Оксана Марищук: Стару систему можна змінити лише радикальними методами

Оксана Марищук

Активістка Правого сектору Волині Оксана Марищук, яка сама ж називає себе радикалкою, на місцевих виборах 2015 року претендує зайняти крісло Луцького міського голови. Жінка йде на вибори як самовисуванка і вже офіційно зареєстрована як кандидат на посаду мера обласного центру Волині.

Оксана Марищук відома своєю громадською діяльністю не тільки у Луцьку, а також і на Горохівщині. Жінка неодноразово ставала на захист громадян, які потерпали від свавілля міліції та інших правоохоронних органів. Вона бувала на різних акціях протесту, котрі відбувались під стінами держустанов. Часом її активність та неабиякий радикалізм насторожував багатьох людей і про цю жінку складали різні думки.

У інтерв’ю Марищук розповіла, чому вирішила брати участь у виборах, звідки у неї кошти на передвиборчу агітацію, як боротиметься із кандидатами, яких фінансують великі фінансові групи та кого б з нинішніх чиновників вона готова взяти до своєї команди.

 

Розкажіть трохи про себе: де навчалися, який фах здобували і чим тепер професійно займаєтесь?

Народилася я у місті Бердичеві Житомирської області. Закінчивши школу я поїхала здобувати освіту в інший куточок Радянського Союзу, а саме в Росію. Там я вступила у медичне училище, закінчивши його я вступила в медінститут. Але мені його не вдалося закінчити у зв’язку із розпадом СРСР. Згодом одружилась, народила сина Олега, який нині навчається в університеті на політології.

Один рік я працювала в одному із медичних закладів, де здобула потрібний медичний та життєвий досвід. Працювавши в реанімації мені вдалося здобути не аби які знання, які я не до кінця змогла отримати в інституті. До речі, медична галузь мене найбільше непокоїть, адже там існують такі корупційні схеми, які за декілька років мабуть неможливо знищити.

Після роботи в лікарні я була приватним підприємцем і довгий час займалася виробами з граніту. Так як майже всі кар’єри знаходяться у Житомирській області, свої підприємницьку діяльність я здійснювала там. Але останні події в країні змусили мене зайнятися громадською роботою. Після Революції Гідності я практично бізнесом не займаюся, тому що весь час витрачаю на роботу у Правому секторі та на різну допомогу і захист людей. Люди часто звертаються до мене і скаржаться, що їм не надають належну медичну допомогу у лікарнях, багато з них потерпає від свавілля правоохоронців та їхньої бездіяльності. Під моєю опікою знаходиться і військовий медичний госпіталь міста, звідки мені телефонують бійці і скаржаться на лікування.

 

Коли і чому вирішили балотуватись на міського голову Луцька? І чому не йдете на вибори як кандидат у депутати?

Відчувши на своїй родині свавілля та безладдя, яке коїться у нашій країні, я зрозуміла, що настав час щось змінювати. Адже так жити далі не можна. У 2010 році мого сина у селі Мар’янівка Горохівського району побили місцеві «гопники». Звернувшись в лікарню та в міліцію я зрозуміла, що наша країна не є правовою державою. Міліція почала вимагати від мене гроші і стверджувати, що це мій син побив трьох людей. Наша справа була знайдена у заступника прокурора  у мішку з макулатурою. Її туди поклали і вийшов термін придатності. А трьох винуватців оперативно відправили служити в армію.

Я беру участь у виборах міського голови Луцька лише через те, що про це мене просять люди. Мешканці будинків по проспекту Волі підтримують мене і напевне вбачають у мені свого лідера. Ми неодноразово боролися із бездіяльністю ЖКГ і до цього часу там не навели ладу. Крім того люди, які пишуть до мене звернення про допомогу, теж мене підтримують та бачать мене на посаді міського голови. Вони знають що я зміню стару систему і «задавлю» корупцію. Старі чиновники вміють людей «убаюкати» і «нагодувати» їх постійними обіцянками. Вони не мають права займати посади і таких людей не буде у моїй команді.

 

Ви самовисуванка і не представляєте жодну політичну партію, чи не боїтеся, що Вам забракне ресурсу перемогти на виборах?

Коли люди зустрічаються з несправедливістю у різних органах влади, вони чомусь не йдуть за допомогою у партію Порошенка, чи в БЮТ чи ще кудись, вони йдуть у Правий сектор і до громадських активістів. Навіть якщо Правий сектор за щось не підтримують, люди все одно до мене телефонують. Вони знають що їхній статус, звання, фінансова забезпеченість для мене немає значення. Я жодній людині, жодного разу не відмовила у допомозі. Скарги, прохання, вимоги порушити кримінальні справи і це ще не весь перелік того за чим до мене звертаються люди.

