Лопати, гроші і «стволи»: бурштинові «розборки» на Волині

20150928173214

Можливо після першого «вигнання» заїжджих бурштинокопачів із Маневиччини майже тиждень тому хтось сподівався, що вони не повернуться, що це «перемога» і тепер влада Волині може спокійно займатися лобіюванням «бурштинових» законопроектів.

Проте обізнані із станом справ люди знали – копачі повернуться. Адже у маневицькій землі лежить бурштин – відносно легкий спосіб зібрати капітал, який і не світить рівнянам, волинянам, львів’янам та житомирянам на звичайній роботі чи у дрібному бізнесі.

Як розповідають місцеві лісники, минулого разу копачі втікали із розрахунком повернутися, бо позалишали багато обладнання для копання у «схронах». Оскільки на Волині помпи масово поки не використовують, доводиться рити ями лопатами. Чоботи, лопата, ліхтарик, прожектор, іноді кирка та бур, – ось і весь реманент пересічного копача.

12171

Натисніть, щоб збільшити

Саме із таким спорядженням сотні копачів організовано почали ломитися на старі копанки між селами Лісове, Вовчицьк та Костюхнівка. Більшість із них ‒ із сусідньої Рівненщини. Не на камеру силовики та активісти визнають – на Рівненщині таку війну із нелегалами влада принаймні на цьому етапі програла. Тому там можуть відносно спокійно працювати десятки і сотні помп, які значно спрощують процес видобування.

У сусідній області родовища вже поділені, тому чимало копачів ринули потоком на відносно «свіжі» волинські ліси. Як розповідає начальник УМВС у Волинській області Петро Шпига, приблизно о 13:00 28 вересня близько 800 копачів організованою групою попрямували до місця колишнього видобутку. Міліціонерів було в 10 разів менше, тому ефективно протидіяти вони не змогли.

Згодом на місце підтягнулися понад 1500 копачів. Нагадаємо, минулого разу їхню кількість оцінювали лише в 1000. Аби протидіяти нелегалам, волинські правоохоронці отримали дозвіл залучити спецпідрозділи.

А тим часом свою справу робили громадські активісти, які ще з минулого тижня чергують на Маневиччині. Як розповідає керівник «Автомайдану Волині» Сергій Поха, правоохоронці якийсь час змушені були просто стояти і дивитися, як «гастролери» копають бурштин. Проте активісти із цим не змирилися та за допомогою зброї «поклали» на землю десятки копачів. Цього разу довелося і постріляти, проте поранень і загиблих не було. Поха стверджує, що у бурштинокопачів є тепловізори, які нині так потрібні на Сході.

Коли на місце підтягнулися сили «Самооборони Волині», громадського формування «Буг», «Автомайдану України», інших організацій та спецпідрозділи правоохоронців, копачів вдалося взяти в кільце. Їх намагалися не випустити із лісу, проте втримати таку кількість людей практично неможливо. За словами самооборонівця Сергія Рижкова, на блокпосту біля Лісового стримували натиск копачів бійці підрозділу «Світязь». Керували операцією Петро Шпига та його заступник Анатолій Шумик. Також в операції брали участь ветерани “Айдару”.

Як повідомив Петро Шпига, у підсумку вдалося затримати понад 100 копачів. Загалом для цього залучили 500 правоохоронців, понад 200 активістів та понад 150 працівників лісової охорони. Вилучили понад 400 лопат, а також бури, кирки та інші інструменти. Ще у затриманому автомобілі BMW виявили наркотичні речовини, а в іншому – два запали від гранат Ф-1.

Більшість обшуків проводили на блокпостах так званої другої лінії оточення. Так, на блокпосту біля виїзду на «варшавську» трасу, де знаходився автор, виявили партію бурштину в кількасот грамів, а також гроші, заховані під капотом позашляховика.

Майже весь день блокпост оточували нібито місцеві мешканці, які вимагають дозволити копати. Їхні основні гасла: «Копали, копаємо і будемо копати, бо це наша земля!», «Ми тут зробимо свій поліський Майдан», «Ніякий закон нам не указ» тощо. Проте дільничний одного із прилеглих сіл, який знає місцевих людей в обличчя, каже, що найбільше обурюються якраз рівняни, видаючи себе за місцевих.

Після завершення операції силовиків та активістів близько 18-19 години почався масовий вихід копачів із оточення. Оскільки бурштину у них не було, санкції на блокпостах, на жаль, обмежилися лише відбиранням лопат та інших інструментів «на потреби АТО». Всі зовнішні ознаки (брудні автомобілі, чоботи на ногах, лопати у багажнику) вказували на те, що вони їдуть просто з копанок. Проте немає бурштину – немає затримання. Тому піймати на блокпостах другої лінії із бурштином вдалося відносно мало людей. Їхню точну кількість на момент написання матеріалу правоохоронці не встановили.

Саме так на Маневицьку трасу прямо через блокпости з 19 до 22 години виїхали сотнями автомобілів більшість копачів. Проте вийшли не всі, тому станом на ранок 29 вересня активісти та силовики залишаються на блокпостах. Також є підозри, що частину бурштину копачі залишили у схованках в лісах, щоб потім забрати, коли блокпости знімуть, або винести в обхід основних шляхів.

За словами начальника УМВС Петра Шпиги, вони вже знають організаторів таких масових бурштинових наїздів та готуються до їхнього затримання. Проте у громадських активістів інша думка. Як стверджують самооборонівці та автомайданівці, це більше схоже на стихійний рух – аналог американської золотої лихоманки. У копачів, звичайно, є лідери, однак навряд такий «похід» організував лише один кримінальний авторитет. Раніше називали ім’я львівського «батька мафії» Володимира Дідуха (Вову Морду).

Аби боротися із подібними рейдами «гастролерів», активісти готові до більш радикальних заходів. Зокрема копачів на блокпостах попереджали, аби не дивувалися, коли у когось раптом загориться автомобіль.

Далі буде…

P.S. Останнім часом доводиться чути думки про те, що вирішить проблему прийняття відповідного «бурштинового» законопроекту, який дозволить копачам працювати легально на комунальному підприємстві чи великих приватних підприємствах.

Проте найнахабніші копачі самі визнають, що «ніякий закон нам не указ», а ще просто вони не готові проміняти «чистий кеш» за видобутий бурштин на зарплату на комунальному чи приватному підприємстві. Хоча і в них сонячний камінь беруть за відносно невеликі гроші – приблизно 5 доларів за грам. Однак ціна дуже залежить від фракції (чим більші камені, тим дорожчі). Переробники та продавці бурштинових виробів заробляють значно більше.

А тому без силових методів у цьому випадку просто не обійтися, бо «скільки вовка не годуй, він все одно в ліс дивиться». Петро Шпига пропонував місцевим копачам організувати загони, аби охороняти ліси від рівненських гастролерів, а також легалізувати свій видобуток й подбати про рекультивацію. Проте станом на сьогодні вони не погодилися на таку пропозицію.

Антон БУГАЙЧУК