Волинська «катавасія» через гендерні квоти

Питання про те, чи обов’язкової є так звана гендерна квота у списках партій на місцеві вибори, в останні тижні «лихоманить» кілька волинських штабів політичних сил. Окружна виборча комісія 2 жовтня відмовилася реєструвати списки осередків партій «Наш край», «Соціалісти», «Громадянська позиція» та Аграрну партії України через недотримання гендерних квот.

Партії не здалися і почали судитися. А ще згадали про те, що їх конкурентів, зокрема списки БПП-«Солідарність» зареєстрували без проблем, хоча гендерна квота там теж не дотримана. Журналісти ВАР розбиралися, чому виникла плутанина та вибіркове не реєстрування партійних списків на підставі недотримання гендерної квоти.

14 липня 2015 року Верховна Рада прийняла новий Закон України «Про місцеві вибори». Саме за ним в країні мають відбутися вибори 25 жовтня. У статті 4 цього закону йдеться, що «представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку».

Тобто партії мають формувати списки до місцевих рад таким чином, щоб у них було як мінімум 30% жінок чи 30% чоловіків. Найчастіше йдеться саме про жінок, тому що чоловіків в українській політиці відчутно більше. Добре це чи погано – окреме питання.

Проте таку на перший погляд прогресивну норму Центральна виборча комісія постановою №362 від 23 вересня зробила «необов’язковою». У скандальному роз’яснені ЦВК ідеться, що вичерпний перелік підстав не зареєструвати список парії йдеться у статті 46 цього ж закону.

У цій статті вказано, що не зареєструвати можуть через неправильно оформлені документи, перевищення кількості кандидатів, припинення громадянства, визнання особи недієздатною, непогашена судимість, висунення від заборонених партій тощо.

«Згідно з частиною третьою статті 4 Закону представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку. Разом з тим, серед передбачених частиною першою статті 46 Закону підстав для відмови в реєстрації кандидата… указане положення відсутнє. З огляду на це відмова в реєстрації кандидатів… з підстав недотримання положення Закону щодо представництва осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах на підставі пункту 1 частини першої статті 46 Закону не допускається», – повідомили в ЦВК.

поставно про відмовуТобто посадовці визнали, що норма в законі є, але з її порушення партіям нічого не буде. Таким чином вони підтвердили, що в Україні норми закону далеко не завжди обов’язкові для виконання. Можливо однієї із причин такого «реверансу» стало те, що навіть не всі партії, які в парламенті голосували за новий виборчий закон не змогли «накопати» стільки кандидатів-жінок, аби його виконати. Саме так сталося із волинським БПП-«Солідарність». Але про це пізніше.

Одним із «відмінників» стала «Самопоміч». Її представники 28 вересня подали позов до Київського апеляційного адміністративного суду з вимогою визнати рішення ЦВК незаконним. Суд 30 вересня задовольнив позов та скасував пункт 4 роз’яснення ЦВК щодо гендерної квоти.

Київські судові «баталії» таки налякали волинських політиків. 21 вересня обласний осередок «Батьківщини» став одним із перших, хто презентував свої списки у облраду. Проте в списках не була дотримана гендерна квота. Тому білосердечним довелося в авральному порядку збирати новий з’їзд та змінювати списки, хоча на той час постанова ЦВК про «рекомендаційність» ще не була оскаржена. 24 вересня у окрузі №57 в Луцьку Аскольда Пекарського замінили на Ларису Соколовську. У Ратнівському районі замість Олексія Ляха балотуватиметься Марія Карпів, а у Рожищенському замість Віталія КовальчукаНонна Мельник. Таким чином «Батьківщині» вдалося дотягнути до 30%.

