«Кріпосне право по-волинськи», або як заробляє кандидат Москвич

У час, коли майже всі політичні партії одна наперед одної декларують про необхідність прозорого ведення бізнесу та швидкого «просування» у Європу, поблизу Луцька відбуваються дуже непрозорі та зовсім неєвропейські речі.

Бізнесмен і кандидат у мери Луцька, як стверджують мешканці Луцького району, цинічно оббирає селян та фермерів.

У попередній публікації йшлося про загадкове минуле Степана Москвича. Та виявляється, не менше загадок і в його сучасному. Про це ми дізналися на зборах жителів села Лучиці, які здавали свої землі в оренду підприємству «Стир-Агро М», яке ще донедавна належало Москвичу.

12113108_890829167661718_807617285_o (1)

19 лютого 2015 року Степан Москвич продав три фірми – «Агротехсервіс М», «Стир-Агро М» і «Україна М». ТЗоВ «Стир-Агро М» орендувало землю у жителів села Лучиці. Москвич повідомив потенційним покупцям фірм, що у селян заперечень немає і з ними усі питання вирішили. Підприємства дісталися новим власникам  із  шлейфом заборгованості за зарплату «з п’ятьма нулями», яку підприємці виплатили та взялися до збагачення та обробітку землі. Тож на площах засіяли сою та займалися її обробітком.

Проте жителів села про такі операції зі зміною власників ніхто не попередив. Тому люди вважали, що їхні землі і далі знаходяться в оренді у Москвича і не дуже зрозуміли, коли виплачувати орендну плату приїхали нові власники. Але найдивнішим стало те, що наприкінці серпня і сам Москвич розпочав роздавати зерно лужицьким пайовикам.

Нові власники фірми здивувалися, коли дізналися про цей факт  – мовляв, який сенс Москвичеві це робити? Але все дуже швидко з’ясувалося – Москвич, даючи людям зерно та цукор «ніби за оренду», «підсовував» селянам порожні папірці та просив підписати, мотивуючи це необхідністю «владнати юридичні моменти». Як з’ясується згодом, ці папірці були бланками на розірвання договорів із фірмою «Стир-Агро М».  В подальшому усі ці договори заповнять одним почерком, продатують «заднім числом» (4 лютим – датою, коли фірма була ще у власності Москвича) та передадуть у реєстраційну службу. Тож завдяки таким махінаціям і маневрам виявиться, що нинішні власники купили фірми-«пустушки», тобто без прав на оренду земель.

Подібну схему застосували й на інших підприємствах, тож так «обкрутили» й жителів довколишніх сіл, де Москвич орендував землю. До того  ж,  у подальшому Москвич неодноразово називав нових керівників «Стир-Агро М» сепаратистами. Проте всім відомо, що одним із її співвласників є ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», яка з перших днів військової агресії на Сході України надає велику допомогу не лише своїм співробітникам на фронті, а  й бійцям української армії загалом та тісно співпрацює із волонтерами у цьому напрямку.

«Виплачуючи людям матеріальну нагороду, він людям казав: я ваш власник, ось, отримайте плату. А люди  і не підозрювали, що він комусь продав право оренди», – зазначає директор фірми «Україна М» Анатолій Кащич.

Проте тоді селяни звернули більшу увагу на зерно та цукор, які пропонував Москвич,  ніж на «папірці», які необхідно було підписати. Із цими заявами  Москвич звернеться у реєстраційну службу та розірве договори оренди, які  нові власники фірми «Стир-Агро М» законно отримали після її купівлі.

Лучинці пригадують, що вони двічі підписували якісь папери. Представники фірм звернулися до прокуратури, а заяви, написані під копірку одним почерком, були вразливим місцем Москвича перед правоохоронцями.  Хоча, враховуючи те, що вже не одне кримінальне провадження правоохоронці «дивляться крізь пальці» та не розслідують, неважко прослідкувати корупційний зв’язок Москвича та міліції.

Проте представники Москвича вирішили «перестрахуватися»  і приїжджали до селян, щоб ті переписали заяви про розірвання договору оренди зі «Стир-Агро М» своїм почерком.

«Коли Москвич почув, що хлопці почали виплачувати, почав ходити представник Москвича і схиляв людей до переписування заяв заднім числом», – пригадують люди. Щоправда, декотрі  з селян запідозрив недобре  і відмовився переписувати. Проте заручниками ситуації стали майже всі селяни, а дехто навіть отримував погрози після того, як не підписав нової заяви.

