Назар Михалюк: У «Батьківщині» завжди є люди, готові взяти відповідальність на себе

Після Революції Гідності більшість українців голосно кричали про те, як необхідні країні зміни та нові молоді обличчя. Проте небагато хто наважується змінювати країну чи принаймні пробувати щось робити, побоюючись великої відповідальності яка лягає на плечі.

Серед молодих  і перспективних – кандидат у депутати Луцької міської ради Назар Михалюк, який вважає що саме час молоді приходити до влади та змінювати своє місто на краще.

– Люди мало про Вас знають, тож розкажіть трохи про себе. Де ви народились, навчались?

-Я народився у Луцьку і тут прожив все життя. Навчався в загальноосвітній школі №23. Після закінчення школи вступив до тоді ще Волинського державного університету імені Лесі Українки на факультет міжнародних відносин. Отримавши ступінь спеціаліста вирішив зв’язати своє життя з наукою, тому вступив до аспірантури. Зараз я закінчую навчання  в аспірантурі.

-Чому обрали саме міжнародні відносини?

-Я з дитинства цікавився, як відбувається управління державою, тому захотів знайти для себе відповіді. А ще,  мабуть, через події, які відбуваються в Україні. У нас молода держава, яку треба формувати. Тому бурхливі процеси її  становлення треба аналізувати та працювати над тим, щоб дійсно збудувати якісне суспільство.

-Ви брали участь в Революціях?

-Коли була Помаранчева революція, я саме навчався у  випускному класі школи. Ми тоді підтримували події, які відбувалися, директор школи теж підтримував. Але склалося так, що коли хотіли йти на мітинг, нам забороняли це робити.

А останні події, зокрема Революція Гідності, остаточно сформували мої погляди та бажання змінити державу та своє рідне місто на краще. Під час подій на Майдані, ми організовувалися з друзями як активні громадяни, це був поклик серця. Від району, де я живу, відправляли до Києва харчі та людей, їздили самі та брали активну участь у мітингах у Луцьку. Тому Революція не пройшла повз мене.

–Проводите громадську діяльність?

-Моя активна громадська діяльність розпочалася з мого вступу у Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», в якому я вже понад сім років. Мені хотілося долучитися до якоїсь організації, щоб зсередини зрозуміти, як все відбувається. Тоді я вибрав «Батьківщину» – мені імпонувала політика цієї партії, її послідовність та стабільність.

-Що привабило вас саме у цій політичній силі?

-В перші роки мене привабили полум’яні промови та активна громадянська позиція Юлії Тимошенко. До того ж, партія вела активну діяльність на місцях, зокрема у нас  у Луцьку. Мені імпонували люди, які представляли партію. І хочу сказати, що зовсім не жалію про свій вибір. Дивлячись на ситуацію, яка складається у Луцьку, «Батьківщина» – єдина послідовна партія, а не політичний проект, який створений під вибори.

Мені імпонує структура партії, яка охоплює і маленькі села, і обласні центри. Навіть у містах існує розгалужена структура – поділ на райони і первинні партійні організації.

Дуже сподобався підхід «Батьківщини» до створення списку кандидатів на цих виборах зокрема. Із 42 кандидатів 25 є рядовими членами партії, головами первинних організацій, які дуже давно працюють у партії. Нас усіх зібрали і сказали, що партія планує іти на вибори. Люди самі зголосилися, запропонували свої позиції, «Батьківщина» їх підтримала. Мені імпонує те, що партія не олігархічна і дійсно є обєднанням громадян зі спільною метою.

До того ж, «Батьківщина» всеохопна. Інші партії зараз шалено шукають людей, щоб «закрити» округи, бо не мають достатньо розгалуженої мережі. У нас немає такої проблеми ні у селах, ні у містах. Завжди є люди, які готові взяти на себе відповідальність.

-Кого вважаєте основним конкурентом «Батьківщини» у боротьбі за голоси електорату на місцевих виборах?

-Звісно, це партія «Солідарність», яка зараз є конкурентом на всіх рівнях. Також конкурентом є партія «Самопоміч». Але на фоні цих партій «Батьківщина» вирізняється своєю довгою історією, силою, послідовністю. В інших партіях значно менша кількість членів, до того ж там багато людей, які вже неодноразово змінювали прапори відповідно до нових умов та рейтингів. Дуже шкода, що керівництво інших організацій це не контролює. Тому «Батьківщина» вигідно вирізняється – ми послідовні у своїх принципах та лозунгах.

-Що спонукало особисто вас піти в політику? Можливо, хтось із рідних має стосунок до цієї сфери?

