Суддя-чемпіон

Абсолютним чемпіоном за кількістю задекларованого майна та заощаджень серед усіх керівників обласних госпсудів, за винятком окупованих територій, виявився голова господарського суду Рівненської області Вадим Торчинюк.

Згідно із деклараціями про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, сім’я судді має 9 земельних ділянок, 2 квартири, 2 гаражі, більше десятка транспортних засобів і понад 8 мільйонів гривень на рахунках у банках. Є й незадеклароване майно, – пишуть журналісти Юрій Горбач, Дмитро Бондар, Володимир Торбіч на шпальтах видання Четверта влада.

Півроку тому журналісти Рівненського агентства журналістських розслідувань познайомилися з головою господарського суду Рівненської області Вадимом Торчинюком не в найприємнішій ситуації: він не дозволив потрапити на виборні збори суддів Також суддя приховував частину інформації з декларації і відмовлявся відповідати на запитання про своє майно та зв’язки із народними депутатами. Після цього конфлікту журналісти звернулися до суду.

Вадим Торчинюк – суддя-мільйонер. Він разом з дружиною має найбільші задекларовані у 2013-му-2014-му роках статки серед усіх голів обласних господарських судів України, без врахування окупованих територій.

За 2011 рік, період коли він ще працював начальником юридичного відділу ТОВ «Радош», Вадим Торчинюк задекларував 47,897 тисячі гривень сукупного доходу.

Серед членів сім’ї вказано дружину, сина і двох дочок. У них задекларовано 47,76 тисячі гривень доходу від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Серед нерухомості у Вадима Торчинюка задекларовано кілька земельних ділянок: ділянка у Луцьку площею 56,75 соток, ділянка у селі Тарасове біля Луцька – 61,08 сотки та ділянка в селі Гряда Шацького району – 5,19 соток.

Земля у селі Тарасове є однією з найдорожчих в околицях обласного центру Волині, а саме поселення ще називають «царським селом» через велику кількість елітних новобудов. Очевидно, що земля у Гряді також не із дешевих, адже населений пункт розташований на березі мальовничого озера Світязь.

Крім цього, Вадим Торчинюк має у Луцьку квартиру площею 139,3 кв. м., два гаражі площами 22 та 20,4 кв. м. Є у Вадима Торчинюка нерухомість і на окупованих Російською Федерацією територіях: в місті Алушта у Криму – «інше нерухоме майно» площею 226,3 кв. м.

Уся ця нерухомість задекларована протягом усіх чотирьох років (2011-2014 рр.).

Ще 6 земельних ділянок задекларовано у членів сім’ї судді: ділянки площами 10; 12; 9,97; 8; 0,87 соток та 25,96 гектара. Також у них зазначена квартира площею 119 кв. м. Усе це задеклароване у документах за 2011 – 2014 роки.

А ще у сім’ї Торчинюків є чималенький автопарк, який дещо змінювався протягом 2011-2014 років.  Цікаво, що лише кілька цих автомобілів потягнуть на кілька сотень тисяч доларів. Зокрема, позашляховик «Mercedes-Benz G350» коштує орієнтовно 100 тисяч доларів, «BMW Х5» – орієнтовно по 50 тисяч зелених.

Попри те, що деякі автомобілі, як видно з документів, зникали із власності сім’ї судді і з`являлися, жодних доходів від відчуження майна і витрат на його придбання протягом трьох років не задекларовано. Лише близько 450 тисяч гривень доходу від відчуження майна задекларованого у 2014 році.

Крім цього, у 2014 році заощадження сім`ї судді майже вдвічі: із 4,788 мільйона гривень у 2013 році до понад 8 мільйонів гривень у 2014-му.

інфографіка по декларації Торчинюка~1

«Я з цією декларацією йшов у судді і з цією декларацією я так зараз і працюю, і живу. Ну а що ж соромитися, коли воно дійсно так є. Мені нема чого соромитися», – коментує свою декларацію Вадим Торчинюк.

І це лише задеклароване. Після свого призначення суддя почав будувати два будинки у «царському селі» біля Луцька, а також не задекларував частки у статутних фондах підприємств та історичну пам’ятку, менш ніж за 100 метрів від Луцького замку, яка належить дружині.

