У Луцьку триває судовий процес журналістів проти санаторію

Під час другого судового засідання у справі журналістів «Громадського.Волинь» проти санаторію «Лісова пісня» із вимогою надати відповідь на інформаційний запит щодо штатного розпису та посадових окладів розпочалися гострі суперечки.

Розгляд справи продовжили у п’ятницю, 27 листопада.

Нагадаємо, у 2015 році розгорівся скандал щодо цього санаторію, фігурантами якого стала фінансова інспекція, громадська рада при ОДА та журналісти.

Так, у ще 2014 році фінінспекція виявила порушення у господарській діяльності «Лісової пісні». Згодом їх також побачили члени громадської ради при ОДА, які відвідали санаторій. Зокрема йдеться про «секретні» номери, про які не знав керівник, будинки, що «висять в повітрі» через санітарно-гігієнічні норми, радянські «люкси» тощо.

Проте виявилося, що члени громадської ради при ОДА Богдан Рущинський, Андрій Горошко і Віталій Захарченко отримували зарплати в санаторії. Цей факт викликав незадоволення голови ради Ігоря Дильова та багатьох членів ради. Тому вони закликали громадські організації, які делегували Рущинського, Горошка та Захарченка, провести ротацію. Журналістка видання «Громадське.Волинь» Оксана Ковальчук намагалася отримати підтвердження працевлашутвання активістів, витребувавши у санаторію штатний розпис і посадові оклади працівників через інформаційний запит.

Однак директор Віктор Карпук відмовив на підставі власного наказу №89 від 11.08.2015 «Про введення в дію Положення «Про комерційну таємницю та конфінденційну інформацію санаторію «Лісова пісня». У своїх заперечення Карпук наполягає, що інформація про штатний розпис та посадові оклади не становить суспільний інтерес.

Під час судового засідання 19 листопада Оксана Ковальчук розповіла, що у «Лісовій пісні» двічі проігнорували запит видання і лише з третього разу після відправлення запиту на інформацію рекомендованим листом, надали відповідь із відмовою. Як пояснив представник видання та головний юристконсультант незалежної профспілки України Олександр Тарасов, інформація про штатний розпис та посадові оклади працівників комунального санаторію не може бути віднесена до комерційної таємниці. Тоді представники відповідача в суд не прийшли.

Вже 27 листопада Богдан Рущинський заявив, що є безробітним і представляє «Лісову пісню» на підставі довіреності від 20 листопада 2015 року.

Під час судово процесу адвокат відповідача Сергій Величко вимагав залишити позов без розгляду, бо позивач нібито подав дві вимоги, а заплатив судовий збір лише за одну. Натомість захисник «Громадського.Волинь» Олександр Тарасов наполягав, що дві вимоги «визнати незаконними дії та зобов’язати вчинити дії» є пов’язаними, тому судовий збір треба платити 1 раз.

Йдеться про визнання незаконною вимогу надати інформацію та зобов’язання надати цю інформацію, про що суд просили журналісти. У підсумку суддя Віра Смокович вирішила відмовити у задоволенні клопотання Величка.

Пояснюючи свою позицію, Сергій Величко заявив, що позов є неправомірним та безпідставним. За його словами, «Лісова пісня» не є підприємством, яке розпоряджається бюджетними коштами, бо в нього немає казначейського рахунку. А ще він зазначив, що контракт Волинська облрада, яка є засновником, укладала тільки із директором Віктором Карпуком.

Також він наголошує, що «Лісова пісня» не є розпорядником публічної інформації. Інформацію про штатний розпис та посадові оклади працівників санаторію він не вважає публічною та важливою для суспільства.

Богдан Рущинський заявив, що санаторій не фінансується із держбюджету та зауважив, що «Громадське.Волинь» як громадська організація «грубо втручається у господарську діяльність підприємства» та «очорняє» санаторій та «паплюжить колектив» із 376 людей. Тому він сумнівається, що «Громадське.Волинь» працює заради суспільства.

Натомість Олександр Тарасов заявив, що санаторій «Лісова пісня» працює на підставі повного госпрозрахунку та на базі комунальної власності. Захисник пояснює, що інформація таки становить суспільний інтерес, бо власником санаторію є територіальна громада через Волинську обласну раду. Порядок використання майна громади становить для неї суспільний інтерес, – вважає Тарасов.

Він нагадав, що нова ревізія ДФІ у санаторії знову виявила порушення. Натомість адвокат Сергій Величко заявив, що Держфінінспекція не мала право надавати на запит «Громадське.Волинь» матеріалів ревізії «Лісової пісні».

У підсумку судове засідання вирішили продовжити о 14:00 3 грудня, щоб сторони могли надати додаткові докази.