-Я дуже багато подорожую  і у зв’язку з освітньою та науковою діяльністю багато де побував. Я бачив, як функціонують інші місцеві громади, як організована діяльність міст  різного рівня  і масштабу за кордоном. Тому коли я повертаюсь додому у Луцьк, хочу щоб у нас було так само або навіть краще. Судячи з того, що я бачу, наші депутати мало цікавляться розвитком громад, можливо через брак знань чи небажання. Тому я вирішив: хто має це робити, якщо не я? Теперішній депутат від нашого округу не провів жодної зустрічі чи обговорення. Тому я вважаю, що треба міняти  формат депутатства. Потрібно спілкуватися з людьми, бути ближчими до їхніх проблем та бажань.

Рідні не мають стосунку до політики. Але я вирішив взяти ініціативу в свої руки.

-Чому балотуєтеся саме по 27 окрузі?

-Я балотуюся від округу, у якому живу, тому добре знаю, над чим треба працювати. Є ряд ідей, які ми зможемо реалізувати. Але найперше треба вирішувати нагальні проблеми. У нас на окрузі це практична відсутність ОСББ, відсутність лічильників, застарілі електро- і тепломережі. Ми вже зустрічалися з жителями, щоб обговорити шляхи вирішення цих проблем.

Окрім того, у нас є парк імені 900-річчя Луцька. Він дуже занедбаний, там багато сміття, немає алей. Хотілося б там зробити пішохідні зони, вело доріжки, зони з доступом до інтернету. Думаю, що спільними зусиллями вдасться це зробити.

Хочу представляти громаду саме свого району, у якому живу багато людей мають мої контакти, тому не буде проблем знайти мене , щоб донести свою думку. Це додатковий канал зв’язку.

-Виконання яких передвиборчих обіцянок можете гарантувати?

-Першим завданням є питання тарифів. У нас міська влада не донесла до людей, що вступили у дію зміни до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Згідно цих змін, якщо жителі до  1 липня 2016 року не самоорганізуються, то автоматично їм представник міської влади призначає фірму, яка та управлятиме будинком. Це знову може бути той самий ЖЕК. Але оскільки це інші умови відносин, тарифи значно здорожчають. Тому першим етапом є інформування жителів щодо цього питання. Ми вже проводимо такі зустрічі, щоб надати жителям інформаційну та юридичну підтримку.

-Хто у вашій команді допомагає вам?

-У нас дуже велика команда в партії, депутати допомагають один одному. Також співпрацюємо з кандидатами, які йдуть в обласну раду. Консультації надають також партійні штаби.

-А як ставитеся до депутатів-перебіжчиків?

-Дуже шкода, що частина депутатів міської ради, які пройшли за списками «Батьківщини» вийшли із партії. Я дуже негативно до цього ставлюся. Коли ти балотуєшся від партії і люди тобі довіряють свої голоси, ти повинен дотримуватися принципу і працювати далі. Тому мені неприємно, що люди масово вийшли із партії через те, що їх почали перекуповувати. Я сподіваюся, за час роботи нової міської ради, завдяки новому законодавству, громада отримає додаткові важелі впливу, щоб мати змогу  відкликати депутата. Зраду принципів, які декларують кандидати, перед тим як стати депутатом, я вважаю достатньою причиною.

Дехто закидає, що незмінність лозунгів партії, яку ви трактуєте як послідовність, є доказом того, що партія погано працює , бо не виконує свої обіцянки. Ваша думка з цього приводу?

-Послідовність, стабільність та відповідальність – необхідні риси. «Батьківщина» своїх принципів на змінює, лише використовує різну тактику залежно від обставин. Тому я вважаю , що коли ти принциповий і не змінюєш свої погляди, то це ознака якості.

-Чи бували моменти, коли хотілося покинути партію? Що для вас могло б стати причиною виходу з партії?

-В момент ,коли почалося самоочищення партії від непрофесійних та безвідповідальних людей, я шукав пояснень, чому люди так вчиняють. Під час Помаранчевої революції партія була єдиною з опозицією і відстоювала свої принципи. Під час Революції Гідності ситуація була така сама.

Думаю, деякі люди просто використали бренд «Батьківщини», а потім вийшли з партії.  Це неправильно.

Я вийду з партії лише за умови кардинальної зміни політики партії,  але думаю, що це неможливо. Принаймні найближчим часом.

-Якими рисами має володіти добрий депутат?

-Найголовніше – чесність. У нас були депутати-професіонали, депутати-активісти, депутати-бізнесмени. Але вони не були чесними, тому коли вони приходили до влади, починали працювати на свої статки. Людям говорили одне, а робили зовсім інше.

Депутат має бути трудоголіком, бо охоплюючи навіть невеликий округ району треба приділяти багато часу на спілкування  з людьми. Депутат має бути рупором громади в міській раді.

-Якщо станете депутатом, це займатиме багато часу. Встигатимете займатися ще й громадською діяльністю?

-Без сумніву, часу буде мало, але я намагатимуся його знайти. До того ж  я живу в окрузі, від якого балотуюсь, тому просто вийшовши увечері на прогулянку я зможу поспілкуватися з місцевими жителями. Тому це не буде проблемою.

-Чому саме молодь має приходити до влади?