Витяг з сайту архбудінспекції

Декларацію про початок будівельних робіт Вадим Торчинюк подав через кілька місяців після призначення суддею

DSCN1706

Закон передбачає, що власник повинен за нею доглядати і зберігати. Натомість місцеві чиновники уже кілька років стверджують, що не можуть знайти її власника аби притягнути до відповідальності за доведення пам’ятки до руїн.

Суддя каже, що ця нерухомість купувалася з приватних рук у власника ресторану «Корона Вітовта», розташованого на цій же вулиці, а не в держави, і не може пояснити чому її немає в декларації.

«Я просто не готовий сказати відверто, треба подивитися, з’ясувати, якщо ну, то навіть дякую, якщо дійсно воно не… мені навіть здається, що воно вносилося, тому що воно або є або нема», – каже суддя.

Історія успіху 42-річного судді-мільйонера

Після закінчення індустріального інституту в Луцьку у середині 90-х молодий механік Вадим Торчинюк до 2000-го року працював на державному підприємстві під керівництвом батька.

Наступні чотири роки в біографії замовчано. А вже з 2004 року, не маючи вищої юридичної освіти, Торчинюк працює юрисконсультом у фірмі «СМП», яка входить до Агропромислової групи «Пан Курчак» волинського мультимільйонера Сергія Мартиняка.

У 2008 році Вадим Торчинюк таки отримує вищу юридичну освіту. І в 2009-му стає начальником юридичного відділу іншої фірми з групи Сергія Мартиняка ТОВ «Радош», навіть стає його партнером. Фірма займалась вирощуванням свиней. Це офіційна біографія. Але це ще не все.

Вадим Торчинюк має тісні зв`язки не лише із мільйонером, а нині й народним депутатом Сергієм Мартиняком. Суддя з дружиною володіють частками у ТОВ «Фірма Любарт» та ТОВ «Офісно-торговий центр».

Такі інвестиції роблять пана Торчинюка бізнес-партнером кількох ставлеників групи «Приват» Ігоря Коломойського. Вони пов’язані ще з одним волинським мультимільйонером групи «Приват» – на той час нардепом Ігорем Палицею.

Так, співзасновником ТОВ «Фірма Любарт» разом із Вадимом Торчинюком був покійний батько нещодавно звільненого голови правління відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» Олександра Лазорка.

А в ТОВ «Офісно-торговий центр» партнером судді є брат екс-депутата Волинської обласної ради, нинішнього голови Благодійного фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» Олександра Товстенюка В`ячеслав.

Є в бізнес-історії Вадима Торчинюка і похмура сторінка.

У 2006 році майбутній суддя мав ще один бізнес – 55% у фірмі «Самер». За версією прокуратури, фірма займалася імпортом автомобільних кузовів, які завозилися, як деталі і збиралися на Волині у готові автомобілі.

На початку серпня 2006 року проти посадових осіб цього підприємства відкрили кримінальну справу за ухилення від сплати акцизного збору у доларовому еквіваленті 660 тисяч доларів. Однак, менш ніж за місяць гучну справу закрили, а вже в грудні того ж року підприємство переписали на інших людей.

Голова суду пояснює цей період, який не увійшов у його офіційну біографію, як незаконний тиск на нього з боку прокуратури.

На той час думка прокуратури мала суттєвий вплив на певні публікації в ЗМІ. На той час я був юристом, вів ці всі питання, я вам так скажу, навіть є в протоколі того судового засідання такий факт: задає суддя питання, питає в слідчого «чому ви порушили кримінальну справу, які були підстави?». І той слідчий пояснив: «підстав не було, але за вказівкою прокурора». І після того через суд скасували порушення кримінальної справи і все чомусь так гладко пройшло і те підприємство, якби воно дійсно мало якісь, займалося якоюсь незаконною діяльністю, то це вилилося би в той час в щось більше», – розповідає Вадим Торчинюк.

Згодом ця історія не завадить пану Торчинюку стати суддею, та навіть матеріально не зашкодить бізнесмену. Адже у 2007 він купив квартиру на 140 квадратів у будинку на вулиці Стрілецькій, 21 у Луцьку – по сусідству з прокурором та головним міліціонером Волині.

Стрілецька 21

Вдалося розшукати і ще одну квартиру сім’ї Торчинюків.

За інформацією із сайту Міністерства юстиції, саме в одній із квартир у цій елітній новобудові 2002 року із червоної цегли на вулиці Герцена 17/25 у Києві і проживає нині дружина судді Наталія Торчинюк.

