Керівник Центру допомоги атошникам на Волині: влада пообіцяла повну підтримку

Олексій Кушнєр

Президент України недавно підписав указ про створення при облдержадміністраціях Центрів допомоги учасникам АТО. На Волині підготовку до створення центру розпочали ще минулого місяця – волиняни організували чотири волонтерські зустрічі, щоб обговорити напрями та можливості роботи Центру.

Очолить Центр учасник АТО, боєць полку «Азов» Олексій Кушнєр. Він розповів про те, для чого створювати центри при облдержадміністрації, що це дасть демобілізованим бійцям та власне про те, чим буде займатися відомство.

-Під час зустрічі, на якій губернатор повідомив про створення Центру, він анонсував, що вже відбувалися зустрічі волонтерів в ОДА. На них вдалося напрацювати якісь пропозиції?

-Ці зустріч проводили з ініціативи губернатора і  вони були спрямовані скоріше на те, щоб познайомитися із волонтерами. Зустрічі відвідала велика кількість волинських волонтерів. Але деякі із них не хочуть об’єднуватися, мотивуючи це тим, що процес відбувається за пропозиціям губернатора.

Проте принаймні всі познайомилися. Тож говорити про якісь серйозні напрацювання не доводиться.

-Ви розповідали, що самі захотіли очолити Центр. Чому?

-Насправді я спочатку виявив бажання займатися лише напрямком з оздоровлення бійців, бо маю медичну освіту. Але оскільки моя кандидатура виявилася єдиною із запропонованих, то мене добровільно-примусово призначили головою. Проте я радий цьому, бо маю величезне бажання щось робити.

Наш Центр відрізнятиметься від попередніх тим, що створений за наказом Президента, тож влада на місцях повністю сприятиме його діяльності.

Дехто поставився вороже, мовляв, для чого влада хоче знову об’єднати волонтерські організації? Насправді, все не так. Найголовніше завдання – об’єднати напрацювання різних волонтерських центрів та створити інструмент, за допомогою якого можна досягти ще кращих результатів.

Більшість волонтерів підтримали мене. Я не лише волонтер, а й учасник АТО, тому в моїх інтересах, щоб центр запрацював – треба допомогти тим, хто повернувся.

-Чим мотивують волонтери своє небажання приєднуватися?

-Очолити напрямки та центр пропонували всім, але волонтери чомусь відмовилися. Можливо, це через вибори. Найгірше те, що ми можемо втратити можливість реально допомогти. Нашим основним завданням буде контроль за службами, які відповідають за працевлаштування чи оздоровлення – ми змусимо їх допрацювати там, де чогось не зроблено.

Треба зробити усе, щоб бюрократична машина почала крутити коліщатка не заради показників, а дійсно заради допомогти бійцям.

-Як будете працювати? За фактими порушень чи недопрацювань?

-За зверненнями конкретних бійців будемо перевіряти випадки невиконання обов’язків чи ненадання допомоги. До того ж, зможемо мати вплив на служби через облдержадміністрацією. Бувають ситуації, коли достатньо просто “нагадати” про проблему.

Окрім того, маємо створити якнайповнішу базу демобілізованих. Наше завдання – обдзвонити кожного демобілізованого і розпитати, чи є якісь проблеми. Якщо так, намагатимемося їх вирішити.

-Як вважаєте, чому очолити центр запропонували волонтерам?

-Мабуть тому, що ми вже звикли з цією бюрократичною машиною боротися. Нам дають законні важелі впливу, завдяки яким ми зможемо повпливати на певних людей законним шляхом. Також ми зможемо інформацію волонтерів та громадськості уніфікувати в одну базу. Є демобілізовані бійці, які повертаються з фронту і мовчать – нікого не повідомляють, нічого не просять та просто залишаються удома. Їм потрібна не так фінансова допомога, як психологічна. Ми будемо усіх обдзвонювати.

-У цьому напрямку будете співпрацювати із сільськими, селищними, міськими радами?

-Звичайно. Центр запланований із головним осередком у Луцьку та центрами координації у районах, де працюватимуть місцеві волонтери. У центрі завжди будуть чергувати люди.