-Молодь зростала вже за незалежної України і є набагато мобільнішою. Молодь по-іншому сприймає світ, їздить за кордон на навчання та бачить, як можуть розвиватися міста.

-То, можливо, доцільно ввести вікову квоту для депутатів чи встановити певне співвідношення між молодими та «депутатами з досвідом»?

-Не думаю, що має бути якась квота, бо вона обмежить права громадян бути обраними. Я вважаю, що краще ввести важелі впливу для відкликання депутатів у разі неефективної діяльності. Це набагато дієвіше.

Як має виглядати механізм відкликання депутата?

-Реалізація певного рішення залежить не від одного депутата. Тому оцінювати за ступенем виконання передвиборчих обіцянок не варто, це може не спрацювати. Але важливою є звітність депутата про його діяльність, щоб громада могла вирішити його подальшу долю у випадку неефективної роботи.  Хоча тут може розпочатися маніпуляція жителями, щоб забирати «незручних» депутатів. Тому варто розробити збалансований механізм, де рішення громади виносили б ще на розгляд міської ради

-Чи не хвилюєтеся, що може забракнути досвіду для роботи депутатом?

-Я так не вважаю, адже крім досвіду важливими й інші особисті якості людини. Крім того у «Батьківщині» та серед мого кола спілкування є багато досвідчених професіоналів, до яких можна звернутися за порадою.

Як оцінюєте нову виборчу систему?

-Це як «кіт у мішку». Здається, все зрозуміло, але як буде на практиці – ніхто не знає. Хоча переваг над старою системою багато. Навіть якщо ти засіяв свій округ гречкою та взяв там перше місце, ти не обов’язково станеш депутатом, бо  в загальному рейтингу партії можеш мати інші позиції. За цієї системи люди обирають за трьома пунктами – партію, лідера партії та конкретного депутата, який іде по їхньому окрузі. Поєднання цих трьох елементів дасть результат, який важко передбачити.

-Чи цікавилися ви роботою луцьких депутатів до того, як самі вирішили претендувати на цю посаду?

-Звичайно. Ця каденція характеризується великою кількістю перебіжчиків. Цікавився питаннями, якими живе місто. Додатковим фактором при прийнятті рішення чи балотуватися для мене стало прийняття нового законодавства спрямованого на децентралізацію. Тепер місто має набагато більше прав і важелів впливу у сфері бюджету і повноважень. Я подумав, що якщо їх отримають ті депутати, які є зараз, то це буде катастрофа для міста. Це одна з причин, чому я вирішив піти у депутати.

-У якій з комісій міської ради вам було б цікаво попрацювати?

-Хотів би працювати в комісії з питань освіти, науки, культури, мови, бо це мені близько і я знаю проблеми галузі. Мені було дуже дивно дізнатися,що лише дві школи м. Луцька потрапили у список кращих за результатами ЗНО. Це означає, що є проблеми і їх треба вирішувати. Вважаю, що до профільних комісій мають входити спеціалісти відповідних галузей.

-Чому саме за вас мають проголосувати виборці 27-го округу?

-Основна причина – я відкритий та цілеспрямований. До того ж, я місцевий, люди знають мої принципи і погляди. Зараз  намагаюся донести свою позицію та плани на розвиток округу. Якщо людям сподобається моя позиція, то вони мене підтримають.

-Що любите читати? Яка ваша улюблена книга?

-Багато читаю, мені подобаються різні жанри. З останнього мені дуже сподобалася книга Нельсона Манделли «Довгий шлях до свободи»,  у якій показана воля людини зламати системута пробачати своїх ворогів. Також «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері, яка теж показує боротьбу проти системи. Це дуже актуальна література.

А  в плані власного управлінського розвитку мені дуже подобається книга Лі Кан Ю «Історія Сінгапуру», у якій описано детально як тримати владу у руках, формувати команду, спілкуватися з інвесторами тощо. Ця книга мені допомогла у формуванні власних поглядів. З неї можна взяти багато практичних порад. Перше , що вчить книга – треба бути послідовним і жорстким та не йти на поводу в інших. Друге – не треба за собою тягнути своїх друзів. У книзі автор декларує, що перше, що треба зробити, коли прийдеш до влади – посадити трьох своїх друзів. Думаю, це гарний посил до нашої влади.

Чи маєте людину , на яку хотіли б бути схожим, та життєве кредо?

– Створювати кумирів – справа невдячна. Всі ми люди, і кумири теж не завжди все роблять правильно. Тому доцільніше обрати життєві принципи та чітко їх дотримуватися.

Я вважаю, що треба завжди допомагати, коли це потрібно. Я не можу пройти осторонь, коли потрібна допомога.

Доки ти допомагаєш іншим, доти ти є людиною. Це має бути душевним покликанням, а депутатаособливо. Тому моє життєве кредо – допомагати людям.

Розмовляв Богдан АРКАНЧУК