КИИВСЬКА КВАРТИРА

Ймовірно, це саме та задекларована у членів сім’ї Вадима Торчинюка квартира на 119 квадратних метрів. В мережі вартість такої трикімнатної квартири на 120 квадратів оцінюють у 300 тисяч доларів.

На жаль, інформації про цю квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає.

Так само немає інформації у реєстрі і про земельну ділянку на вулиці Космонавтів, 7, яка нібито належить Вадиму Торчинюку після скандальновідомої роздачі землі у 2001 році. Принаймні, про це рік тому заявляв депутат Луцької міської ради Сергій Сівак.

Нагадаємо, що у 2001 році виконком Луцької міської ради ухвалив скандальне рішення, яким вилучив з території парку імені 900-річчя Луцька земельну ділянку площею в гектар і розділив її між 9-тьма особами. За словами Сергія Сівака, одним із цих дев’яти людей став і Вадим Георгійович Торчинюк.

Чи легко стати суддею

Всього через три з половиною роки після закінчення юрфаку пан Торчинюк без проблем склав суддівські іспити.

У лютому 2012 року Вища рада юстиції внесла подання Президенту про призначення Вадима Торчинюка слугою правосуддя і вже за місяць Віктор Янукович підписав відповідний Указ. На той момент у складі Вищої ради юстиції перебували такі одіозні особи як Вадим Колесніченко, Сергій Ківалов і Андрій Портнов.

Як складають суддівські іспити і чи стають ці люди потім суддям із власного досвіду знає рівненський адвокат Володимир Сокаль. Він також проходив такі процедури у 2007 році.

«Я, наприклад, грошей не вклав, відповідно незважаючи на те, що я здав іспити, відповідно незважаючи на те, що я був оголошений єдиною особою, яка була оголошена переможцем в конкурсі виникла ситуація, коли структура, що не має права скасовувати рішення стосовно моєї перемоги, скасувала таке рішення…» – розповідає Володимир Сокаль.

Володимир Сокаль~1

Пан Сокаль називає суддівську та й інші гілки влади суто підприємництвом. Найбільше його обурює те, що навіть за рішення згідно із законом все одно треба платити, каже адвокат.

«Вони в такий спосіб просто грубо кажучи повертають гроші, які відповідно потратили на те щоби стати суддями», – додає чоловік.

Окрім непублічних свідчень кількох правників, які на практиці знають суддівську кухню, в тому числі господарського суду Рівненської області, ми не маємо доказів, що суддею без хабаря не стати. Та як би там не було, але для чого успішному бізнесмену-мільйонеру кидати все і йти працювати суддею на зарплату в 13 тисяч гривень? Вадим Торчинюк пояснює це по-філософськи.

«Я так скажу, за внутрішнім таким переконанням я вирішив, що це буде правильний крок», – каже слуга Феміди.

На основі розмов із знавцями суддівської системи та на основі 16-ти справ, які розглядалися в Господарському суді Рівненщини у 2012-му-2015-му роках припускаємо, що є інші версії чому бізнесмен-мільйонер міг стати суддею.

Перша версія – це коли суддя має бізнес на підставних осіб і завдяки своєму суддівському статусу цей бізнес має надійний «дах» від будь-якого перешкоджання.

Версія перша

Друга можлива версія – ще більш фінансово перспективна для судді господарського суду.

Зв`язок з чотирма волинськими бізнесменами-мультимільйонерами, які перебували, а двоє і досі перебувають в статусі народних депутатів. Окрім Ігоря Палиці з групи «Приват» і колишнього шефа та партнера – Сергія Мартиняка є ще товариші Мартиняка, які разом з ним, під час правління президента Януковича, входили у провладну групу мажоритарників – нардепи-бізнесмени Степан Івахів та Ігор Єремеєв з групи компаній «Континіум». За нової влади ця група, на чолі з керівником «Континіуму» Єремеєвим, отримала назву «Воля народу».

інфографіка по звязках Торчинюка(1)

Звязки Торчинюка

Журналісти знайшли 16 судових рішень, вигідних компаніям «Континіуму», які зареєстровані на Рівненщині. Зверніть увагу на загальну суму позовних вимог кредиторів – понад 3 мільярди 300 мільйонів гривень. Ці кошти, завдяки судовим рішенням, фактично залишилися у кишені «Континіуму».

Рішення виносилися різними суддями, але в той період коли суддею, а через два роки і головою господарського суду став Вадим Торчинюк.

