацію?

─ Ще до початку кампанії я відвідував школу помічника народного депутата в Києві. Ця тема цікавила мене вже давно. Також брав участь у школі сучасного політика. Там я познайомився із Олександром Солонтаєм, який досить добре прорекламував Інститут політичної освіти. На мою думку, зараз це справді та установа, яка може виховувати майбутніх політиків. Не кажу, що маю якість величезні та амбітні плани, але, навіть на тому рівні, на якому я зараз знаходжуся, ІПО мені дійсно потрібний. Думаю, наступна школа буде в них.

Розмовляв Антон БУГАЙЧУК