Передвиборчий Луцьк: «битва за парк» округу №59

Напередодні місцевих виборів Волинське Агентство Розслідувань писатиме про ситуацію та шанси кандидатів на найцікавіших округах нашого міста. Минулого разу ми розповідали про «ігри патріотів» округу №32 на виборах у Луцьку міську раду. Там зійшлися схожі за іміджем, але різні за політитичними силами Олександр Ніколайчук, Сергій Мерчук та Сергій Рижков.

Цей матеріал про зовсім інший тип округу, де найвідоміші кандидати навпаки дуже різняться і загалом відображають «філософію» своїх політичних сил. Йдеться про округ №59 у Волинську облраду, що розташований у 40-у кварталі Луцька.

Тут, за нашою оцінкою, основна боротьба розгорнеться між кандидатом від «Солідарності» Романом Романюком, від «Самопомочі» Валентином Малиновським і кандидатом від «Укропу» Олександром Курилюком. У них різні підходи до кампанії та різний «бекграунд», а тому досить різні виборці.

Також по округу балотуються Антоніна Кратік – «Батьківщина», Федір Рузак «Європейська партія України» та Олена Любчик – «Радикальна партія Олега Ляшка». Балотувався тут і свободівець Ігор Карпюк, проте його «попросили» знятися і вигнали з партії за те, що приховав членство у Партії політики Путіна.

Тепер детальніше про округ.

До нього входять будинки із такими адресами: вул.Конякіна: 21, 25А; вул.Кравчука: 11А–11В, 15А–15Л, 18; вул.Федорова: 2–2Б, 4–4Д, 8; м.Луцьк – вул.Гордіюк: 37–41, 45–47; вул.Кравчука: 2, 4, 10, 12; м.Луцьк – вул.Кравчука: 1, 3, 5–9, 11; вул.Федорова: 5–6; м.Луцьк – вул.Конякіна: 7, 9–9Б, 11–11А, 15–17, 19, 23; вул.Федорова: 1, 3; м.Луцьк – вул.Гордіюк: 14–35; вул.Григорія Андрузького, вул.Гущанська, вул.Карбишева: 2–2А, 2,1; вул.Конякіна: 12; вул.Миколи Міхновського, вул.Станіслава Дністрянського, пров.Гущанський.

Новый точечный рисунок

Більшість із адрес – багатоквартирні висотні будинки. Тому і проблеми тут специфічні та схожі із міським округом №32 із минулого «випуску»: гаряча вода, тарифи, якість комунальних послуг, енергозбереження, дитячі майданчики, місця в садочках, місця для парковки, ремонт прибудинкових територій, транспортне сполучення тощо.

У такому окрузі досить зручно проводити зустрічі у дворах, розносити агітацію у поштові скриньки і розміщувати на білбордах. А ще тут можна достукатися до мешканців через співпрацю із ОСББ (якщо, звичайно, їх голови вас підтримують).

Специфічна проблема і перевага цього округу – невизнаний парк на перетині вулиць Конякіна та Гордіюк. Раніше він був санітарною смугою, що відділяла шовковий комбінат, КРЗ і котельню на Карбишева від житлових масивів. Проте нині потреба у такій великій санітарній зоні відпала. Тому було чимало спроб цю зелену зону забудувати.

Кілька останніх років багато активістів та політиків бралися захищати парк на Конякіна-Горідюк від різних посягань. Основних посягань є два – будівництво гуртожитку, яке лобіює керівник штабу обласної «Батьківщини» та ректор Академії рекреаційних технологій і права Роман Карпюк, та будівництво житлового комплексу «Луцьким домобудівельним комбінатом» Руслана Ваймана.

Коротко про них. Гуртожиток Роман Карпюк хоче будувати для студентів, які навчаються у його виші, розміщеному в одному із корпусів колишнього шовкового комбінату. Гостра дискусія із цього приводу розгорілася під час сесії міської ради у грудні 2014 року.

Тоді Карпюк заявляв, що 70% студентів Луцького інституту розвитку людини (на той час) не з Луцька, тому їм треба житло. Натомість зелену зону він називав просто «чагарниками» тому її, мовляв, можна і частково позбутися.

Проте тоді його розкритикувати депутати Сергій Сівак, Богдан Шиба Ігор Поліщук, Андрій Осіпов та громадська активістка Алла Надточій. Проблема виникла і тому, що землю під гуртожиток у 2009 році давали університету «Україна», натомість у 2014-у оренду хотіли продовжити для Луцького інституту розвитку люди.