Звісно великого ресурсу на проведення передвиборчої кампанії у мене немає. Заставу на участь у виборах, за мене внесли волонтери. Вони зробили це взнак подяки за те, що я небайдужа до проблем чужих людей. Я переконана, що в мені є потенціал і в мене є бажання до змін. Звісно, мої опоненти більш «припаковані» грошима і можуть різними методами боротися за виборця, але незважаючи на це я не здамся у цій боротьбі. Своїми виборцями я бачу людей із багатодітних родин, малозабезпечених сімей, тобто тих, які соціально не захищені.

 

Які проблеми у місті, на Вашу думку, є найважливішими і такими, що потребують швидкого вирішення?

Мене турбує екологія нашого міста і те, що ми залишимо нашим нащадкам. Сміттєзвалища, які обслуговують Луцьк давно застарілі. У них не запроваджується система переробки відходів і ці сміттєзвалища є неабиякою загрозою для населення. Ця проблема потребує оперативного втручання місцевої влади, яка повинна знайти інвестора і створити сміттєпереробні підприємства.

Проблемною для мене є житлово-комунальна сфера Луцька, яка працює ще за стандартами СРСР і є прикладом того, як працювати не можна. Постійні відключення гарячої води і відсутність у деяких будинках опалення теж є важливими проблемами, які потребують  найшвидшого втручання.

 

Яких три перших кроки ви зробите, будучи мером Луцька?

Перший крок – знайду кошти на втілення програми із сортування сміття у дворах нашого міста. Будуть окремі контейнери для паперу і картону, скла, пластика і іншого сміття. Я раніше хотіла зробити такий експеримент у дворі будинку в якому мешкаю і встановити за власні кошти такі контейнери, але мені цього не дали зробити наші чиновники.

Другий крок – планую попрацювати і над озелененням міста. Збільшити кількість зон для відпочинку лучан та покращити транспортну інфраструктуру міста. Крім того, заставлю працювати лікарів та медичні заклади без хабарів.

Третій крок – реформа освіти і її покращення у школах міста. Варто збільшити кількість годин для занять фізкультурою. Ми маємо виховувати здорову і сильну націю, а також запровадити у навчальних закладах посилене вивчення англійської мови, яка нині є необхідною для сучасної людини.

 

Яким чином ви пов’язані із Правим сектором, і чому не балотуєтесь на мера міста від цієї партії?

Політична партія “Правий сектор” не бере участі у місцевих виборах 2015 року. Тому з цієї причини я самовисуванець. Після кривавих подій у Мукачевому люди і громада дещо змінили погляди на нашу організацію і можливо частково втратили довіру. Іноземні ЗМІ звернули увагу на те, що проти добровольців “Правого сектору” влада застосовувала озброєння якого немає навіть на фронті. Це говорить про корупцію у силових структурах, які не дозволяють аби сучасне озброєння потрапляло до рук наших захисників і вони могли ефективніше знищувати ворога. Тому наш провідник Дмитро Ярош в якості протесту прийняв рішення, що партія Правий сектор не йтиме на вибори.

На сьогодні я є членом “Правого сектору” Волині. Мене призначено заступником керівника з соціальних питань, тому через мене проходять усі звернення громадян. Крім того я частково виконую функцію юриста і допомагаю людям боротися з бюрократичною системою в правоохоронних органах.

 

Які у Вас відносини з екс-керівником «Правого сектору» Волині Павлом Данильчуком і чи вважаєте Ви його своїм опонентом на виборах?

З Павлом у мене неприязні та ворожнечі стосунки. В свій час ця людина приватизувала волинський «Правий сектор». Він робив все для того, аби ця організація працювала на нього. Довгий час Павло та його оточення відмовлялося приймати мене та мого сина в ряди «Правого сектору». Розумні люди його абсолютно не влаштовували, бо він боявся, що хтось зможе бути кращим лідером ніж він. Як писав Макіавеллі «Короля делает свита», тому Данильчук багатьох людей просто не прийняв у «Правий сектор».

Ми бачили як малолітні підлітки розгулювали містом називаючи себе «Правим сектором», і саме таке оточення потрібне було екс-керівнику цієї організації. Кришування видобутку бурштину, псевдоучасть у АТО. Це те чим ця людина займається і намагається на цьому «виїхати» в очах громади.

 

Яким чином Ви плануєте боротися за крісло мера із кандидатами, яких фінансують окремі потужні фінансові групи (Олександр Товстенюк, Микола Романюк)?

