На Волині судяться з луганською міліцією

115514

Волинянин, який впродовж року служив в Луганському УМВС та покинув службу за власним бажанням, у Волинському окружному адмінсуді оскаржує наказ про своє звільнення.

Чоловік переконує, що звільнився за власним бажанням, а його звинуватили в невиконанні наказів, безвідповідальності та поганій службі, – повідомляє Під прицілом.

В суді чоловік розповів, що впродовж 1995-1997 років працював у правоохоронних органах, звідки був звільнений в запас. Після цього займався будівництвом, одружився та спробував себе в кількох професіях.

Однак з часом загострення конфлікту на Сході України, чоловік вирішив повернутися в правоохоронні органи та подав заяву до Волинського управління МВС України. Через кілька днів він отримав лист з відомства про те, що наразі немає вільних вакансій.

Тоді чоловік почав шукати роботу в інших обласних управліннях міліції і так опинився в Луганську.

Там чоловіка прийняли як старшину міліції батальйону патрульної служби особливого призначення «Луганськ-1». Спочатку, розповідав чоловік, служба проходила нормально, хоч і дещо напружено. Проте згодом більшість військовослужбовців почали відчувати на собі психологічний тиск з боку командування батальйону.

«Нам не вистачало форми і забезпечення, нас ніхто не хотів слухати. Ми писали багато скарг і рапортів, але всі вони потім опинялися в смітнику. Ми нікому навіть розказати не могли про те, що в нас в батальйоні робиться. Мене особисто кілька разів лякали тим, що я повинен буду відповісти за бронежилет, який згорів. Мені командири казали, що якщо я буду десь скаржитися, то вони знайдуть за що мене притягнути до відповідальності», – розповідав в суді колишній міліціянт.

Окрім рапортів зі скаргами на адресу командування, чоловік написав лист в Адміністрацію Президента та дзвонив на гарячу лінію Служби Безпеки України. Проте це не дало бажаного результату, а навпаки спровокувало ще більший тиск зі сторони керівників батальйону.

Крім того, чоловік написав 4 рапорти, декілька з яких були про звільнення за власним бажанням. І, зрештою, в березні цього року волинянин отримав наказ про своє звільнення, однак підставою для цього стало не власне бажання, а невиконання наказів та доручень, безвідповідальне ставлення до себе і роботи та незнання посадових інструкцій.

Таке формулювання наказу дуже не сподобалося чоловіку, а тому він подав позов до суду про скасування наказу в частині підстави для звільнення.

В суді чоловік розповів про всі знущання, які йому довелося пережити, а також про неодноразові спроби звільнитися зі служби за власним бажанням.

Зауважимо, що представники Луганського управління МВС України до суду не приїхали, а натомість надіслали клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Крім того, представники відомства вказала, що однією з підстав звільнення позивача було те, що він не пройшов випробування на час іспитового терміну.

Хоча сам позивач це цілком заперечив і пояснив, що його на роботу приймали без іспитового терміну, він має навіть відповідний наказ про це.

Втім, головуючий суддя по справі зачитав ще один наказ, який поштою надіслали представники Луганського УМВС, від тієї ж дати і під тим же номером, що й позивач, однак у ньому було зазначено про іспитовий термін.

Позивач підозрює, що цей наказ працівники Луганського УМВС могли просто сфабрикувати, а тому попросив суддю витребувати додаткові докази та документи з управління. З цих підстав суддя оголосив перерву в судовому засіданні.