Обшуки у Волиньраді: думки журналістів

Журналісти волинських видань та колеги з інших областей прокоментували обшуки журналістів у Волиньраді.

Про це повідомляє ВолиньPost.

Олег Константинов, головний редактор одеського видання «Думская»:

Я не здивований з цієї ситуації. Тому що у Палиці така собі параноя – він дуже переймається своєю безпекою. Аналогічні випадки були, коли він очолював Одеську ОДА. Був змінений порядок допуску людей до будівлі ОДА. На вході, крім представників державної служби охорони, були бійці національної гвардії та представники особистої охорони Палиці». В нього є свій маленький приватний батальйон з військовою технікою і зброєю. З приводу цього були скарги представників преси та громадськості, тому цей порядок відмінили. Зараз до ОДА набагато простіше пройти, і ніхто нікого не обшукує. Тоді, коли це було в Одесі, пан Палиця мотивував це тим, що ситуація напружена, це ж було після подій 2 травня 2014 року, це було під час хвилі терористичних актів. Це його нормальна реакція. Жодного нормативного акту, який би допускав такі дії, немає. Це грубе порушення прав городян».

Поліна Спасенко, головний редактор редакції інформації телеканалу “МТМ” (Запоріжжя):

Цей випадок протирічить усім нормам професійної етики, і я думаю, що журналістська спільнота має це засудити, оскільки це неприпустимо, щоб приватна охорона у державній структурі обшукувала людей, які прийшли сюди виконувати свої професійні обов’язки. Заходи безпеки – це є заходи безпеки, але є певні норми, які не можна порушити».

Анатолій Котлюк, головний редактор видання “Волинське агентство розслідувань”:

Обшук людини чи огляд її речей, ще й в такий час, не є чимось неординарним. Питання безпеки були й будуть актуальними. І, мабуть, всі б поставилися до цих дій з розумінням, якби їх попередили, або, принаймні, винуватець сказав правду. Однак у цьому випадку Ігор Палиця або ж хтось з його підлеглих вчинив, як звичайний український політик. Збрехав. Розказав казку, що деякі депутати на сесію приходять зі зброєю, тому інші депутати попросили, щоб їх обшукали і зі зброєю не пускали. Відразу постає ряд логічних запитань: Чому перевіряли речі працівників ЗМІ? І чи обшукали депутатів? Бо я, наприклад, про це не чув. І мені важко уявити, як охоронець обмацував Василя Столяра. А якби обшукали когось з «бепепешників» чи «самопомічан», вони б, напевне, підняли гамір під час сесії. До того ж у Facebook писали, що перевіряли не всіх медійників. Як розуміти це? Охоронець перевіряв тільки тих, хто був, на його думку, підозрілим чи був у списку «ненадійних»? Додаткових полінець у багаття скандалу місцевого формату підкинуло те, що це не був охоронець з облради, а представник охорони приватної особи. І не зрозуміло, чи має він якісь законні підстави на обшук людей в громадському місці.

На мою думку, обшуки проводилися, аби вберегти Ігоря Петровича від терористів з «зеленкою» чи пакетів з кров’ю. У відмазку про теракт в облраді проти Ігоря Палиці, яку в соцмережах поширюють «палицеботи», не вірю. Це маячня і ще одна причина штабістів “Укропу” привернути увагу до персони Ігоря Петровича. Насамкінець додам, що мене здивувала реакція депутатів облради від БПП і «Самопомочі», які могли б покритикувати опонента за надмірні заходи безпеки. Не очікую я якихось дій від журналістської спільноти, бо як такої її в нас нема, через самих журналістів, які не можуть розмежувати роботу і професію. Але це зовсім інша історія».

Андрій Лучик, головний редактор газети «Хроніки Любарта»:

Я не проти посилення охорони облради, але при дотриманні певних умов:

а) це все відбувається в законній площині (огляд здійснюють вповноважені на це особи);

б) будуть забезпечені умови потрапляння до сесійної зали осіб, які носять із собою зброю.

Що маю на увазі: на вході в ОДА є декілька камер схову, проте ніхто, наскільки я розумію, не гарантує, що матеріальні цінності звідти ніхто не поцупить. Якщо хтось має легально зареєстровану зброю і має дозвіл на її носіння, то він би міг залишити її на охороні, але за умови, що на певний час матеріально-відповідальною особою стає охоронець, якому здали зброю. Щодо Палиці і безпеки – він краще знає, яка небезпека йому може загрожувати. Тому ліпше посилити заходи з охорони, аніж наражати на небезпеку всіх присутніх у сесійній залі (наприклад, у випадку вбивства чи замаху на вбивство в особливо небезпечний спосіб – вибух абощо).

Володимир Пащенко, керівник інтернет-видання «ВолиньPost»:

Якщо дійсно є певний рівень терористичної загрози облраді, підтверджений СБУ, і облрада прийняла певні застереження, а її охорону ведуть працівники СБУ, то я такі дії витримую. В разі, якщо приватна охорона голови облради здійснює несанкціонований особистий огляд громадян, журналістів, ми будемо позиватися до суду і, звичайно, будемо здійснювати громадський спротив. Особисто я не вбачаю терористичної загрози.

Юрій Ричук, шеф-редактор медіахолдингу «Сім’я і дім»:

Чому проводилися обшуки, я думаю, усі журналісти і інші, хто був на сесії, і так зрозуміли. Причина – «нова мітла». Себто новий голова облради. Який «мете» по-новому. Чи правомірно це? Очевидно, що ні. Облрада – не режимний об’єкт.

Мирослав Ватащук, кореспондент Інформаційної агенції ZIK:

Обшуки журналістів – це, однозначно, не може бути нормою, тому що для обшуку чи огляду особистих речей потрібна низка повноважень. Здається, поліції надали такі повноваження, але процедура має бути дотримана. По-перше, підставність цієї процедури, по-друге, це повинно бути при свідках, складається протокол обшуку.

А стосовно того, на котру годину приходити на сесію, це взагалі абсурд, тому що мені не відомі нормативні акти, які зобов’язують журналістів з’являтися на сесію рівно на 10-ту годину чи тоді, коли вона починається. В нас взагалі в обласній раді ніколи не було обшуків чи огляду особистих речей журналістів, це новинка. В будь-якому разі для особи, яку обшуковують, це, як мініум, психологічний стрес, і ця особа може оцінювати це як тиск.

Антон Бугайчук, журналіст “Волинського агентства розслідувань”:

Я думаю, ці дії є неправомірними, тому що, очевидно, вони пов’язані з тим, що нині голова обласної ради Ігор Палиця, а також в залі знаходиться інша особа, яку охороняють, це Олександр Товстенюк. Це ми можемо побачити за яскравим прикладом, що біля Товстенюка сидить охоронець, який охороняє саме його. Охоронці виправдовуються тим, що вони охороняють всіх, ну в принципі, ми бачимо, що в Верховній Раді теж є система охорони, але ці охоронці не довели, що вони є представниками державної структури, якби це робили поліцейські в формі, не було б ніяких питань, але цим людям, які не представилися, не сказали, хто вони, я не довіряю, тому такі дії мені не подобаються. Я вважаю це тиском на всіх гостей, бо охоронці, які були тут, запитували мене, хто прийде і з якого входу, і потім планували, як правильно облаштувати цю охорону. Вважаю, що, попри терористичну загрозу, такі заходи – це лише маска для того, щоб охороняти двох осіб, які тут знаходяться.