«Бурштиновий бунт» на Волині: хто винен і що робити?

Наслідки видобутку

Вторгнення на Волинь сотень нелегальних копачів бурштину із Рівненщини, Житомирщини, Львівщини та інших регіонів, організованих кримінальними авторитетами на чолі із Вовою Мордою, на кілька днів вивело із рівноваги нашу область. Керівники обласного управління МВС, СБУ, прокурор та губернатор Волині замість звичного перебування у Луцьку вирушили у маневицькі ліси, аби особисто керувати боротьбою із заїжджими порушниками закону. Чому так сталося, кому це вигідно і чи не повториться це у майбутньому, розбиралися журналісти Волинського Агентства Розслідувань.

«ГАСТРОЛЕРИ»

Проблема нелегального видобування бурштину існувала на Волині вже давно. Проти неї боролися міліція, СБУ, громадські формування, добровольчі підрозділи та просто громадські активісти. Але проконтролювати всіх жителів сіл на Маневиччині та Любешівщині, які ходять копати бурштин лопатами за кілька кілометрів від свого дому, практично нереально. Окремі громадські формування «закривають очі» на це, борючись лише із «помповим» способом видобутку, а правоохоронці часто просто не хочуть нагнітати ситуацію, караючи місцевих «старателів».

Справа у тому, що у мешканців досить віддалених та депресивних сіл на Маневиччині сприйняття видобутку бурштину дещо інше, ніж у пересічного лучанина. Для нас, особливо для більш політично та екологічно свідомих нелегальний видобуток – це варварство і знищення природи. Така ж офіційна позиція влади. Натомість селяни сприймають це як єдиний спосіб достатньо великого заробітку на Поліссі в умовах відсутності роботи та мінімальних ставок у ФАПах, сільських школах та клубах. Вони щиро вірять, що мають право «рити» що завгодно і як завгодно на землі біля свого рідного села, а ідею працевлаштування на комунальному підприємстві «Бурштин Волині» сприймають в штики. Але про це пізніше…

11 серпня 2015 року під час прес-конференції у Луцьку начальник УМВС у Волинській області Петро Шпига заявив, що на Волині немає масового нелегального видобутку бурштину. До цього спецпідрозділи СБУ та МВС кілька разів ловили в області групи копачів із понад 20 людей. Проте треба визнати, що порівняно із масштабами видобутку на півночі Рівненщини та Житомирщини це просто «квіточки».

Таке відносне затишшя порушили «гастролери» із різних областей, які вирішили взятися за нелегальний видобуток бурштину на Волині. Як повідомляють одразу кілька джерел ВАР, одним із ініціаторів такого «вторгнення» був кримінальний авторитет Володимир Дідух (Вова Морда), якого називали спонсором ВО «Свобода». Перед цим він зустрічався я із місцевим кримінальним авторитетом Асланом. Можливо під час зустрічі обговорювали саме це питання, адже Аслана також підозрювали у організації нелегального видобутку бурштину.

1217

Натисніть на карту, щоб збільшити

Перша велика група копачів та охоронців заїхала на Волинь 20-21 вересня. Вони зайняли територію між селами Лісове, Вовчицьк та Костюхнівка на Маневиччині. Як ці люди визначили, що саме в цих лісах є поклади бурштину, точно невідомо. Хоча, за словами голови ОДА Володимира Гунчика, поклади бурштину є на всьому Поліссі від Житомирщини аж до Польщі. Місцеві лісники розповідають, що однією із ознак присутності в землі бурштину є специфічна сіра чи голуба глина недалеко від поверхні.

Після першої групи у район прибув основний «десант», що, за словами прокурора області Дмитра Чепіжака, 22 вересня становив до 1000 людей. Аби припини масове «риття» бурштину, на місце того ж 22 вересня відправляли спеціальні групи із 3 райвідділів міліції, однак вони не наважилися перешкодити копачам – занадто мало було міліціонерів. Також до них 22 вересня приїжджав голова ОДА Володимир Гунчик та намагався вести переговори.

Проте, як заявив Гунчик 23 вересня, переговорники були неадекватні та напідпитку, тому конструктивного діалогу не вийшло Вони просто продовжили копати. Не зупинила «гастролерів» і група Нацгвардії, яка прибула на місце. Через свою малочисельність правоохоронці знову змушені були тимчасово відступити.

Щоб таки вирішити проблему Гунчик о 16:00 22 вересня скликав спільну нараду посадовців та громадських активістів. На ній було публічно заявлено, що рейд на Волинь влаштували рівненські та львівські копачі. Хоча прізвище Дідуха, звичайно, не звучало. Як розповів наступного дня начальник УМВС Петро Шпига, рейд організували кримінальні авторитети із сусідніх областей. У їх зйомних квартира та будинках вже провели обшуки, однак називати прізвища правоохоронці не можуть через таємницю слідства.

На нараді Гунчик закликав громадських активістів долучитися до спільного рейду, запланованого на ніч-ранок 23 вересня, проти заїжджих бурштинокопачів. І активісти відгукнулися. Як заявив Петро Шпига 23 вересня до рейду приєдналися 500 правоохоронців (СБУ, МВС, лісова охорона тощо) із 5 регіонів, а також 250 волинських активістів. Автору матеріалу вдалося побачити на місці активістів «Автомайдану Волині», «Автомайдану України», «Самооборони Волині», спецпідрозділу «Буг», цивільного корпусу «Азову», ДУК, «Донбасу».

