Експерти розкрили таємниці Держбюджету-2016

Міністерство фінансів України 30 листопада оприлюднило проект Державного бюджету на 2016 рік.

Про це пише ТСН.ua.

На жаль, міністерство не опублікувало додатки до головного фінансового документу країни з даними щодо структури надходжень та видатків, що ускладнює його аналіз.

Деякі дані урядовці щоправда відкрили. Згідно з документом, доходи у державну скарбницю у наступному році становитимуть 598,2 млрд грн, а видатки — 673,968 млрд грн. Граничний обсяг дефіциту становитиме 83,694 млрд грн.

Проте експерти зауважують, що реальний дефіцит може значно відрізнятися від вказаної суми. Така практика вже стала фінансовою традицією України. А крім того, є й реальні причини зростання видатків бюджету, а відтак і його дефіциту: наприклад, додаткового фінансування може затребувати Фонд гарантування вкладів, бо невідомо, скільки ще банків зазнають ліквідації у наступному році.
Також “темною конячкою” цього бюджету лишається НАК “Нафтогаз”, на збитковість і дотаційність якого раніше постійно скаржилися економісти. Щоправда, за результатами дев’яти місяців цього року Національна акціонерна компанія нарешті отримала невеличкий прибуток. Тож є підстави сподіватися, що НАК перестане витягувати з держбюджету всі соки.

Ще одна проблема законопроекту про держбюджет – він має ґрунтуватися на податковій реформі, яка ще досі перебуває у процесі обговорення. Тож економісти навіть припускають, що урядовці та депутати зможуть прийняти так званий проміжний бюджет, щоб вже у наступному році, зважаючи на податкові нововведення, доопрацювати документ. Проте це у свою чергу може тягти за собою не дуже приємні для України наслідки.

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру ім. Разумкова:

– Як було оголошено, проект бюджету будуватиметься на тій чи іншій податковій основі, яка зараз перебуває у процесі дискусії. І дуже важко сказати, чим ця дискусія завершиться, тому що є дві концепції – Міністерства фінансів і комітету Верховної Ради. Вони на сьогодні хоч і говорять про те, що можливі компроміси, але поки що не дуже зрозуміло, у чому вони полягатимуть.
У пропозиціях Верховної Ради розрив між доходами і видатками більший, ніж у Мінфіну. Це на певних етапах може створювати додаткові ускладнення. Наприклад, той самий МВФ не дуже цікавлять абсолютні чи відносні показники, куди йдуть видатки і звідки отримуються доходи. Найголовніше для нього питання – це збалансованість бюджету. Тобто тут питання полягає у рівні дефіциту бюджету і джерелах його покриття. Якщо джерела фінансування раціональні та виважені або зрозумілі і прозорі, МВФ спокійно сприйме будь-які новації. А позиція МВф для нас дуже важлива, бо якщо від нього Україні надходитимуть транші, то буде фінансування і від Світового банку, і від ЄБРР, і від ЄС, й американський кредит буде більш доступним тощо.
Я міг би вітати лібералізацію податкового законодавства, але поки що не бачу, як цей процес допоможе просувати бюджет. За короткий проміжок часу податкові зміни навряд чи принесуть достатньо ресурсів, щоб покрити виплату пенсій, фінасування соціальних програм, освіти, культури тощо. А розрахувати видатки на ці сфери у наступному році потрібно вже зараз. Тож тут є високі ризики.
Основа податкової реформи – це зміни структури економіки, структури надходжень і видатків. І насамперед, звичайно, треба починати з розуміння того, що робити з видатками. Крім того, дуже чітко потрібно розуміти, як зміниться економічне середовище, якщо ми дійсно більше бюджетних ресурсів залишаємо на місцях. Це до питання децентралізації. Кожна гривня, вкинута в економіку, частково повертається у вигляді податків, але тут дуже чітко треба розуміти кругообіг.
А зараз, на жаль, не вироблено зрозумілої податкової концепції. Значною мірою тут є недопрацювання Міністерства економіки, яке не оцінило вплив різних податкових моделей та схем на економічний розвиток.
Цілком можливо – прозвучав такий варіант – до таких змін треба йти поступово. Формально ми всі терміни ухвалення податкової реформи та бюджету вже згаяли. Але у нас навіть у спокійні роки бюджет ухвалювався і в лютому, і в квітні. Тому навіть якщо будуть пробуксовки, цілком можливо, що зараз є сенс ухвалити якийсь “проміжний” бюджет з тим, щоб у лютому-березні його переглянути, уточнити, для того, щоб зрозуміти, в якому напрямі ми рухаємося.
Однак у цьому сценарії є свій недолік. Адже МВФ також не буде розглядати такий бюджет як остаточний, і відтак може утриматися від фінансування. Звичайно, тут може бути якесь компромісне рішення, необхідні будуть додаткові перемовини з МВФ. У будь-якому випадку значною мірою тут ми повинні все таки орієнтовуватися на Міністерство фінансів, яке знає і розуміє позицію МВФ.

Борис Кушнірук, економіст:

– Дефіцит у 83 млрд грн не є страшним, але річ у тому, що це не остаточна цифра, реальний дефіцит більше. І це проблема, тому що туди не включаться потенційний дефіцит “Нафтогазу”. В принципі, є підстави сподіватися, що його може і не бути, тому що керівники НАК “Нафтогаз” сказав, що за 9 місяців вони вийшли на маленький, але прибуток. Таке сталося вперше за багато років. Навряд чи можна сказати, що “Нафтогаз” поповнюватиме бюджет, але він принаймні зможе не тягнути гроші з бюджету. Він і зараз є великим платником податків в бюджет, але по одним статтям вони сплачують, а по іншим – саме з бюджету беруть гроші. Тепер вони можуть вийти на нуль, тобто державі не потрібно буде фінансувати НАК “Нафтогаз”.
Друга невизначений момент – це Фонд гарантування вкладів. Ймовірно, що в залежності від потреби у закритті банків, він потребуватиме додаткового фінансування. Це момент, як і з “Нафтогазом”, не прописаний, але передбачений.
А у зв’язку з тим, що ці статті чітко не виписані, є ризики того, що вони можуть з’явитися, а відтак будуть додаткові видатки з бюджету. При чому таку практику в Україні проводять вже не перший рік, така традиція триває з 2009 року, коли у бюджеті є два дефіцити. Тобто є такі видатки, які містяться у тілі закону про бюджет, але чомусь не вносяться до видатків, хоча за своєю економічною суттю є саме такими.
Це відбувається, тому що у нас люблять гратися з реальним дефіцитом бюджету. Вони таким чином роблять вигляд, що у нас дефіцит нібито менший, хоча насправді він більший. Тому тут питання полягає у тому, що дефіцит бюджету може бути більший від зазначеного у нинішньому законопроекті.
Крім того, є ще один момент щодо видатків, який відображений у законопроекті про бюджет, але при цьому його немає в інших законодавчих актах, – це ліквідація галузевих академій наук з інтеграцією їх до складу Національної академії наук. Це може передбачати певне скорочення видатків. Але по-перше, це питання мало би регулюватися не самим лише бюджетним проектом. А по-друге, перевірити, наскільки це дійсно скоротить видатки можна лише переглянувши додатки до законопроекту, яких поки що не оприлюднили.