Проте так вчинила лише «Батьківщина», інші партії або формували списки із вже врахованою квотою або просто її ігнорували. У списку БПП «Солідарність» в облраду, який затвердили 23 вересня, лише 7 жінок із 65 кандидатів. Це № 7 – Омельчук Оксана Миколаївна, № 23 – Бас Інна Леонідівна, № 40 – Сичик Тамара Федорівна, № 43 – Замрига Надія Миколаївна, Округ № 52 – Доманська Вікторія Анатоліївна, № 53 – Черниш Валентина Петрівна, № 63 – Лакиш Ольга Олександрівна.

Можна припустити, що порошенківці завчасно знали про рекомендаційність гендерної квоти. Під час голосування у окружній виборчій комісії за те, чи реєструвати їх список, позитивне рішення прийняли із перевагою у 1 голос. Чи вплинуло на це найбільше представництво БПП-«Солідарність» у ОВК, нині невідомо.

Як пояснив заступник голови комісії Микола Євтушин, реєстрацію «Солідарності» та інших партій, у яких квота не дотримана, розглядалися 29 вересня, тобто ще до рішення адміністративного суду. Тому їх, мовляв, зареєстрували правомірно. В партій , які реєструвалися до 30 вересня взагалі не розраховували гендерних співвідношень.

K1024_DSC_0254

Дискриміновані осередки партій планують не тільки судитися а й влаштовувати мітинги

А ось партіям «Наш край», «Соціалісти», «Громадянська позиція» та Аграрну партії України пощастило менше. Їх реєстрували вже після 30 вересня, а для реєстрації списку голосів забракло.

Аграрна партія та «Наш край» публічно заявили про те, що оскаржуватимуть рішення в суд. Обидві партії 3 жовтня свої суди виграли. Як ідеться у рішенні Волинського окружного адміністративного суду щодо аграріїв, ОВК мала керуватися роз’ясненням ЦВК щодо рекомендаційності квот. Адже рішення київського суду на користь «Самопомочі» – лише рішення суду першої інстанції, яке може бути оскаржене.

Натомість «Громадянська позиція» вирішила іти іншим шляхом. Вони не тільки оскаржити рішення, а й планують акцію протесту, бо побачили у цьому утиски влади.

Як заявив лідер осередку Сергій Чуріков, «в п’ятницю я отримав підтвердження, що список «Громадянськоі позиціі» до обласноі Ради не зареєстрували. Повністю. Усі 50 кандидатів. Причина – немає гендерноі квоти. 28%, а потрібно ніби 30%. Може зняти чоловіків, щоб дотриматись квоти? Ми були готові, зібрали відповідні заяви, щоб було 30%. Ні, усіх не зареєстрували, навіть 14 жінок. Закон чітко говорить, що недотримання квоти не є причиною відмови в реєстраціі. ЦВК розяснює, що норма про гендерну квоту «рекомендаційна». Список БПП реєструють з 8 жінками з 65 кандидатів. Скільки це? 30%? Пане Микола Євтушин підрахуйте! Такого на Волині не було ні при Януковичі, ні при Кучмі».

Вони планують на 5 жовтня мітингувати під стінами облдержадміністрації та вимагати «провести розслідування даного випадку та покарати винних, комісії після отримання судових рішень не затягувати їх виконанням та негайно поновити суб’єктів виборчого процесу в їх правах, обласній владі – прийняти дієві заходи, щодо чесності, законності та справедливості виборів».

Акція протесту ніяк не допоможе «Громадянській позиції» зареєструвати списки, адже суд вони імовірно і так виграють. Проте заявити про «свавілля влади» партійці точно зможуть.

P.S. Фактично провладні політичні партії стали заручниками того, що їх нардепи наприймали у Верховній Раді, реформуючи виборче законодавство. В Україні нині досить мало жінок-політиків. Тому навіть по списках волинських осередків можна прослідкувати, що у них беруть дружин та родичок впливових кандидатів, аби просто «забити» місяц та створити видимість значного представництва жінок.

Є, звичайно, і винятки. Так багато «реальних» жінок-кандидатів у «Батьківщині» й «Самопомочі», як власне і виступала за обов’язковість гендерної квоти.

Антон БУГАЙЧУК