У підсумку питання провалили, бо за продовження виступила лише вірна Карпюку «Батьківщина». Проте спроби зберегти ділянку ректор не припиняє і досі. Саме тому він фракція «Батьківщини» у Луцькій міськраді систематично провалювала проект Богдана Шиби щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж парку в районі вулиць Конякіна ‒ Гордіюк. Прийняли його лише 30 вересня 2015 після доручення до справи «Народного контролю» та нардепа-фронтовика Ігоря Лапіна.

Другу проблему – щодо житлового комплексу від ЛДБК не змогли вирішити і досі, хоча основній «списи» щодо неї ламали також взимку 2014-2015 років. А історія така…

11 грудня 2007 року Луцька міська рада надала в оренду Луцькому домобудівельному комбінату земельну ділянку площею 3 гектари в районі вулиць Конякіна-Гордіюк. На той час на цій ділянці згідно із старим генпланом були передбачені спортивні споруди. Однак у 2009 році прийняли новий генплан, де на цьому місці вже передбачили житлову забудову.

Головний художник міста Ярослав Матвіїв каже, що це зробили, бо в місті мало ділянок під житло. Проте ініціативна група мешканці на чолі із Аллою Надточій наполягає, що там треба зберегти поле, на якому діти грають у футбол і гуляють. Вони навіть готові судитися проти визнання цільового призначення землі під житлову забудову.

Натомість Руслан Вайман на громадських слуханнях, що відбувалися на самому полі 31 січня 2015-го, пообіцяв поряд із будинками зробити спорткомплекс. Там нібито має бути футбольне поле, баскетбольний майданчик, волейбольний майданчик, дитячий майданчик, приміщення для тренажерів і спортивних секцій. А ще він пообіцяв надати 10 квартир у новобудовах учасникам АТО чи родинам загиблих.

Станом на жовтень 2015 жодна із сторін не йде на поступки, тому продовження історії ми побачимо пізніше. Однак затягування часу не на користь ЛДБК, бо вони платять за оренду землі і нічого там не будують.

Нині Алла Надточій балотується по округу №39 в міську раду від «Самопомочі» та одним із «козирів» своєї кампанії робить саме таку діяльність із захисту парку. Також останнім часом до справи підключилися депутат Павло Данильчук із «Народного контролю». Він став співавтором проекту про розробку землеустрою щодо меж парку. А домовитися із депутатами для проходження його через сесію допомогли член виконкому Богдан Климчук (також кандидат по округу №39) і нардеп Ігор Лапін (Климчук – його помічник).

Таким чином Данильчук та Климчук допомагають ініціативній групі Алли Надточій захищати парк і «допомагають» своєму рейтингу.

pkp_konjakina_gordiuk_site

Схема забудови, як пропонує Вайман

А тепер повернемося до наших «баранів»… кандидатів облраду

Роман Романюк нині очолює обласний осередок БПП-«Солідарність» та працює помічником директора луцького заводу корпорації «Богдан моторс». Робоче місце безпосередньо пов’язує Романюка із нинішнім головою ОДА та керівником обласного виборчого штабу БПП Володимром Гунчиком (колишній директор заводу) і Петром Порошенком – колишнім власником «Богдана». Тому вибір політсили для нього не випадковий.

Хоч раніше Романюк був у «Фронті змін» та входив до фракції цієї політ сили в міськраді. Однаку «фронтовиків» він був не на керівних посадах. Натомість у «Солідарності» добився керівництва обласним осередком та набрав більшої політичної ваги.

12080199_859120067470507_2460926805131110698_o

Роман Романюк (справа) у парку на Конякіна-Гордіюк

Для цієї політсили принципово, щоб Роман Романюк таки потрапив у облраду. Адже хто-хто, а керівник обласного осередку має там бути. Тому на його кампанію вже виділяють відносно більше ресурсів, які витрачають на відповідний агітпродукт.

Роман Романюк також вирішив долучитися до вирішення проблем парку на Конякіна-Горідюк. Він разом із «тимурівцями» приєднався до ініційованого Богданом Климчуком прибирання парку 10 жовтня.

Загалом кандидатура Романа Романюка вирізняється на фоні багатьох висуванців «Солідарності». Він не «світився» у значних політичних скандалах, не звинувачувався у корупції та співпраці із режимом Януковича. Проте він розділяє загальний антирейтинг провладної команди.

