Які закони «пишуть» волинські нардепи: Ігор Лапін

12272760_1662095740735911_863816949_n

Як відомо, саме законодавчі ініціатив мають бути основним заняттям депутатів законодавчого органу України Верховної Ради. Журналісти ВАР вирішили перевірити, які напрацювання у цьому має нардеп від луцького округу №22 Ігор Лапін за рік з часу прийняття присяги 27 листопада 2014-го.

ЧИТАТИ ПРО ЗАКОНОДАВЧУ РОБОТУ СЕРГІЯ МАРТИНЯКА

ЧИТАТИ ПРО ЗАКОНОДАВЧУ РОБОТУ ІГОРЯ ГУЗЯ

Загалом за рік Лапін став автором та співавтором 25 проектів Законів та постанов ВРУ. Пропонуємо вам найважливіші, на нашу думку, для волинян:

Справедлива «комуналка» для шахтарів

Проект закону «Про внесення змін до Гірничого закону України щодо уточнення порядку компенсацій за оплату комунальних послуг» ми вже описували у публікації про Ігоря Гузя, адже його співавторами стали Ігор Гузь, Ігор Лапін, Михайло Бондар та Ігор Васюник. Основна ідея проекту від 25 грудня 2014 року – створити правову основу для компенсації витрат на опалення для шахтарів, які мають вдома індивідуальне непічне опалення.

«Іншими словами, з метою забезпечення соціальної справедливості, законодавчо були закріплені дві основні категорії пільг: надання побутового вугілля у натуральному вигляді та компенсація за спожиті енергоресурси та комунальні послуги за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Проте, на сьогодні існує категорія шахтарів, які проживають у будинках, що з різних не залежних від них причин (зубожіння та занепад муніципального теплового господарства тощо) переведені з центрального опалення на самостійне опалення квартир за допомогоювстановлених у них систем індивідуального опалення. У Гірничому законі України питання виплати компенсацій таким особам не врегульовано, що призводить до соціальної несправедливості та ставить в нерівне становище шахтарів, які проживають у будинках з різними видами опалення», – пояснюють нардепи. Зараз цей законопроект очікує на розгляд у другому читанні.

Нардеп? В армію!

Проектом закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підлягання призиву на військову службу або збори народних депутатів України» Ігор Лапін та ще 7 нардепів пропонували створити можливість для призову народних депутатів. Зареєстрували його 15 січня 2015 року.

«Проектом пропонується усунути обмеження щодо можливості призову народних депутатів України на військову службу та на навчальні чи спеціальні збори», – вказують народні депутати. Однак цей проект рішення у Верховій Раді відхилили та зняли із розгляду.

Покращення для адвокатів

19 січня 2015року у Верховній Раді зареєстрували законопроект Ігоря Лапіна про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (щодо статусу і гарантій адвокатської діяльності та формування органів адвокатського самоврядування). Саме така тематика не випадкова, адже раніше Лапін довгий час був адвокатом.

Нардеп вказує, що в нинішній редакції «адвокатського» закону є багато недоліків: «В чинній редакцій цей Закон містить ряд дискримінаційних норм щодо набуття статусу адвоката, вибору адвокатами форм здійснення адвокатської діяльності, а також норми, якими встановлено абсолютно непрозорий і несправедливий спосіб формування органів адвокатського самоврядування, їх невиправдано велику кількість, бюрократичний характер діяльності цих органів, їх очільників та штатних працівників».

Тому він пропонує зокрема такі нововведення:

збільшення цензу стажу роботи у галузі права для осіб, які виявили намір набути статус адвоката та терміну їх стажування, а натомість – скасування плати за складання кваліфікаційного іспиту та стажування;

закріплення реальних гарантій адвокатської діяльності, зокрема, в частині збереження адвокатської таємниці та щодо обсягу відомостей, документів та інформації, які адвокат може збирати при здійсненні адвокатської діяльності;

– закріплення права адвокатів, адвокатських бюро та об’єднань самостійно обирати встановлені законом систему і порядок оподаткування доходів від адвокатської діяльності, в тому числі спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а також, для адвокатських об’єднань самостійно визначати порядок укладання договорів про надання правової допомоги;

– вдосконалення процедури формування органів адвокатського самоврядування шляхом її спрощення та забезпечення участі всіх адвокатів у такому процесі;

зменшення строків перебування на посадах голів, їх заступників, секретарів органів адвокатського самоврядування та скасування виплати їм винагороди за виконання ними своїх обов’язків;

ліквідація Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, скасування обов’язкового членства всіх адвокатів в Національній асоціації адвокатів України та скасування нинішнього статусу цієї організації з наданням адвокатам права самим вирішувати, в які об’єднання вони вступають.

Наразі цей законопроект опрацьовують у комітетах ВРУ.

original-1

Фото видання “Українська правда”

Лікування для студентів

Проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних закладів)» Лапін разом із 6 нардепами зареєстрував 27 січня 2015 року.

Для Луцька він актуальний тому, що через зміни до законодавства на початку 2015 року санаторій-профілакторій СНУ імені Лесі Українки фактично залишився без фінансування. 28 грудня 2014 року народні депутати оновили редакцію закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» таким чином, що із пункту 4 зникла норма по те, що держава забезпечує часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв.

Як ідеться у пояснювальній записці до проекту. Таких санаторіїв-профілакторіїв у країні 50. Щоб продовжити їх життєдіяльність пропонували виділити майже 45 мільйонів гривень: «Прийняття відповідних змін передбачатиме фінансування санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування України у розмірі 44,8 млн. грн., що здійснюватиметься в межах бюджету Фонду на поточний рік (3,73 млн. грн. в місяць)». 3 листопада закон прийняли. Однак президент Петро Порошенко його ветував та повернув у Раду 23 листопада. У «гаранта» зокрема вважають, що згідно із чинним законодавством гроші треба виділяти не закладам, а конкретним студентам на лікування.