Я думаю, що мої виборці знаючи попередню роботу кандидатів у мери міста, які під час своєї каденції допустили чимало помилок, не проголосують за старі обличчя.  Я апелюватиму до виборців фактами, які підтверджують невиконання та зловживання службовими обов’язками певних кандидатів. Намагатимусь донести людям, що ці персони не достойні очолювати Луцьку міську раду. У деяких кандидатів дійсно є потужні спонсори, які вкладуть у них стільки грошей скільки треба для їхньої перемоги. Але я постійно доношу людям просту істину. Сьогодні ти продасиш голос за 500 гривень, проїсиш їх, а наступних 5 років житимеш у злиднях. Думаю мої виборці не «клюнуть» на грошову наживку бізнес-кандидатів у мери, а голосуватимуть за перспективу та розвиток міста.

 

Чи зможете прийшовши до влади змінити стару систему, а не стати її частиною?

 Зможу і діятиму завжди згідно чинного законодавства. Є Конституція, є різні основні закони, які регулюють усі сфери життя населення. Я вимагатиму від чиновників неухильно дотримуватись законодавства. Не займатися демагогією і софізмом і не допущу щоб з їхніх уст лунала брехня. Рішучими діями стара система буде змінюватись і її представники будуть звільнятись у тому випадку, якщо вони не захочуть бути без корупції.

 

Як ви оцінюєте свої шанси перемоги на виборах?

Важко мені спрогнозувати, але як кажуть боротьба породжує свободу. У будь-якому випадку потрібно йти вперед, потрібно рости, розвиватися і не звертати увагу на фінансово потужних опонентів. Я знаю точно, що мене підтримують люди, у мене є свій електорат, який бачить у мені свого лідера.

 

Чимало людей знають вас як учасницю різних скандальних подій та пікетів, які відбувались у Луцькій міськраді. Чи не боїтеся, що це може Вам зашкодити у передвиборчій кампанії?

Моя однозначна відповідь – ні, не боюся. Я напевне не стала б активісткою Правого сектору, якби наші чиновники та можновладці дотримувались усіх законів та порядків у суспільстві. По своїй ментальності я радикалка  і переконана, що змусити працювати владу іншими способами неможливо. Коли ти бачиш той безлад, який коїться у міській раді, то у тебе немає вибору. Ти мусиш вдаватися до радикальних дій. Блокувати трибуну, прориватися на виступи і влаштовувати акції протесту аби привернути увагу ЗМІ та громадськості. За мої витівки, якби я була б чоловіком то точно надавали б по голові, але по – іншому з цими представниками старої системи діяти не можна.

 

Я не намагаюся створити шоу, чи щось подібне, а намагаюся достукатися до голів можновладців. Коли влітку людина прийшла у міську раду з тазиками і заявила, що буде приймати душ у кабінеті міського голови через те, що в Луцьку немає гарячої води я її підтримала. Це вийшло спонтанно, бо з Іллею Токаренком я не була знайома. Звісно, ситуація вийшла дещо кумедною, але точно наробила галасу у чиновницьких кабінетах.

 

Кого б з нинішніх депутатів та чиновників ви взяли б у свої нову команду?

Я думаю, що нікого. Більшість нинішніх чиновників та депутатів стали частиною корупційних схем і в мене до них немає жодної довіри. Утім, якщо говорити про сферу охорони здоров’я, то я б радо пропонувала очолити міське управління охорони здоров’я пана Берника. Він спеціаліст у терапії, це людина принципова, яка проводить службові перевірки. Він нікого не покриває і ніякі фуршети та «відкати» він не приймає. Я б радо взяла б у свою команду Сергія Дружиновича, який має тверду життєву позицію, Івана Зінчука, який нині очолює спілку Ветеранів АТО, та інших мало відомих людей, котрі себе ніколи не зкомпроментували і заслужили довіру людей.

 

Як Ви сприймаєте критику на свою адресу і як будучи міським головою реагуватимете на протести лучан?

Я адекватно сприймаю будь-яку критику і усвідомлюватиму, що люди своїми протестами вказуватимуть мені на мої помилки та недоліки в роботі. Крім того я постійно сама до себе відношусь критично бо у мене високі вимоги до оточуючих.

 

Яка Ваша основна мотивація брати участь у виборах мера Луцька?

Моя основна мотивація – змінити життя лучан на краще, починаючи з їхніх соціальних проблем. І закінчуючи практичними речами у місті такими як: інфраструктура, транспорт, робочі місця, тощо. У нашій країні війна і під час таких кривавих подій люди повинні змінювати свою ментальність і не бути байдужими. Свідомість повинна змінитися як в головах пересічних громадян, так і у керівників держави. Тому на мера міста покладають не аби які надії і він відповідальний перед людьми.

 

Розмовляв Богдан АРКАНЧУК