Разом із підрозділами МВС та СБУ вони організували зовнішній та внутрішній периметр території. А вже спецпідрозділи виконували завдання із безпосереднього контакту із озброєними копачами.

ВТЕЧА «ГАСТРОЛЕРІВ»

Оскільки нарада, ініційована Гунчиком, не стала секретною, заїжджі копачі цілком могли дізнатися про те, що волиняни збирають проти них максимальні сили. Тому за вечір і ніч з 22 на 23 вересня, за словами Гунчика, площа розритого лісу збільшилась в 5 разів. За словами представників Маневицького лісгоспу, це до 9 гектарів.

Зімкнути кільце оточення навколо цієї території планували о 5-6 годині ранку 23 вересня. Однак до 4 години ранку територію покинули до 300 автомобілів. Тобто правоохоронці не планували чи не могли зупинити фактичну втечу більшості нелегальних копачів. Проте за офіційним даними, таки вдалося затримати більше 20 автомобілів, 80 копачів та близько 1 кілограма бурштину. У одному із автомобілів булим 200 000 гривень, якими могли розплатитися за бурштин. Активісти «Автомайдану України» розповідають, що затримували ще й автомобілі зі зброєю. А «Самообороні Волині» вдалося в районі села Лісове затримати копачів вже без бурштину та вилучити у них лопати і кирки для потреб бійців АТО.

Керував операцією до приїзду «віпів» заступник начальника УМВС Анатолій Шумик. Саме йому довелося спочатку відповідати на закиди місцевих мешканців, які обурилися приїздом такої кількості правоохоронців та активістів.

У знак протесту вони пробували перекрити «варшавську» трасу і спалили скат, однак неорганізованість мітингу далася взнаки, тому нічого суттєвого людям добитися не вдалося. Отож перше невдоволення місцеві висловили Гунчику та правоохоронцям 22 вересня. Саме вони допомогли «не пустити» Нацгвардію у ліс.

Причина протесту селян дуже проста – вони не вірять в успіх комунального підприємства «Бурштин Волині», бо «дядя буде загрібати мільйони, а я буду заробляти 1400 гривень» в місць. А за умови успішної роботи нелегальний копач може заробити 1400 гривень й більше за день.

Тому мешканці вимагають легалізувати для них нинішній видобуток лопатами і обіцяють після себе «загрібати ями», тобто влаштовувати своєрідну форму рекультивації. Ще посадовцям дорікають, що минулого року нелегально добували бурштин люди в камуфляжах і нашивками добровольчих батальйонів, а влада чомусь не спішила влаштовувати масові облави.

Про те формат протесту селян виявилася дивною. Вони тричі намагалися заявити про свої претензії Володимиру Гунчику. Проте все звелося до криків найбільш агресивних та найбільш нетверезих молодиків. В у лісі між селами Вовчицьк і Костюхнівка місцеві навіть намагалися заблокувати колону транспорту посадовців та журналістів. Бійцям «Сокола» та інших підрозділів довелося силою розштовхувати натовп і робити «коридор».

Проте координатор штабу «Самооборони Волині» Андрій Хведчак, знайомий із настроями жителів навколишніх сіл, каже, що насправді більшість протестувальників – не місцеві. Це теж «гастролери», які приїхали на своєрідні «заробітки» – зняли собі житло у прилеглих селах та видобувають бурштин на продаж, при цьому називаючись місцевими. Натомість корінні мешканці прилеглих сіл готові до діалогу, адже розуміють, що «гастролери» можуть при бажання перерити сотні гектарів землі. І тоді в них не буде ні цілих лісів, ні можливості «покопати трошки» для себе.

Натомість Володимир Гунчик пообіцяв звернутися до Кабміну, Верховної Ради та Президента України щодо необхідності швидшого прийняття закону «Про видобування та реалізацію бурштину», аби врегулювати цю галузь. Нагадаємо, у попередній версії законопроекту передбачене скасування необхідності отримати 2 із 3 необхідних дозвільних документів – ліцензії на видобуток дорогоцінного каміння та гірничого відводу.

Землі можуть отримувати в користування так звані первинні надрокористувачі – підприємства, які отримують всі необхідні дозволи та платять податки, кошти на рекультивацію і ренту державі.

Проте 80% землі первинні користувачі надають старательським артілям, що відають 20% від виручки за бурштин первинному користувачу, а також гроші за землю і рекультивацію і користування надрами. Старательські ділянки можуть бути 3 видів – до 5, від 5 до 10 та більше 10 гектарів. Кількість таких ділянок в кожного користувача ніяк не регламентована. Решту – 20% має право видобувати сам первинний надрокористувач.

Всю видобуту сировину мають сортувати за фракціями і доставляти на пункт виміру, який організовує первинний надрокористувач. Тут кожну фракцію зважують і запаковують, а власник отримує свідоцтво про право власності на бурштин.

Потім бурштин мають продавати на біржі, яку можуть створити не менше 10 старательських артілей та не менше 1 первинного користувача.

Але, на жаль, радикальні бурштинокопачі не надто готові до конструктивного діалогу із Гунчиком у лісі, коли навколо багато людей зі зброєю. Тому важливим для влади стане завдання посадити цих людей за стіл переговорів та вгамувати емоції. Адже принципова позиція Гунчика (все має відбуватися згідно із чинним законодавством) натикається на їхійн емоційний та радикальний спротив. В лісах Полісся не завжди діють закони. Інколи простіше розібратися «по понятіях».

Антон БУГАЙЧУК