Луцьк агітаційний: білборди

Агітаційна кампанія виборів до місцевих рад ввійшла в фінальну фазу. За кілька днів до 24 жовтня, “дня тиші”, Луцьк завалений білбордами та сітілайтами з меседжами партій та світлинами кандидатів. Політики по максимуму використовують останній етап, аби врізатися в пам’ять виборця та переконати його поставити галочку в потрібному місці в бюлетені.

В середині серпня ВАР писав про те, як агітують з білбордів гравці політичного ринку. Сьогодні розповімо про те, як змінилися їхні меседжі та про політсили, які приєдналися восени.

******

Відразу відзначимо загальну тенденцію – в рази побільшало білбордів з фотографіями кандидатів. Зазвичай це кандидати в обласну раду або на мера Луцька, для яких використання великогабаритної зовнішньої реклами виправдане, бо охоплює велику кількість виборців.

Щоправда у випадку з “Батьківщиною” цей хід “виліз боком”. Справа в тому, що світлини, приміром Сергія Григоренка та Олександра Ковальського не дуже вдало поєднали з партійним логотипом. Через це в соцмережах Григоренка порівняли з ангелом, а Ковальського – з мультперсонажем Чебурашкою. Водночас штаб їхньої колеи Ірини Патлашинської чи то передбачив такі наслідки, чи то побачив у інших кандидатів і зробив по-іншому. Партійне лого і фото поставили у різних кутках.

Щодо меседжів, то вони залишаються загальними, як і більшості політсил. “Прозорість! Справедливість! Відкритість!”, “Луцьк без корупції…” та подібне. Найкреативніший заклик на борді Григоренка – “Проголосуй за сусіда з вулиці Кравчука” і “великий палець” з соцмереж.

У порівнянні з серпнем змінилася концепція роботи у “Народному контролі”. Суттєво побільшало білбордів з закликом підтримати лідера осередку Павла Данильчука, який йде в мери Луцька. Також з’явилися одиночні борди з активітами партії, але в поєднанні з фото Данильчука.

Змінилися й меседжі партії. Якщо раніше вони повідомляли лучан, що в “Народному контролі” об’єдналися атошники, волонтери, журналісти та активісти, аби працювати разом та показували свої досягнення, то тепер з’вився білборд, на якому написано “Луцьк без корупції”, “Павло Данильчук” та “Громадський рух Народний контроль”. Що цими посилами хотіли сказати виборцям, достемено не зрозуміло, але вирізнитися на фоні інших білбордів луцькому осередку партії Добродомова вдалося.

Лідером за кількістю бордів з політичною рекламою у місті залишається луцька команда Ігоря Палиці. У серпні вони розповідали про діяльність фонду “Нового Луцька” та всіяли Луцьк рекламою “Укропу”.

Сьогодні “Новий Луцьк” замінили кандидатом в мери Олександром Товстенюком та лідером списків “Укропу” в Луцьку міську та Волинську обласну ради Палицею. Таким чином рейтинг першого хочуть збільшити за рахунок рейтингу другого. “Новий Луцьк” залишився лише у вигляді логотипу у нижньому лівому куті.

Інших меседжів на білбордах Товстенюка нема.

Змінилися й білборди “Укропу”. Зокрема, поклеїли площину з Кремлем, над яким майорить Державний прапор України. Решта – звичний набір популістичних гасел, як і в більшості інших партій. До слова, партії неодноразово критикували за загальну тематику передвиборчої риторики, яка не має стосунку до діяльності місцевих рад. Однак до якихось змін це не призвело.

Найкреативніше до агітації з білбордів підійшли у “Партії зелених”. Кандидат в мери Луцька Василь Байцим обіцяє “вимести гниль”, а саму партію презентують як “команду щирих “свіжачків”, іллюструючи усміхненим їжачком. Ці білборди з’явилися не так давно, та й по місту їх лише кільканадцять. Чи матиме така позитивна концепція підтримку в виборців, стане відомо 26 жовтня.

 

 

Як не дивно немає в місті великогабаритної агітації кандидата в мери Миколи Романюка. Зате більш ніж достатньо її від партнерів чинного міського голови по партії “Блок Петра Порошенка “Солідарість”.

Як і у випадку з “Батьківщиною” агітація ділиться на два види: партійна та кандидатська. Щодо першого виду, то тут використовують набір гасел, які йдуть на всеукраїнському рівні, тобто як і у більшості партій – набір популістичних закликів.

А от кандидати від “Солідарності” намагаються сказати виборцеві більш приземлені речі, як от наприклад Роман Романюк (Луцьк – європейське місто) або Андрій Покровський (Будуємо своє майбутнє). А частина кандидатів взагалі обрала мінімалістичний формат для білбордів – фото, ім’я-прізвище та назва партії.

Найстабільший учасник передвиборчої агітаційної кампанії – ВО “Свобода”. Уже три місяці з бордів на нас дивляться свободівці, які в різних частинах воювали на Сході України. Їх підсилили білборадами з гаслами “Вірний щит своєї нації” та фото з мітингу “Свободи”. Таким чином штаб партії Тягнибока заняв нішу, в яку не поспішають потрапити інші політсили. Однак невідомо чи виправдає себе такий хід, адже депутат міської ради має бути фахівцем у господарських питаннях, про що відповідно потрібно повідомити виборця. Цього у “Свободі” не роблять. 

Не роблять цього й ті кандидати, які можуть дозволити собі оренду білборда. Приміром, Сергій Сівак чомусь акцентує увагу на справедливих рішеннях суду.

Крім перерахованих політсил на вулицях Луцька зауважені білборд кандидатів в мери Олександра КралюкаОлени Голєвої, партій “Відродження”, Радикальна партія, “Громадянська позиція”, “Самопоміч”. До речі, в останньої теж хороша концепція та ідея.

П.С. Загалом ж наші репортери нарахували за день руху Луцьком: 73 білборди та 26 сітілайтів “Укропу”, 51 та 5 – “Свободи”, 44 і 2 – “Батьківщини”, 39 і 20 – “Солідарності”, 15 і 4 – “Наш край”, 17 білбордів “Народного контролю”. Зауважимо, що це не повний перелік, бо все місто за день обійти репортери не змогли фізично, але загалом ці цифри показують пропорцію кількості бордів.

 

Анатолій КОТЛЮК