Валентин Малиновський висувається від «Самопомочі». Хоча він у волинській політиці був ще з перших років незалежності України, нині Малиновський не має іміджу «старого» політика із «брудним» політичним минулим. За його плечима досвід роботи начальником управління державної служби Головдержслужби України у Волинській області, ступінь доктора політичних наук та чимало наукових праць. А ще на початку 90-х він очолював рожищенський осередок «Народного руху України» та у 1992 році вже обирався депутатом облради.

Нині професор Валентин Малиновський викладає в СНУ імені Лесі Українки, а також допомагає проводити процес децентралізації на Волині. Зокрема він – послідовний прихильник розширення Луцька, бо місто може значно втратити у розвитку через «затиснутість» між селами.

12045241_904367982990183_682779954201514587_o

Валентин Малиновський на зеленому “корпоративному” фоні “Самопомочі”

Головна перевага цього кандидата – значна відповідність «лінії» політсили «Самопоміч». Він має значний досвід, при цьому не маючи значного антирейтингу. Проте у Малиновського відносно менше фінансових ресурсів для ведення кампанії, порівняно із Романюком та Курилюком, тому доводиться опиратися на волонтерів, партійний бренд та переконання. Тобто все згідно із лозунгом «Самопомочі»: «Обирай свідомо!».Однак рівень політичної свідомості багатьох виборців залишає бажати кращого, тому така стратегія працює не завжди.

Інший популярний меседж «Самопомочі» «візьми і зроби» відображає заклик до свідомої активності лучані. В той же час «Солідарність» уособлює нинішню міську владу. Тому вони активно розповідають, що «взяли і зробили» за 5 років каденції Миколи Романюка. А укропівці постійно розповідають лучанам, що Романюк і команда «взяли(тобто вкрали) і не зробили».

«Укроп» на окрузі №59 виставляє радника голови правління фонду «Новий Луцьк» Олександра Курилюка. За часів режиму Януковича Курилюк був заступником голови ОДА Бориса Клімчука та заступником голови обласного осередку Партії регіонів Олександра Башкаленка. Це далеко не кращий «бекграунд» для кандидата від Українського об’єднання патріотів. Бо саме патріоти загинули на Майдані у боротьбі проти режиму Партії регіонів та Віктора Януковича.

Проте після Майдану Курилюк намагався послідовно змінювати свій імідж і «забувати» про Партію регіонів. На парламентських виборах 2014 року він балотувався від партії «Сильна Україна» 47-му списку. Проте тоді тігіпківці «пролетіли» і Курилюк залишився на узбіччі політики.

З 2015 року він вирішив приєднатися до фонду «Новий Луцьк». Як розповів Ігор Палиця під час прес-конференції 26 вересня, він особисто думав перед тим, як взяти Курилюка в команду. Але таки погодився нібито через те, що він має великий досвіду сфері освіти і зможе застосувати цей досвід в команді «Укропу». Тобто взяли за професіоналізм, натомість про партійне минуле забули.

Однак виборці не зможуть так легко закрити очі на партійне минуле Курилюка, тому для нього особисто немає сенсу робити ставку на власну персону. Все зробить партійний бренд та бренд «Нового Луцька». Саме їх активно піарять на рекламних бордах міста разом із обличчями Палиці та Товстенюка.

11390031_835503116538473_5375612494988530250_n

Курилюк (крайній справа) у команді “Нового Луцька”

Проте плюси партійного і фондового бренду мінус анирейтинг Курилюка можуть призвести до того, що він особисто не пройде у облраду, віддавши голоси «в копілку» іншим укропівцям. Однак не будемо робити передчасні прогнози.

Від «Батьківщини» балотується начальник відділу реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Волинській області Антоніна Кратік. Також вона – депутат Любешівської районної ради. Проте у Луцьку кандидатка досі не надто відома і раніше не долучалася до відомих громаді політичних акцій чи ініціатив. Тому їй залишається сподіватися на активну роботу під час кампанії та партійний бренд.

Кандидат від «Європейської партії України» – заступник голови волинського обласного добровільного товариства «Спілка Чорнобль» Федір Рузак. Він гідний поваги як ліквідатор аварії на ЧАЕС, проте відсутність політичного досвіду та не надто високий рейтинг «європейців» не роблять Рузака серйозним «гравцем» на окрузі.

Від радикалів на окрузі балотується Олена Любчик – директор ТОВ «Анцелат». Ні детальної інформації про таке підприємство, ні згадок про участь в політиці або громадському житті Любчик нам знайти не вдалося. Тому на цьому етапі кампанії її шанси потрапили у облраду дуже малі.

Антон БУГАЙЧУК