Мартиненко на урані міг заробити 770 мільйонів

Народний депутат, екс-нардеп від Волині Микола Мартиненко за рік міг заробити на продажі уранового концентрату близько 770 мільйонів гривень.

Про це пише Українська правда.

“На початку червня СБУ зафіксували факти системних порушень під час закупівлі уранового концентрату для потреб ядерної галузі”, – йдеться в розслідуванні.

СБУ посилалася на довгостроковий контракт між “Енергоатомом” і СхідГЗК, який передбачав поставки уранового концентрату для потреб енергетичного комплексу за рахунок власних ресурсів комбінату.

Східний ГЗК, незважаючи на факти, опубліковані СБУ, заперечує факт закупівлі уранового концентрату у будь-яких постачальників.

СхідГЗК стверджує, що протягом минулого року підприємство виробило 809 тонн уранового концентрату із самостійно добутої руди. Далі цей концентрат був проданий “Енергоатому”.

“На сьогоднішній день “Енергоатом” ні в кого крім як у СхідГЗК урановий концентрат не закуповує. Російський ТВЕЛ поставляє паливні збірки держкомпанії для виробництва яких, окрім українського концентрату, використовує своє паливо”, – заявили в компанії.

“Можливо, причина такої секретності держкомпаній полягає в тому, що ГЗК і керівництво “Енергоатому” намагаються приховати корупційну схему, за якою збитки держави за рік можуть становити 770 млн гривень”, – зазначають автори.

У розслідуванні йдеться про існування контракту між казахським “Степногірським гірничо-хімічним комбінатом” і австрійською компанією Steuermann Investitions.

Згідно з його умовами, близько 600 тонн уранового концентрату казахського виробництва повинні бути поставлені на український СхідГЗК у 2015 році. Орієнтовна вартість угоди – 60 млн доларів.

У контракті казахський комбінат виступає в якості продавця, австрійська фірма – покупцем, а СхідГЗК – в якості “вантажоодержувача”, і за умовами договору нізащо не платить.

Як наголошується, в кінці вересня Steuermann Investitions заплатила Степногірському комбінату за цей обсяг палива 38 млн доларів. Тобто 1 кілограм концентрату обійшовся австрійської компанії в 95 доларів.

“Цей контракт був укладений сторонами в лютому 2015 року. З того моменту на український комбінат було поставлено вже близько 400 тонн концентрату. Але на українській митниці з ціною казахського концентрату відбулася несподівана трансформація”, – йдеться в статті.

З документів, які опинилися в розпорядженні “Української правди”, випливає, що ті самі 400 тонн концентрату пройшли українську митницю в кінці вересня.

У дозволі на ввезення позначено, що паливо поставила австрійська Steuermann Investitions, а прийняв продукцію СхідГЗК. Але ціна концентрату при цьому істотно змінилася.

У митній декларації вказана сума контракту 51,6 млн доларів. Тобто на українському кордоні казахський концентрат “подорожчав” з 95 доларів до 129 доларів за 1 кілограм.

Українська держкомпанія не тільки заплатила за концентрат, який був куплений в іноземного виробника, а й ще й на 13,6 млн доларів більше реальної вартості. І не виробнику, а австрійській прокладці.

У розслідуванні говориться, що подібний контракт існував між казахською компанією, австрійською прокладкою і СхідГЗК в кінці минулого року.

Збиток за цим контрактом СБУ оцінила в 10 млн доларів. Хоча згідно з первинними документами, які є в розпорядженні “Української правди”, “заробіток” австрійської компанії також становив 13,6 доларів.

“Всього з допомогою австрійської прокладки державна компанія, згідно з двома контрактами 2014 і 2015 року купить 1000 т уранового концентрату. Тобто, загальна сума збитку державі може становити 34 млн доларів або 770 млн гривень”, – пишуть автори.

Steuermann Investitions була зареєстрована у Відні ще в 1999 році. Вона належить фірмі з Ліхтенштейну Nemessis Anstalt.

Станом на 2015 рік Steuermann входить до наглядової ради Запорізького абразивного комбінату, який входить в сферу інтересів Жванії і Мартиненка.

Також Steuermann Investitions є засновником російського ЗАТ “Салено” поряд з іншим акціонером – Коте Соткімлавою.

Соткімлава, у свою чергу, згідно з даними російського реєстру юридичних осіб, числиться директором компанії “Атоменергоресурс”. Ця компанія була заснована ірландською “Брінкфорд Лімітед” і, як відомо, входила в сферу інтересів Мартиненка і Жванії.

Директор і номінальний власник австрійської компанії Steuermann Investitions Вольфганг Айбергер володіє 0,55% акцій “Діамант банку”, який на чверть належить бізнес-партнеру Мартиненко Давиду Жванії.

Але головне, у австрійської компанії є “дочка” в Україні. Її засновник – все той же Вольфганг Айбергер.

До кінця 2012 року ДП “ШТОЕРМАН – Україна ГмбХ” була власником 66% акцій нафтогазової компанії “Пласт”, яка до 2012 року належала Миколі Мартиненку, поки її не придбав нардеп-коневод Олександр Онищенко.

“І моя компанія “Пласт” вже з ліцензією. Я її купив у депутата того ж “Народного фронту” Миколи Мартиненка готовим продуктом, який сьогодні працює”, – розповідав Онищенко.

У коментарі “Українській правді” Мартиненко заявив, що не знає про існування компанії Steuermann Investitions. Нардеп стверджує, що не знайомий з Соткімлавою. “Я знаю багато грузинів, але це прізвище чую вперше”, – запевнив Мартиненко.