Другий етап декомунізації України: що й коли. ІНФОГРАФІКА

Завершився перший етап декомунізації тоталітарних назв. Після 21 листопада 2015-го рішення про нові назви вулиць українських міст та сіл прийматимуть міські та сільські голови за участі громади.

Рішення про нові назви населених пунктів упродовж трьох місяців ухвалить парламент, – про це йдеться в публікації на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Перший етап масштабного процесу декомунізації, який тривав півроку з 21 травня до 21 листопада 2015 року дозволяє відкоригувати подальші зусилля та стратегію. Закон передбачає наступні етапи – вони триватимуть ще півроку.

Політична незрілість деяких політиків і чиновників призвела до того, що 6 місяців першого етапу реалізації декомунізаційних законів подекуди пішли не на їх втілення, а на дискутування про потребу виконання закону.

Після місцевих виборів 25 жовтня виконання декомунізаційного закону значно активізувалося, особливо в останні три тижні – у листопаді.

Наприклад, у Іллічівську на Одещині спершу велася потужна кампанія за нібито можливу відмову від перейменування. Натомість уже 12 листопада відбулися громадські слухання, а 20-го міськрада ухвалила перейменувати місто на Чорноморськ і надіслала відповідне рішення до парламенту. І це не поодинокий випадок.

Загалом перейменуванню підлягають 32 міста, з них лише у 18 була змога провести громалські обговорення – решта на окупованих територіях. Правом обрати нову назву тою чи іншою мірою скористалися 13 міст, щодо 4 з них подання ще минулого тижня отримав парламент. Загалом до ВРУ минулого тижня надійшли 25 подань, втім це не остаточна цифра – час надіслати подання ще є.

Згідно з законом, ВРУ протягом трьох місяців ухвалить рішення про нові назви міст та сіл, на підставі їх подань або рекомендацій Інститту національної памяті. Щоб сформувати рекомендації, УІНП створює експертну комісію і закликає місцеві громади, які не встигли до 21 листопада, ще протягом місяця подавати пропозиції нових назв до Інституту. Думка громади буде максимально врахована, запевняють експерти.

Попереду ще півроку, щоби декомунізаційні закони реалізувати повною мірою (детальніше механізм див. у доданій інфографіці).

Під час першого етапу вулиці, названі на честь найбільш одіозних комуністичних діячів, загалом перейменовано. На честь менш відомих, натомість, багато де позалишалися – тут необхідне проведення додаткової роз’яснювальної роботи. Адже не завжди мешканцям донесли інформацію про те, ким насправді були діячі, на честь яких названо вулиці, де вони живуть. Тепер слово за міськими та сільськими головами.

Наприклад, Київ і Харків перейменували половину вулиць із необхідних, у Києві громадське обговорення решти практично завершено, у Харкові – триває. Інститут національноі пам’яті закликає громадськість активно користуватися правом вибору.

Також декомунізаційне законодавство створило цивілізований механізм демонтажу пам’ятників, пам’ятних дощок тощо, якими пропагував себе комуністичний режим, й убезпечило цей процес від стихійності. У наступні півроку рішення про демонтаж ухвалюватиме мер або сільський голова на підставі консультацій з експертною радою митців – а саме, що з демонтованого, яке містить символіку комуністичного чи нацистського тоталітарного режимів, становить мистецьку вартість і де його зберігати.

Декомунізація торкнулася й армії: 18 листопада 2015 р. Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким із почесних найменувань українських військових частин вилучать елементи, успадковані від Радянської армії.

Декомунізація є одним із прикладів, коли зміни готувалися за широкої участі громадськості. Так, з літа 2014 року створено групу «Політика національної пам’яті» в рамках Ініціативи «Реанімаційний пакет реформ», яка об’єднала понад 20 істориків та експертів з громадських організацій, наукових установ та інститутів та представників державних органів влади. В рамках діяльності РПР, питання національної пам’яті були включені в «Дорожню карту реформ». Після Революці гідності питання національної пам’яті стали розглядатися як цілеспрямована державна політика, яка є публічною, виконується згідно спеціальних законів та базується на громадській участі. Декомунізація, необхідна задля упередження спроб використати тоталітарні практики проти нашого суспільста.

Учасники Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, Андрій Парубій, перший заступник Голови Верховної Ради, Владислав Мороко, директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації, Ярослав Юрчишин, експерт з питань адвокації Реанімаційного Пакету Реформ.

alhorytm-perejmenuvannia5_jp