«Кредитно-грантова історія» Миколи Романюка

Микола Романюк

Створити у нас Європу за один день важко, але наближатися до неї щодня цілком реально… Таке завдання ставить перед собою керівництво обласного центру Волині, знаючи, що за європейський вибір наш край заплатив більшу ціну, ніж будь-який інший.

Чому так змінилася останніми роками Польща? Завдяки грантам і кредитам. За час, відколи Луцьком керує Микола Романюк, місто також реалізувало низку міжнародних проектів, ефект від яких відчує кожен лучанин. У 2013 — 2014 роках їх вартість становила 700 тисяч євро. А до кінця цього року очікується ще 100 мільйонів гривень

КОМП’ЮТЕРУ ХАБАРА НЕ ДАСИ

У світі немає дефіциту грошей, але є дефіцит ідей та цікавих задумів. Тому в Європі давно почали робити ставку на ініціативу та оригінальність. І коли план хороший та економічно вигідний, кошти на нього, як правило, знаходяться. У цьому й полягає суть написання грантів — безповоротних субсидій від міжнародних інституцій, яке успішно опанували в Луцьку. Як розповідає керівник міста Микола Романюк, останніми роками 8 із 20 запропонованих мерією проектів виграли гранти та отримали солідне фінансування.

— Нині вже бачимо результати від наших 3 — 4-річних напрацювань, — каже Микола Ярославович. — Чому тільки зараз? Бо написання та впровадження проекту потребує мінімум два роки. За цей час проводиться їх відбір, визначається фінансування. Як правило, 90% коштів дають міжнародні організації, внесок Луцька — 10%. Головні напрямки проектів — енергозбереження, екологія, медицина, культура, дозвілля. Для нас украй важливо, що виграні гранти стосуються галузей, на які місто навряд чи змогло б виділити кошти.

Однією з перших ластівок міжнародної співпраці стало відкриття у Луцьку центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Створений два роки тому в рамках програми «Україна — Польща — Білорусь» інтегрований прозорий офіс нині надає майже 300 адміністративних послуг. За два роки його можливостями скористалися близько 300 тисяч чоловік, в тому числі й іноземні громадяни. Для їхньої зручності в установі, до речі, нещодавно запровадили новий інформаційно-консультативний центр.

Про переваги роботи луцького ЦНАПу влучно сказав прем’єр Арсеній Яценюк: «Комп’ютеру хабара не даси». А щоб зробити послуги установи ще більш швидкими та зручними, продовжують впроваджувати нові заходи. Зокрема, Волинська область разом з Одеською та Дніпропетровською увійшла до швейцарського проекту вартістю 4 мільйони євро. Кошти будуть вкладені у розвиток електронного облаштування в ЦНАПАх. Це спростить роботу персоналу і відвідувачів, бо багато адміністративних послуг надаватимуться в режимі он-лайн.

ЩОБ ПОБАЧИТИ ВОЛИНСЬКИХ ЛЕВІВ, СТАВАТИМУТЬ У ЧЕРГУ

Ще один міжнародний проект із кошторисом півтора мільйона євро — реставрація Луцького зоопарку. Цей грант обласний центр Волині виграв разом із польським містом Замость теж у рамках міжнародної співпраці «Польща — Україна — Білорусь». Кошти в першу чергу спрямовуються на будівництво спеціальних павільйонів для ведмедів та левів. Після модернізації зоопарку умови утримання тварин стануть наближеними до природних, чого не було від часу його заснування.

Нині тут кипить робота. Завершується будівництво містечок для ведмедів та левів з вольєрами, оглядовими терасами, павільйонами, а також облаштування та благоустрій території, будівництво енергетичних мереж, освітлення, каналізації та водопроводу, пішохідних стежок, відеонагляду. Вже побудовано міст, встановлено центральну ковану браму, облаштовується огорожа. Як повідомив Микола Романюк, відкрити Луцький зоопарк планують у кінці жовтня.