За законом судді незалежні і впливати на прийняття ними рішень не може ні голова суду, ні тим паче колега. На жаль, наші знайомі судді, працівники суду і адвокати про інші реалії судової системи на камеру не говорять.

«Я впевнений, що стара система, як ви називаєте, можливо дійсно були якісь впливи на суддів, не то що можливо, практика показувала, що дійсно вони були. Але я думаю що вони настільки поодинокі, можливо вони кричущі але вони в тій масі …можливо вони є, але це не означає, що вся система прогнила чи вона погана», – каже Вадим Торчинюк.

Схема, за якою отримують вигоду компанії з групи «Континіум» – набрати мільйонні або мільярдні борги і їх не повернути. Експерт у питаннях банкрутства розповів про деталі подібних схем і їхніх учасників.

«Суть схеми зводиться до того, що недобросовісні так би мовити позичальники або боржники, які беруть кредити в банках, або в яких є якісь зобов’язання перед іншими компаніями використовують схеми з банкрутством підприємств для того щоб, так би мовити анулювати ці зобов’язання, – розповідає київський юрист Олександр Ткачук.

Олександр Ткачук~1

Юрист пояснює: для того, щоб кредитори не встигли стягнути борги, приміром у поручителів, необхідно, щоб ліквідація пройшла швидко. Для цього суддя має призначити потрібного арбітражного керуючого, а той вже – діяти якомога швидше та вправніше. Отож окрім недобросовісних бізнесменів у схемі діють як арбітражники так і судді. А постраждати можуть звичайні громадяни.

«Якщо, вибачте, десять підприємств взяло кредит там у двадцяти банках на мільярди гривень, потім їх не повернуло, занесло вибачте хабаря до суду, ліквідувало ці підприємства, руки відмило і сказало ми нічого не знаємо це все результати фінансово-господарської діяльності. А якщо, так би мовити банкрутують банки, то страждають від цього звичайні вкладники банків. Тому прямого зв’язку звісно немає між ними, але якщо прослідкувати цей ланцюг, то можна дійти висновку, що від таких дій можуть постраждати звичайні люди», – каже юрист.

Голова суду погоджується, що є різні схеми, якими користуються бізнесмени. Бачив він такі схеми, як з точки зору бізнесмена, так і зі сторони суддівського крісла.

«Я не кажу, що це якісь нелегальні схеми, але є певні схеми. Хтось ухиляється від податків, хтось тікає від кредиторів, хтось набирає кредитів, не повертає борги, ідуть ці всі маніпуляції з нерухомістю… Так. Це все правда, дійсно. І юристи тому і йдуть і навчаються й придумують нові схеми і ці всі схеми проходять перевірку в суді. Відверто, будучи в бізнесі, було досить цікаво на це все дивитися як воно з іншої сторонни», – каже голова господарського суду.

Але, звісно ж, суддя запевняє, що не має стосунку до сприяння таким схемам. І відхрещується від зв’язку із власниками «Континіуму».

«Жодним чином не впливав, не маю відношення, не співпрацював і до мене так само ніяких контактів ніхто не наводив», – переконує суддя.

Торчинюк

Автори розслідування не встигли взяти коментар у нардепа Ігоря Єремеєва – він смертельно травмувався. А нардепи Сергій Мартиняк та Спетан Івахів через своїх помічників відмовилися спілкуватися на цю тему, підкресливши, що вони зайняті ділові люди і їм ніколи.

«Ми не будемо коментувати і не будемо давати інтерв’ю […] Він бізнесмен – в ці справи не лізе, та й все», – каже помічник Сергія Мартиняка Олександр Пиза.

«Виривати з робочого графіка якийсь час, щоб дати якийсь коментар, можливе тільки в тому випадку, коли він може відповісти на питання і воно стосується його компетенції […] Жодним чином народний депутат не впливає на суддів, не впливає на вирішення цих справ і не втручається в них», – відповідає за Степана Івахіва його прес-секретар Денис П`ятигорець.

Тим часом у Господарському суді Рівненської області Фонд гарантування вкладів фізичних осіб хоче стягнути борги збанкрутілого банку «Форум» з фірм «Континіуму». Щоб повернути гроші громадянам – потрібно забрати їх у фірм-боржників. Якщо рішення будуть аналогічні попереднім – вкладники банку не доотримають майже мільярд гривень.