Тільки адвокати

Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права фізичних та юридичних осіб на професійний захист та представництво їх інтересів у судах та інших державних органах» Лапін зареєстрував 27 січня.

У ньому нардеп пропонує закріпити можливість представляти громадян в суді тільки адвокатам та юристам підприємств. «…Саме тому, вкрай необхідним є законодавчо встановити, що представництво інтересів в судах та інших державних органах здійснюють виключно адвокати… При цьому, Законопроект передбачає і можливість здійснювати представництво в судах тими юристами, як перебувають в трудових відносинах зі своїми довірителями – юридичними особами та фізичними особами-підприємцями. Це зумовлено тим, що юристи, які роками працюють на тому чи іншому підприємстві, в установі, організації, безумовно детально володіють специфікою роботи «свого» підприємства, а власники не завжди вважають за доцільне залучати до роботи саме адвоката», – пояснює Лапін.

Нині цей законопроект опрацьовують у профільному комітеті.

Блокада окупованого Донбасу

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо удосконалення законодавства про тимчасово окуповані території» Лапін та ще 13 нардепів зареєстрували 3 червня.

Вони пропонують зафіксувати за окупованими «ДНР» та «ЛНР» територіями Донбасу офіційний статус тимчасово окупованих, а також:

обмежити в’їзд громадян України на тимчасово окуповану територію України;
заборону переміщення товарів на тимчасово окуповану території або з тимчасово окупованої території;
забезпечення права переміщення вантажів з гуманітарною допомогою на тимчасово окуповану територію;
– забезпечення права фізичних осіб на вільне переміщення на тимчасово окуповану територію або з тимчасово окупованої території особистих речей, транспортних засобів особистого користування, зареєстрованих в Україні, що перебувають у приватній власності таких осіб, інших товарів для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності;
– розповсюдити гарантії, передбачені Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях Донбасу.

Законопроект вже доопрацьовували, а нині він чекає на розгляд.

999-848x565

Не платиш аліменти? В армію!

Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергового призову на військову службу під час мобілізації громадян, які ухиляються від сплати аліментів» Лапін та ще 6 нардепів подали 13 березня 2015 року.

Його подання мотивували тим, що в Україні надто багато людей невчасно платять аліменти. У пояснювальній записці наводять таку статистику: «станом на 01 січня 2015 року на виконанні в органах Державної виконавчої служби перебуває 626 097 проваджень по виконавчих документах. При цьому, кількість виконавчих проваджень, за якими сума заборгованості перевищує суму платежів за 6 місяців, налічує 91 558 документів (22,8%), відповідно кількість повідомлень щодо притягнення боржників до кримінальної відповідальності становить 81 287, з яких задоволено лише 16 263 (20%) повідомлення. Крім того, протягом звітного періоду державними виконавцями до суду направлено 62,5 тисячі подань про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, з яких задоволено 16,3 тисячі (26%)».

Тому нардепи пропонують в першу чергу мобілізовувати таких несумлінних платників аліментів, адже це переважно чоловіки. «Під час особливого періоду в країні, пов’язаного зі збройним конфліктом на території східної частини України, першочергове залучення боржників до виконання військового обов’язку дозволить повністю акумулювати та направити всі сили на захист державного суверенітету та територіальної цілісності держави.
На сьогодні, саме органи державної виконавчої служби володіють найбільш точною інформацією щодо боржників по сплаті аліментів…

Таким чином, саме цей орган державної влади може відслідковувати осіб, зі складу боржників по аліментних зобов’язань, та має змогу направляти їх відомості до районних (міських) військових комісаріатів з метою надання таким особам можливості отримувати дохід з офіційних джерел та сплачувати аліменти».

Нині це проект Закону очікує на розгляд у Верховній Раді.

Захистити ґрунт

Проект закону «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості» Лапін подав 20 січня 2015 року. Йдеться про абсолютно новий закон, яким він хоче «встановлення основоположних принципів державної політики та правил, які б гарантували збереження унікального ґрунтового покриву країни, його екологічних і продукційних функцій та створення необхідних умов для ефективного використання ґрунтових ресурсів без негативних наслідків для наступних поколінь».

Проте законопроект не пройшов профільний комітет з питань аграрної політики та земельних відносин. Там вказали, що захист ґрунтів вже передбачений у законі «Про охорону земель», «тому, внесення окремого законодавчого акта, що регулюватиме правові, економічні, екологічні та організаційні основи використання та збереження ґрунтів… є недоцільним».

Територіальна оборона по-новому

Проект закону «Про територіальну оборону України» Лапін та ще 15 нардепів зареєстрували 17 липня. У ньому обранці пропонують врегулювати важливі аспекти територіальної оброни України.

«Події весни 2014 року показали неспроможність існуючої системи територіальної оборони із захисту територій держави. Водночас масовий добровольчий рух, що втілився у формуванні батальйонів територіальної оборони, продемонстрував потужний потенціал для її розвитку з урахуванням нових військово-політичних обставин» – йдеться у пояснювальній записці.

Тому в проекті закону пропонують визначення правової основи та організаційної основи територіальної оборони, створення та визначення організаційно-правових основ Сил резерву територіальної оборони як складової військового резерву Національної гвардії України, відродження історичних українських назв військових підрозділів стосовно Сил резерву територіальної оборони, визначення повноважень різних органів у сфері територіальної оборони.

Нині законопроект опрацьовують у профільному комітеті.

Антон БУГАЙЧУК