12162748_890829200995048_790878625_o (1)

«Він би й не давав того зерна, але йому треба було отримати заяви, що ти виходиш із  «Ситр-Агро М» для ведення підсобного господарства, але не казав, що воно належить вже не йому. Але якщо ти не напишеш заяви, то зерна тобі не дадуть», – каже житель Лучиць, який не хоче називати свого імені через можливість погроз. Після того, як він не написав заяви, до його будинку  на джипі приїхали двоє молодиків спортивної зовнішності, яким колишній керуючий Самолюк допомагав визначитися, до кого треба «зайти в гості».

«Казали – якщо не віддасиш зерна, якого отримав у Москвича, ми хату тобі спалимо»,- пригадує чоловік. Тож тепер селяни бояться залякувань та шантажу,  але хочуть відновлення справедливості.

Представники ж фірми стали заручниками ситуації, бо пост-фактум дізналися про те, що право оренди на землю вже не належить їм.

«Ми отримали повідомлення із реєстраційної служби, що виявляється ця земля вже нам не належить. Використовуючи ці заяви, він розірвав договір та одразу ж все на себе», – додає Анатолій Кащич.

Оскільки  продаж прав на оренду відбувався без відома селян, а про ситуацію їм розповіли нові директори фірм, куплених у Москвича, люди захотіли з’ясувати усі питання із Москвичем. Варто відзначити, що політик анонсував зустріч на 6 жовтня,  проте коли дізнався, що ситуацією зацікавилися журналісти, в «авральному» порядку зібрав збори увечері 5 жовтня.

«Ми питали його, за що він нам платив зерном? Ці люди (представники нових власників – авт.) – зрозуміло, бо вони сіяли сою на наших полях, а ви? Він відповів, що платив за те, щоб ми з ним уклали договір. Виходить, без нашого відома дав хабаря, ніхто навіть не знав, що й до чого», –  розповідає жителька Лучиць Леся. Москвич  не повідомляв людям, що перепродав право оренди їх земель. Коли люди запитали, чи це дійсно так, він розповів про якийсь незрозумілий «обмін землею».

«Він був дуже агресивний. Якби людей не було, то й накинувся б на неї», – кажуть жінки.

12083939_890829010995067_1906410209_n

«Виходить, що він нам заплатив за те, щоб  ми написали заяви, що знову йдемо до нього. А ми навіть не знали, що пишемо. Люди ці заплатили, бо користувалися нашими паями, а він за що?» – досі не розуміє церковна староста Надія Пилипівна.

Підприємці ж зазначають, що справу просто так не залишать, а зроблять усе, щоб відновити справедливість.

«Будемо законним способом добиватися справедливості. Немає жодного сумніву, що правда за нами. Люди зрозуміли, що відбувалося. Ми надали витяги з державного реєстру, що право оренди належить нам», – додає Анатолій Кащич. Він розповів також, що відкрите кримінальне провадження за фактом підробки документів та триває розслідування.

Юристи підготували ухвали про витребування реєстраційних справ від служб Міністерства юстиції у Волинській області, а також  позов у Господарський суд на  Москвича   щодо  підписаних шахрайським способом заяв  та  анулювання договорів про розірвання оренди.

Жителі Лучиць теж сподіваються на те, що винних покарають, і їм вдасться спокійно співпрацювати із новими підприємцями

***

«Ми нічого не маємо, чому ми бідні такі? То Москвич має в Іспанії, у Луцькому районі, а тепер ще й в мери йде, а я маю хліб і капусту до смерті їсти?» – такими словами проводжають нас із Лучиць. Обабіч дороги зяє вибитими вікнами закинутий клуб, а  в центрі села оминаємо церкву, на якій облущується фарба. Дороги як такої немає – хіба ґрунтовка.

12162594_890829150995053_2058951416_o 12116124_890829207661714_288294348_o

Жителі Лучиць розповідають, що десять років тому, коли Москвич почав орендувати землі,  він малював їм зовсім інші перспективи. Але за час користування бізнесмена цими багатими чорноземами люди розжилися хіба на проведення газу, та й то в обмін на продаж ферми і співфінансування газифікації. Тож село, у якому всього 36 дворів, не змогло дати собі ради,  так і не дочекавшись обіцяної допомоги.

12119793_890829190995049_464010878_o

Але нічого страшного – тепер Степан Москвич претендує на крісло мера Луцька,  а разом з ним – на вирішення проблем чвертьмільйонного міста. А там ще ой як багато можна продати.

Богдан АРКАНЧУК