Але загалом подібні центри матимуть по 4 напрямки роботи, а ми, як прикордонна зона, матимемо 5 напрямків.

Отож, буде напрям, що стосуватиметься отримання учасника бойових дій, отримання фінансових виплат та нагород, а також відстрочення банківських кредитів тощо. Це і консультації  з приводу документів, і необхідна допомога при витребуванні довідок тощо та організація вручень нагород, бо іноді буває, що хлопцям нагороди приносять листоноші чи випадкові бійці. А так не має бути.

Другий напрям займатиметься контролем видачі ділянок, навчанням демобілізованих. Також займатимемося питаннями реабілітації,  санаторіїв, безкоштовних ліків та проходженням щорічних медоглядів. Зараз медогляд, до прикладу, проходять лише близько 20% демобілізованих. Це дуже мало, треба працювати з бійцями, пояснювати можливість безкоштовного лікування за рахунок місцевих бюджетів.

У центрі буде людина, яка шукатиме можливості співпраці із міжнародними благодійними гуманітарними організаціями. Вже є попередні домовленості із представниками військово-повітряних сил Польщі – поляки готові прийняти на лікування хлопців з ортопедичними проблемами.

Є потужна американська організація, яка займається психологічною реабілітацією бійців. Маємо вже певні напрацювання у цій галузі.

Військовополоненими та тими хто на передовій ми не будемо займатися. При УСБУ в Києві створять центр пошуку полонених, ми лише максимально передаватимемо інформацію про хлопців. З приводу центру, який займатиметься забезпеченням бійців, то він теж буде знаходитися у Києві.

-Волонтери будуть офіційно прийняті на роботу в ОДА?

-В інших областях, щоправда, не при подібних штабах, є практика, коли волонтерів влаштовую на посади держслужбовців. Тобто вони фактично працевлаштовані. Проте про це будемо думати, коли Центр запрацює.

Найближчим часом у нас відбудуться збори волонтерів. Ми обговоримо, що і як буде робити центр. Ми  маємо зосередитися на тому, щоб справді допомогти хлопцям. Демобілізовані та учасники АТО – зараз дуже великий прошарок суспільства, який має значні проблеми. Часто хлопці соромляться того, що вони воювали, а має бути навпаки.

Ми доповімо про результати зустрічі – хочемо бути абсолютно відкритими.

-Яким чином будете дотримуватися гласності?

-Будуть сторінки  у соцмережах, на збори та звіти ми будемо запрошувати представників ЗМІ. Я не хочу, щоб це виглядала група для якось там переділу чи ще чогось. Коли я вперше говорив з губернатором, то попередив, що якщо це передвиборчий проект чи проект, який залишиться лише на рівні розмов, то мені це не потрібно. Він запевнив, що це не так.

-Центр вже забезпечений матеріально-технічною базою?

-Приміщення виділене, центр буде розміщуватися за адресою Привокзальна, 12. ОДА має виділити ще оргтехніку та канцелярію – тоді зможемо запрацювати.

Питання із приміщенням обіцяють вирішити вже найближчим часом. Також нам обіцяють передати гарячі лінії. Тож зараз найголовніше завдання, щоб Центр почав працювати.

-Які були основні месиджі, які координатори отримали на зустрічі в Адміністрації Президента?

-Нам пояснили, що ми можемо всесторонньо сподіватися на допомогу апарату президента. Пояснили, що центр створений надовго, надали базу контактів волонтерських груп областей для кращої координації. Ми  будемо звітувати про виконану роботу двічі на місяць. Ми зможемо готувати актуальні пропозиції  у вигляді законопроектів та передавати їх на розгляд Верховної Ради.

Мені сподобалося, що на зустрічі, після пояснень Президента у всіх було багато питань, часто неприємних. Але він на всі відповів.

Ми і самі чудово розуміємо, що механізм до кінця не розроблений, але це не причина зупинятися чи нічого не робити. Ми будемо намагатися максимально допомогти хлопцям, і це не просто слова. Я ручаюся за це.

 

Розмовляла Василина БОРУЦЬКА