Луцьк: незряча й нечуюча бабуся вʼяже рукавиці бійцям

Рукавиці-бійцям-АТО-Кадр-6139

Лучанка Валентина Мазурик не бачить і не чує, а в’яже рукавиці нашим воїнам.

Її чоловік Петро Дячук, теж незрячий і без однієї руки, допомагає і зустрічається з доброчинцями, які приносять нитки. Їх син, маючи 2-у групу інвалідності, другий рік захищає Україну на Сході, ‒ йдеться в сюжеті ВОДТРК.

Валентина Мазурик показує коробки з нитками. Їх розрізняє на дотик. Єдине, з чим не може впоратися, – колір. Просить сторонніх, щоб відбирали темні, бо так треба солдатам. Упродовж кількох місяців пані Валентина невпинно в’яже, заплітаючи в кожен вузлик свою маленьку молитву, віру і надію на Перемогу. А почала з того, що розпустила власноруч в’язане покривало. Не бачачи і не чуючи, жінка сама розробила технологію в’язання. Адже такої одежини ніде не купиш, ‒ зазначають журналісти.

Першу партію рукавичок, а це 118 пар, сім’я вже передала через «Самооборону Волині». Каже, довго не могла знайти тих, хто може відправити допомогу воїнам. Випадково зателефонувала до журналіста Мирослава Ватащука, а він уже допоміг і нитками, і контактами з іншими волонтерами.

Щодня по 10 годин невтомна жінка не випускає з рук ниток і спиць. Хоча сама потребує допомоги. Якби вдалося слух повернути, каже чоловік. Шанси є, але операція коштує 21 тисячу доларів.