Міжнародна співпраця принесла користь і Луцькій міській клінічній лікарні. Завдяки гранту «Транскордонна взаємодія для запобігання і лікування важких випадків опіків на польсько–українському кордоні» медики обласного центру можуть надавати ургентну допомогу опіковим хворим не гірше від польських колег. Як розповіла головний лікар медзакладу Лариса Духневич, у професійності наші фахівці не поступаються закордонним, але підводить матеріальна база. Тож згаданий проект дав змогу її поліпшити — закупили спеціальний реанімобіль для опікових хворих, обладнали всім необхідним палату інтенсивної терапії. Адже опікова травма — одна з найскладніших для лікування, крім того, приблизно половина пацієнтів центру — діти.

МРІЯ ЕКОНОМІЧНО ВИГІДНА: ЗАМІНИТИ АВТОБУСИ НА ТРОЛЕЙБУСИ

Ще одна рушійна сила європейського прогресу — кредити. У світі добре знають: великі проекти коштують великих грошей. Особливо ті, що стосуються благ цивілізації, — каналізації, теплопостачання, транспорту, водогону. Наприклад, у Луцьку 50% труб водоканалу зношені. Щоб їх замінити, треба 100 мільйонів гривень. Виділити одномоментно такі кошти з міського бюджету нереально. Тому влада Луцька співпрацює з різноманітними фінансовими інституціями, такими, як Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО), Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). З НЕФКО підписали угоду на 500 тисяч євро. Кошти будуть спрямовані на модернізацію насосного господарства водоканалу. Стосовно очищення води, її знезалізнення, заміни очисних споруд місто співпрацює зі Світовим банком за проектом, що передбачає 25 мільйонів доларів.

Ще 4 мільйони гривень кредиту від НЕФКО Луцьк отримав на покращення енергозбереження. В 3-х школах, 2-х садках і міській лікарні встановили індивідуальні теплові пункти, лампи освітлення, утеплили фасади. В одній лише гімназії №21 за 2 мільйони гривень утеплили північну стіну та басейн, замінили 120 вікон, освітлення, встановили 4 індивідуальні теплові пункти. У дитсадку №21 замінили 90 вікон. У рамках програми «Енергія для східних мерів» реалізували перший пілотний проект у ДНЗ №7, як у найбільш енергонеефективному.

Кошти на модернізацію системи опалення та теплопостачання місту приніс договір між ДП «Луцьктепло», Луцькою міською радою та ЄБРР про позику у 14 мільйонів євро. З них 10 мільйонів — кредитні кошти, 4 мільйони — грантові. Проект буде впроваджуватися протягом трьох років, завдяки йому вдасться зекономити близько 14 мільйонів кубометрів газу шляхом облаштування 210 індивідуальних теплових пунктів у багатоповерхівках. На ДП «Луцьктепло» організують диспетчерський пункт для дистанційного керування і моніторингу теплопостачання.

— Кредити ЄБРР, Світового банку, НЕФКО дають змогу зробити в комунальному господарстві Луцька міні-революцію, — каже Микола Романюк. — Завдяки їм капітально відремонтуємо мережі і найближчі 20 — 30 років спокійно житимемо, не переживаючи, що десь прорвало трубу, чи немає енергозберігаючого обладнання. Плюс працюємо за іншими серйозними проектами — зокрема, заміна автобусних маршрутів на тролейбусні. Раніше в місті було 23 тролейбуси, сьогодні — 45, а до весни плануємо як мінімум 60. У сфері міжнародної співпраці маємо базу хороших напрацювань. Коли отримали кредит ЄБРР, а це свого роду гарантійний лист, з нами зовсім по-іншому почали розмовляти інші фінансові інституції. Нас перевірили міжнародні аудиторські компанії і засвідчили, що в Луцьку знають, як працювати з такими проектами. А це дуже важливо.

Ольга КУШНІР для газети Волинь-нова